Окисник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Окисник
Коротка назва OX
Іконка
Протилежне відновник
CMNS: Окисник у Вікісховищі

Окисни́к (англ. oxidant, oxidizing agent) — атом, молекула чи йон, які в ході хімічної реакції здатні отримувати електрони від відновника. Спочатку (згідно з теорією горіння Лавуазьє), єдиним окисником вважався кисень. У 20—30 роки ХХ сторіччя з появою моделі електронної будови атома, були описані реакції, в яких окисником виступають сполуки, що не містять кисню.

У таблиці наведено деякі неорганічні окисники.

Окисник Напівреакції Продукт
Кисень O2 Різні, включаючи оксиди, H2O та CO2
Озон O3 Різні, включаючи кетони та альдегіди
Пероксиди Різні, включаючи оксиди, H2O
Галогени Hal2 Hal
Гіпохлорити ClO Cl
Хлорати ClO
3
Cl
Нітратна кислота HNO3 з активними металами, розведена

з активними металами, концентрована

з важкими металами, розведена

з важкими металами, концентрована

NH3, NH+
4


NO


NO


NO2

Концентрована сульфатна кислота H2SO4 з неметалами та важкими металами

з активними металами

SO2


S


H2S

Шестивалентний хром Cr3+
Оксид марганцю(IV) MnO2 Mn2+
Перманганати MnO
4
кисле середовище

нейтральне середовище

сильнолужне середовище

Mn2+


MnO2


MnO2−
4

Катіони металів та H+

Me0

H2

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Тлумачний термінологічний словник з органічної та фізико-органічної хімії // укладачі Й.Опейда, О.Швайка. — К.: Наукова думка. — 1997. 532 с.