Отто Лойке

Отто Лойке
Отто Лойке
нім. Otto Loycke
Народився	29 травня 1893; Познань, Королівство Пруссія, Німецький Райх
Помер	27 липня 1945 (52 роки)
Діяльність	офіцер, підводник
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання	Капітан-цур-зее
Нагороди
	Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
	Нагрудний знак підводника
	; ; ;

Отто Лойке (нім. Otto Loycke; 29 травня 1893, Позен — 27 липня 1945) — німецький офіцер-підводник, капітан-цур-зее крігсмаріне.

Біографія

1 квітня 1911 року вступив на флот. Учасник Першої світової війни. З 22 травня по 28 жовтня 1918 року — командир підводного човна SM UC-54. Всього за час бойових дій потопив 4 кораблі загальною водотоннажністю 17 303 тонн і пошкодив 1 корабель водотоннажністю 3365 тонн.

Дата	Назва корабля	Тип	Тоннаж	Країна
13 липня 1918	Ponta Delgada	Steamer	3,381	Португалія
19 липня 1918	Australien	Passenger steamer	6,377	Франція
19 липня 1918	Polperro (пошкоджений)	Steamer	3,365	Британська імперія
4 вересня 1918	Arum	Motor vessel	3,681
23 вересня 1918	Edlington	Steamer	3,864

Після демобілізації армії залишений на флоті. З 1 січня 1936 по 30 вересня 1937 року — командир 1-ї флотилії підводних човнів. 31 жовтня 1937 року вийшов у відставку.

З початком Другої світової війни переданий в розпорядження крігсмаріне. З вересня 1939 року — 1-й офіцер Адмірал-штабу в штабі уповноваженого представника ВМС в Данцигу. З листопада 1939 року — офіцер зв'язку ВМС при головнокомандувачі сухопутними військами. З листопада 1941 року — начальник штабі німецької військово-морського командування в Італії, одночасно в листопаді-грудні 1942 року виконував обов'язки начальника німецького військово-морського командування в Тунісі. З червня 1943 року — комендант фортеці Мемель. З вересня 1943 року — морський комендант Албанії, з грудня 1944 року і до кінця війни — Істрії. Помер в югославському полоні.

Звання

Морський кадет (1 квітня 1911)
Фенріх-цур-зее (15 квітня 1912)
Лейтенант-цур-зее (3 серпня 1914)
Оберлейтенант-цур-зее (26 квітня 1917)
Капітан-лейтенант (1 квітня 1921)
Корветтен-капітан (1 травня 1929)
Фрегаттен-капітан (1 жовтня 1934)
Капітан-цур-зее (1 жовтня 1936)
Капітан-цур-зее до розпорядження (20 серпня 1940)

Нагороди

Залізний хрест 2-го і 1-го класу
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою
Галліполійська зірка (Османська імперія)
Морський нагрудний знак «За поранення» в чорному
Нагрудний знак підводника (1918)
Почесний хрест ветерана війни з мечами
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)

Посилання

Примітки