Паньків Юрій Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Юрій Паньків
Юрій Паньків
Юрій Паньків
Юрій Паньків у 2013 р.
Особисті дані
Повне ім'я Юрій Михайлович Паньків
Народження 3 листопада 1984(1984-11-03) (40 років)
  Львів, УРСР, СРСР
Зріст 186 см
Вага 80 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб Україна «Рух» (Львів)
Номер 79
Юнацькі клуби
1998–1999
1999
1999–2001
2001
Україна «Карпати»
Україна УФК (Львів)
Україна «Карпати»
Україна «Волинь»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2001–2005 Україна «Карпати» 0 (0)
2001–2005   Україна «Карпати-2» 28 (0)
2001–2004   Україна «Галичина-Карпати» 40 (0)
2005–2005 Україна «Енергетик» 8 (0)
2006 Україна «Газовик-Скала» 4 (0)
2006–2007 Україна «Львів» 11 (0)
2007 Україна «Десна» 1 (0)
2007–2009 Україна «Нива» (Тернопіль) 34 (0)
2009–2012 Україна «Олександрія» 74 (0)
2012–2013 Україна «Арсенал» (Київ) 11 (0)
2013–2015 Україна «Металург» (Донецьк) 37 (0)
2015–2017 Україна «Сталь» (Кам'янське) 49 (-51)
2017–2021 Україна «Олександрія» 101 (0)
2021– Україна «Рух» (Львів) 41 (-48)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2001 Україна Україна U-16 1 (?)
2019– Україна Україна 0 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 20 листопада 2021.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 20 листопада 2021.

Юрій Михайлович Паньків (нар. 3 листопада 1984, Львів, УРСР, СРСР) — український футболіст, воротар львівського «Руху».

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Юнацька кар'єра

[ред. | ред. код]

Вихованець СДЮШОР «Карпати» (Львів)[1]. Перший тренер — Ярослав Кікоть.

У дитячо-юнацькій футбольній лізі Україні почав виступати в 1998 році за «Карпати». Потім він короткий час він грав за «Форум-Аякс» (Копачівка, Хмельницька область) та УФК (Львів). З 1999 року по 2001 знову виступав за «Карпати». У 2001 році недовго виступав за луцьку «Волинь» в ДЮФЛ.

7 березня 2001 року зіграв за юнацьку збірну Україну до 16 років в матчі кваліфікації юнацького чемпіонату Європи 2001 року проти Туреччини, який закінчився поразкою українців з рахунком 1:2[2][3].

«Карпати»

[ред. | ред. код]

Фарм-клуби «Карпат»

[ред. | ред. код]

Попри те, що Паньків з 1999 року потрапляв у заявку на матчі «Карпат-2» у другій лізі Україні, дебютував у професійному футболі він лише 28 квітня 2001 року у складі «Карпат-2» в домашньому матчі проти «Тернополя-Ниви-2» (Тернопіль), який завершився розгромною перемогою львів'ян з рахунком 7:0[4]. Паньків вийшов на поле на 78 хвилині замість Назара Литвина. Окрім гри за «Карпати-2», які з літа 2001 року виступали в першій лізі, Паньків виступав і за «Галичину-Карпати», яка з 2001 по 2004 рік виступала у другій лізі, поки туди не опустились «Карпати-2».

У сезоні 2004/05 Паньків разом з «Карпатами-2» став бронзовим призером другої ліги. Всього Юрій провів за «Карпати-2» 28 ігор, а за «Галичину-Карпати» — 40. Крім того, Паньків також потрапляв у заявку на матчі основної команди «Карпат», проте жодного разу не вийшов на поле.

Оренди

[ред. | ред. код]

У 2005 році Паньків недовго виступав на правах оренди за бурштинський «Енергетик» у Першій лізі й зіграв у його складі у 8 матчах, в яких пропустив 6 м'ячів. В «Енергетику» він виступав з іншим орендованим гравцем «Карпат» Миколою Грештою[5].

Другу половину сезону 2005/06 Паньків провів в іншому першоліговому клубі «Газовику-Скалі» з міста Стрия. Всього за команду він зіграв у 4 іграх.

Влітку 2006 року Юрій був відданий в оренду в новостворений ФК «Львів», в якому провів 10 матчів і пропустив 15 м'ячів. У грудні 2006 року Паньків був виставлений на трансфер «Карпатами»[6], так як у складі «Карпат» Юрій не зміг закріпитись через велику конкуренцію на позиції воротаря[1].

