Остап Білявський
| Остап Білявський | |
|---|---|
| Народився | 1740 Городище, Волсвинська сільська рада, Сокальський район, Львівська область, Україна |
| Помер | 1803 Львів, Королівство Галичини та Володимирії |
| Громадянство |  Річ Посполита Габсбурзька монархія |
| Місце проживання | Рим Львів |
| Діяльність | художник |
| Alma mater | Академія Святого Луки |
| Вчителі | Станіслав Строїнський |
| Відомі учні | Глоговський Юрій Якович |
| Magnum opus | Костел єзуїтів, Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Львів) і Церква Петра і Павла (Львів) |
 | |
Оста́п Біля́вський, або Євстахій Білявський[1] (близько 1740, Городище, нині Сокальський район, Львівщина, Україна — 1803, Львів) — український художник-портретист.
Народився в Галичині в селі Городищі, нині Сокальський район, Львівська область (за іншими даними, у с. Городище поблизу м. Бережан[2]).
Не відомо, коли поїхав до Львова вчитися і хто був його вчителем.[2] 1766 року вчився в Римі в Академії святого Луки. З 1771 року жив і працював у Львові. Славився як один із восьми найвідоміших малярів Львівського цеху.
Виконував на замовлення міщан, зокрема членів львівської Ставропігії, численні портрети. Наприкінці 1790-х — початку 1800-х pp. створив галерею портретів вірменських латинських архиєпископів: Іоана Шимоновича (1802), Вартануса Гунаняна (1802) та ін.
Займався розписами для львівських церков. У 1776 році розмальовував церкву святого Миколая в Крехівському монастирі (не збереглися). Він залишив нащадкам безцінні розписи церков у Крехові, Добрянах, Львові, Римі.
Серед учнів найбільш відомий Єжи Глоговський. У музеях Львова, зокрема, у збірці Олеського замку зберігається чимало творів портретного живопису Білявського.
- Портрет дами з трояндами
- Портрет невідомої жінки
- Портрет графині[2] Гонорати[3] Холоневської з Лопатина (у шлюбі Рищевська[1] (пол. Rzyszczewska)[3] родичка короля Станіслава Августа), 1781 р.[2]
- Портрет Христофора Дейми. 1782 р.
- Портрет Івана Бачинського. 1789 р.
- Портрет Яна графа Мієра. 1787 р.
- Портрет Схоластики Нікорович. 1787 р.
- Портрет губернатора Галичини Йозефа Урмені. 1803 р.
- Портрет Іґнатія Потоцького (1790)[2]
- Портрет Тадеуша Лещинського (1793)[2]
- ↑ а б Александрович В. Забутий Білявський // Прадідівська справа.
- ↑ а б в г д е Лильо О. Штрихи до біографій… — С. 204.
- ↑ а б Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — t. 3. — S. 57. (пол.)
- Вуйцик В. Львівський портретист Остап Білявський. — Львів : Львівська картинна галерея, 1967. — С. 59—67.
- Лильо О. Штрихи до біографій представників сакрального і світсбкого живопису Львова останньої третини XVIII ст. — С. 204—205.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Український портрет XVI—XVIII століть: Каталог-альбом, Видання друге — Київ : Артанія Нова, Хмельницький : Галерея, 2006. — 351 с.