Перейти до вмісту

Охорона здоров'я в Латвії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Середня тривалість життя в Латвії з 1896 по 2021 рік

У вересні 2018 року журнал The Lancet опублікував новий показник очікуваного людського капіталу, розрахованого для 195 країн з 1990 по 2016 рік. Він був визначений для кожної народжуваної когорти як передбачена тривалість життя у віці від 20 до 64 років та скоригований відповідно до рівня освіти, якості навчання або освіти та стану здоров'я. Латвія посіла двадцять перше місце за рівнем ймовірного людського капіталу. Показником стали 23 очікувані роки життя у віці від 20 до 64 років, відповідно до стану здоров'я, освіти та навчання.[1]

Станом на 2009 рік у Латвії було приблизно 8600 мешканців, інфіковані ВІЛ/СНІД, що становить 0,7 % рівня поширеності ВІЛ серед дорослих. У 2008 році в Латвії було зареєстровано 32 376 (1,44 %) індивідуальних випадків алкоголізму, а також залежності від інших речовин.[2] Щорічна кількість народжених на одну тисячу жінок-підлітків віком від 15 до 19 років знизилася з 49,9 у 1990 році до 17,9 у 2007 році[3] У 2005 році в Латвії рівень самогубств становив 24,5 на 100 000 жителів (що зменшився з 40,7 у 1995 році), а це 7-й найвищий показник у світі.[4] Латвія досягла значного зниження показника дитячої смертності з 6,2/1000 народжень у 2012 році до 3,9/1000 у 2014 році[5][6]

У 2018 році було проведено оцінку стану здоров'я латвійських та іноземних студентів-медиків, які навчаються в Ризі. У латвійських студентів спостерігалася вища поширеність тривожних, депресивних та фізичних симптомів. Адаптація до стресових подій у житті була для них проблематичною. Необхідно провести подальші дослідження, щоб визначити, чи латвійці мають нижчий поріг чутливості до стресу та чи піддаються вони більшій кількості стресових факторів, ніж іноземні студенти.[7] На такі стресові фактори може впливати зростання соціальної нерівності в Латвії.[8]

Охорона здоров'я

[ред. | ред. код]

Система охорони здоров'я у Латвії є універсальною програмою, яка в основному фінансується шляхом державних податків.[9] Вона схожа на британську систему охорони здоров'я типу NHS із розподілом покупців і постачальників (PPS). Після численних реформ у 2011 році була створена система Національної служби охорони здоров'я (NHS) (Nacionālais veselības dienests (NVD).[10]

NVD контролює реалізацію політики у сфері охорони здоров'я, тоді як Міністерство охорони здоров'я розробляє політику та здійснює нагляд за системою. Медичні послуги для громадян Латвії є безкоштовними. Міністерство охорони здоров'я країни керує системою охорони здоров'я через поєднання інституційного органу соціального страхування, законодавчого забезпечення охорони здоров'я, що фінансується шляхом податків, і численних державних та приватних постачальників.[11]

Попри майже повне охоплення населення NVD, створеною у 2011 році, існують проблеми з рівним доступом до медичних послуг. Вони пов'язані з географічним розподілом медичних працівників, платою за послуги та довгими чергами на прийом до лікарів. Пакет медичних послуг, що фінансується державою, обмежений за обсягом і охоплює лише заздалегідь визначений набір послуг.[12][13]

Система охорони здоров'я Латвії була однією з найнижчих у списку систем охорони здоров'я в Європі через надмірний час очікування на лікування, недостатній доступ до сучасних ліків та інші фактори.[14] У 2009 році в Латвії налічувалось 59 лікарень, 94 у 2007 році та 121 у 2006 році[15][16][17]

З 2012 року показники значно покращилися: за два роки рівень дитячої смертності знизився з 6,2 до 3,9 на одну тисячу пологів.[5]