«Десна»

[ред. | ред. код]

На початку 2007 року воротар підписав контракт з чернігівською «Десною»[7]. 20 березня 2007 зіграв єдиний матч у складі команди в домашній грі проти «Львова», який завершився поразкою чернігівців з рахунком 1:2. Паньків пропустив два м'ячі від Олександра Мандзюка та Юрія Кудінова й на 31-й хвилині його замінив Віктор Литвин[8].

«Нива»

[ред. | ред. код]

Влітку 2007 року Паньків перейшов у тернопільську «Ниву». За визнанням самого Паньківа, саме в цей час він думав про завершення кар'єри футболіста[1]. У сезоні 2007/08 «Нива» разом з Паньківим стала срібним призером Другої ліги. Усього за «Ниву» Юрій зіграв півтора сезону, вийшовши на поле 23 рази.

«Олександрія»

[ред. | ред. код]

На початку 2009 року підписав контакт з «Олександрією», після того, як пройшов перегляд. У команду його запросив головний тренер Юрій Коваль, який раніше очолював тернопільську «Ниву»[1]. У новій команді він отримав номер 77.

Юрій Паньків 2011 року в складі «Олександрії»

17 квітня 2009 року дебютував у складі клубу в домашньому матчі проти івано-франківського «Прикарпаття», який завершився перемогою олександрійців з рахунком 2:1[9]. В тому матчі Паньків вийшов на 50 хвилині замість Дмитра Козаченка, який отримав травму[10]. Перші пів року Паньків був запасним воротарем, поступаючись місцем в основі Дмитрові Козаченку[1]. Всього у сезоні 2008/09 Юрій зіграв 5 матчів в яких пропустив м'яч 1, а «Олександрія» стала бронзовим призером Першої ліги.

У сезоні 2009/10 «Олександрія» посіла п'яте місце в Першій лізі, а Паньків став основним воротарем і зіграв 28 матчів.

У сезоні 2010/11 Юрій провів 29 ігор, а «Олександрія» стала переможцем турніру і вийшла в Прем'єр-лігу.

8 липня 2011 року у віці 26-и років Паньків дебютував у Прем'єр-лізі в 1-му турі сезону 2011/12 у виїзному матчі проти полтавської «Ворскли»[11]. На 50-й хвилині Давид Таргамадзе вивів «Олександрію» вперед, а з 58 хвилини клуб грав у меншості після видалення Андрія Гітченка. На 77-й хвилині арбітр Анатолій Жабченко призначив пенальті у ворота «Олександрії», який Юрій Паньків відбив після удару Сергія Закарлюки[12]. Після матчу Юрій зізнався, що стрибати у правий кут йому підказав тренер воротарів Андрій Ковтун[13]. Також сайти Football.ua і UA-Футбол включили його у символічну збірну туру[14][15].

Попри те, що в першій половині 2011/12 Паньків у 20-и іграх пропустив 39 м'ячів, до його гри претензій не було[1]. У тому сезоні Юрій зіграв у всіх 30-и іграх першости, в яких пропустив 58 м'ячів, але «Олександрія» посіла останнє 16 місце і вилетіла назад у Першу лігу.

«Арсенал»

[ред. | ред. код]

На початку червня 2012 року перейшов до київського «Арсеналу», який того сезону вперше у своїй історії стартував у єврокубках і шукав заміну голкіперу Сергію Погорілому, що покинув команду. У новий клуб Паньків перейшов разом з партнером по «Олександрії» Андрієм Гітченком[16].

22 липня 2012 року дебютував за київський клуб у другому турі чемпіонату України в київському дербі проти «Динамо». Паньків в тому матчі відбив пенальті Андрія Ярмоленка та зробив ще кілька сейвів, проте його команда все одно програла з рахунком 0-1[17].

«Металург» (Донецьк)

[ред. | ред. код]

16 січня 2013 року разом з одноклубником з «Арсеналу» Володимиром Польовим уклав угоду з донецьким «Металургом»[18]. Дебютував у першому ж матчі весняної частини сезону у грі проти харківського «Металіста». Проте основним воротарем донеччан Юрій не став і більшість часу був змінником Олександра Бандури.

