Палакіон (фортеця)
| Палакіон грец. Παλάκιον | |
|---|---|
| 44°30′17″ пн. ш. 33°35′52″ сх. д. / 44.50472° пн. ш. 33.59778° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Таврика | Таврія |
| Тип | фортеця |
  Палакіон Палакіон (Україна)  Палакіон Палакіон (Росія) | |
 | |
Палакіон (грец. Παλάκιον), згідно свідчень Страбона — скіфська фортеця в степах Криму[1].
Інформація про фортецю міститься в написі на могильному камені жителя Херсонеса, який загинув у битві біля стін Палакіона, що сталася, можливо, в ході Діофантових воєн[2].
Страбон припускає, що Палакіон, Хабон та Скіфський Неаполіс були названі на честь синів скіфського правителя Скілура (Палака, у разі Палакіона)[1]:
|
«У Херсонесі є також укріплення, які побудував Скілур та його сини. Ці укріплення - Палакій, Хаб і Неаполь - служили їм опорними пунктами проти полководців Мітрідата.» Страбон. Географія, VII, 4.3[3] | 
|
Петер Симон Паллас[4], а за ним — археолог Іван Бларамберг та інші дослідники[5], пов'язували назву Балаклави з Палакіоном, але цьому немає ніяких історичних свідоцтв.
У VII-VI ст. до н. е. тут мешкали таври, які іменували своє селище Плакій (Палакій, Палакіон). Згодом їх потіснили греки-колоністи, котрі назвали це місце Символон. Зараз це чачтина Балаклавського міськрайону м. Севастополя[6].
Археолог Т. Н. Висотська висунула гіпотезу, що Палакіоном було Усть - Альминське городище[7].
- ↑ а б «Palakion», «Der Neue Pauly». Herausgegeben von: Hubert Cancik, Helmuth Schneider (Antike), Manfred Landfester (Rezeptions — und Wissenschaftsgeschichte). Brill Online, 2015. (retrieved 9 September 2015)
- ↑ «Палакион», на сайте Национального заповедника Херсонеса Таврического
- ↑ Страбон. География. Пер. с др.-греч. Г. А. Стратановского под ред. О. О. Крюгера, общ. ред. С. Л. Утченко. 2-е изд., репр. Москва: издательство Ладомир, 1994. 944 с. isbn=5-86218-054-0. Серия «Памятники исторической мысли»
- ↑ «Балаклава» в sevastopol.info
- ↑ История Балаклавы. krim.biz.ua. Процитовано 14 травня 2019.
- ↑ Вирський Д.С. БАЛАКЛАВА // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.
- ↑ Вьісотская Т. Н. (1989). Скифские городища (рос.) . Симферополь: "Таврия".
- Латышев В.В. Известия древних писателей греческих и латинских о Скифии и Кавказе, т. 1–2. СПб., 1896–1904
- Зевакин Е.С., Пенчко Н.А. Из истории социальных отношений в генуезских колониях Северного Причерноморья в XV веке. "Исторические записки", 1940, № 7
|
Це незавершена стаття про Крим. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