Корупція відносно широко поширена в системі охорони здоров'я Латвії, хоча ситуація покращилася з початку 1990-х років. Відзначено, що середовище, сприятливе для корупції, зумовлено низькою заробітною платою та неправильно проведеними системними реформами.[18] Це також призводить до відтоку мізків, переважно до західних країн ЄС.  Відповідно до опитування, проведеного Euro Health Consumer Index у 2015 році, Латвія була серед європейських країн, в яких найчастіше повідомлялося про неофіційні платежі лікарям.[5]

Список літератури

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Lim, Stephen; et, al. Measuring human capital: a systematic analysis of 195 countries and territories, 1990–2016. Lancet. Процитовано 5 листопада 2018.
  2. ↑ Incidence of alcoholism, narcotic and psychotropic substances habit. Csb.gov.lv. 22 січня 2010. Архів оригіналу за 16 December 2007. Процитовано 5 лютого 2010.
  3. ↑ 2010 Update for the MDG database:Adolescent birth rate. United Nations. 5 вересня 2010. Процитовано 6 лютого 2011.
  4. ↑ WHO | Country reports and charts available. Who.int. 7 грудня 2009. Архів оригіналу за 12 June 2005. Процитовано 5 лютого 2010.
  5. ↑ а б в Outcomes in EHCI 2015 (PDF). Health Consumer Powerhouse. 26 січня 2016. Архів оригіналу (PDF) за 6 червня 2017. Процитовано 27 січня 2016.
  6. ↑ protez, saç. protez saç. protez saç. Процитовано 28 грудня 2016.
  7. ↑ Rueckert, Kamiar-Kersten; Ancane, Gunta (25 червня 2018). Cross-sectional study among medical students in Latvia: Differences of mental symptoms and somatic symptoms among Latvian and international students. Papers on Anthropology. 27 (1): 47—54. doi:10.12697/poa.2018.2.1.05.
  8. ↑ OECD (PDF). OECD https://www.oecd.org/economy/surveys/Latvia-2017-OECD-economic-Survey-boosting-productivity-and-inclusiveness.pdf. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  9. ↑ Latvia's Healthcare System is Funded by General Taxation and All Latvians and Foreign Residents Are Guaranteed Medical Care | Find Articles at BNET. Findarticles.com. 18 листопада 2005. Архів оригіналу за 11 July 2012. Процитовано 5 лютого 2010.
  10. ↑ Latvia: Country Health Profile 2017. www.oecd-ilibrary.org (англ.). Процитовано 10 квітня 2021.
  11. ↑ Latvia Healthcare System & Insurance Options for Expats. Expat Financial - Global Insurance for Expats (амер.). Процитовано 20 березня 2023.
  12. ↑ Latvia health system information. eurohealthobservatory.who.int (англ.). Процитовано 20 березня 2023.
  13. ↑ Latvia: health system summary | European Observatory on Health Systems and Policies. eurohealthobservatory.who.int (англ.). Процитовано 20 березня 2023.
  14. ↑ The Baltic Course – Балтийский курс (14 листопада 2008). Latvia has worst health care system in Europe :: The Baltic Course | Baltic States news & analytics. The Baltic Course. Процитовано 5 лютого 2010.
  15. ↑ David Jolly (18 червня 2009). Latvian Health Official Resigns Over Cuts. The New York Times. Процитовано 4 квітня 2010.
  16. ↑ The basic indicators of health care, at the end of the year. Csb.gov.lv. 22 січня 2010. Архів оригіналу за 16 December 2007. Процитовано 5 лютого 2010.
  17. ↑ The Baltic States and their health systems – From Soviet to EU. European-Hospital. Архів оригіналу за 11 травня 2011. Процитовано 5 лютого 2010.
  18. ↑ David Hayhurst. Fighting Corruption in Health Care Services. World Bank. Архів оригіналу за 29 June 2011. Процитовано 5 лютого 2010.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Охорона_здоров%27я_в_Латвії