Олівер Лооде
| Олівер Лооде | |
|---|---|
 Олівер Лооде на конференції фінно-угорської молодіжної організації MAFUN у Тарту у 2015 році. в році | |
| Народився | 19 березня 1974[1] (50 років) Таллінн, Естонська РСР, СРСР[1] |
| Країна |  Естонія |
| Діяльність | підприємець, правозахисник |
| Alma mater | Школа бізнесу Вортона (1997)[1] |
| Знання мов | естонська[1], англійська[1], російська[1] і німецька[1] |
Олівер Лооде (нар. 19 березня 1974, Таллінн) — естонський підприємець, правозахисник[2] і активіст фіно-угорського руху[3]. Він був членом Постійного форуму ООН з питань корінних народів (UNPFII) у 2014—2016 роках.[4] Із 2023 є спікером Форуму Вільних Народів Постросії.
Олівер Лооде закінчив Талліннську Середню школу N7.
У 1997 році закінчив Вортонсьску школу бізнесу Пенсільванського університету зі ступенем бакалавра наук з економіки з відзнакою ((Magna Cum Laude)[4] .
У 2013—2015 роках він був менеджером з маркетингу Rukki Maja в Лооде Сангасте[5] .
У 2011—2013 роках Олівер був представником Північно-Західної Естонії в Асоціації молоді фінсько-угорських народів (MAFUN). У цей період він був одним із ініціаторів руху фінно-угорських столиць культури . З 2013 по 2015 рік був членом правління Фіно-Угорського інституту . У 2014—2016 роках Олівер Лооде був членом-експертом Постійного форуму ООН з питань корінних народів (UNPFII) (призначений Міністерством закордонних справ Естонії). У квітні 2015 року Лооде був призначений віце-головою 14-ї сесії Постійного форуму ООН з питань корінних народів[6] .[7]
У 2018 році Лооде отримав 55-річну заборону на в'їзд до Росії, ймовірно, через його громадьско-політичну активність у Криму, зокрема через започаткування міжнародного громадського руху під назвою #LiberateCrimea .[3]
У 2019 році. на виборах до Рійгікогу він балотувався за списком партії Elurikkus у повітах Виру, Валга та Пилва, набрав 43 голоси і не був обраний.[8]
Із 2023 є спікером Форуму Вільних Народів Постросії.
- ↑ а б в г д е ж OLIVER LOODE
- ↑ Press, Olena Makarenko/Euromaidan (22 травня 2020). 76 years after deportation, Crimean Tatars are again being erased from history in Crimea. The Ukrainian Weekly (амер.). Процитовано 20 січня 2024.
- ↑ а б ERR, BNS | (21 грудня 2018). Finno-Ugric movement activist banned from entering Russia for 55 years. ERR (англ.). Процитовано 20 січня 2024.
- ↑ а б http://www.un.org/esa/socdev/unpfii/documents/member_loode.pdf
- ↑ Rukis peolauale – see ei tee paksuks!. Delfi. 31 грудня 2014. Архів оригіналу за 13 грудня 2015. Процитовано 14 вересня 2024.
{{cite web}}: Недійсний|мертвий-url=dead(довідка) (ест.) - ↑ http://vm.ee/et/uudised/eesti-ekspert-valiti-uro-polisrahvaste-pusifoorumi-14-istungi-aseesimeheks
- ↑ (PDF) [chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https://www.un.org/esa/socdev/unpfii/documents/member_loode.pdf chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https://www.un.org/esa/socdev/unpfii/documents/member_loode.pdf].
{{cite web}}: Пропущений або порожній|title=(довідка) - ↑ Valimisringkond nr 11. Võru-, Valga- ja Põlvamaa Riigikogu valimised 2019
- Кафкіанська зовнішня політика Росії, або в чому винні молоді фіно-угри?, УРАЛІСТИКА, 6. Жовтень 2014 року
- Від фіно-угорських культурних столиць до дипломатії села Сето, Sirp, 19. Грудень 2014 року
- Вбивство неурядової організації корінного населення, м'яко — історія з путінської Росії, URALISTICA, 28. Вересень 2015 року
- Вікно в Європу для кримських татар, Minority Rights Group International, 11. Лютий 2016 року
- «Все языки велики» — посыл Разина миру, Idel. Реалії, 15. Жовтень 2019
- Рідні мови є і в Естонії, Сирп, 21. Лютий 2020 року
| Словники та енциклопедії | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