«Сталь» (Кам'янське)

[ред. | ред. код]

Улітку 2015 року «Металург» оголосив себе банкрутом, вакантне місце в Прем'єр-лізі України посіла кам'янська «Сталь», куди й перейшов Юрій разом з Бандурою[19], зберігши 79 номер[20]. Проте і тут основним воротарем у дебютному матчі «Сталі» в еліті став Бандура, а Паньків залишився на лавці.

Повернення в «Олександрію»

[ред. | ред. код]

23 червня 2017 року, після завершення контракту з кам'янською «Сталлю», перейшов до складу іншого представника Прем'єр-ліги — ФК «Олександрії»[21].

10 листопада 2018 року в матчі з «Арсеналом-Київ» Юрій Паньків удесяте став переможцем 26-ї дуелі пенальті в чемпіонатах України[22].

У матчі 14 туру Прем'єр-ліги сезону 2019/20 з «Олімпіком» (0:0) Юрій Паньків був вилучений вже на 4-й хвилині матчу. Таким чином він став співавтором найшвидшого вилучення воротаря в чемпіонатах України[23].

Кар'єра в збірній

[ред. | ред. код]

У 2001 році зіграв 1 матч у футболці юнацької збірної України (U-16), в якому пропустив два м'ячі.

Наприкінці травня 2019 року, через травму Дениса Бойка та виступи Андрія Луніна на молодіжному чемпіонаті світу, отримав дебютний виклик до національної збірної України[24], проте, так і не зіграв жодної гри.

Статистика

[ред. | ред. код]
Станом на 9 вересня 2021 року
Сезон Клуб Ліга Чемпіонат Кубок Дублери Єврокубки
Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи
1998/99 Україна «Карпати» (Львів) ДЮФЛ 12 -?
Україна «Форум-Аякс» 1 −2
УФК (Львів) 5 −2
1999/00 Україна «Карпати» (Львів) 5 -?
2000/01 13 -?
Україна «Волинь» (Луцьк) 2 −2
2000/01 Україна «Карпати-2» Друга ліга 2 -?
2001/02 Україна «Галичина-Карпати» 12 −7
Україна «Карпати-2» Перша ліга 2 −5
2002/03 Україна «Галичина-Карпати» Друга ліга 23 -?
2003/04 5 −7
Україна «Карпати-2» Перша ліга 12 -?
2004/05 Друга ліга 12 −10
2005/06 Україна «Газовик-Скала» Перша ліга 4 -?
Україна «Енергетик» 8 −5
2006/07 Україна «Львів» 10 −15
Україна «Десна» 1 −2
2007/08 Україна «Нива» (Тернопіль) Друга ліга 20 -? 2 0
2008/09 13 −9
Україна «Олександрія» Перша ліга 5 -1
2009/10 27 −26 1 0
2010/11 29 −20 2 −2
2011/12 Прем'єр-ліга 30 −58
2012/13 Україна «Арсенал» (Київ) 11 -25 1 0 1 0
Україна «Металург» (Донецьк) 10 -25
2013/14 17 -21 2 -2
2014/15 9 -16 1 -2
2015/16 Україна «Сталь» (Кам'янське) 21 -21 3 -5
2016/17 28 -30
2017/18 Україна «Олександрія» 25 -22 1 -3 4 -3
2018/19 31 -41
2019/20 27 -41 1 -1 6 -10
2020/21 18 -24 3 -2
2021/22 Україна «Рух» (Львів) 11 -14

Досягнення

[ред. | ред. код]

Командні

[ред. | ред. код]

Індивідуальні

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Паук О. Футбольний клуб «Львів» (сезон 2006/07). Календар-довідник. — Львів: ПП «КолВес», 2007. — С. 102

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е Юрій Паньків: «У 24 думав завершувати спортивну кар’єру». ukrfootball.in.ua. 17.01.2012. Архів оригіналу за 11.09.2012. Процитовано 10 лютого 2012.
  2. Профіль гравця (російською) . Сайт УЄФА. Архів оригіналу за 11 вересня 2012. Процитовано 10 лютого 2012.
  3. Шуст став гравцем «Шахтаря». За 6 млн 60 тис. гривень!. UA-Футбол. 09.01.2006. Архів оригіналу за 11.09.2012. Процитовано 10 лютого 2012.
  4. Протокол матча. Официальный сайт Федерации футбола Украины. Архів оригіналу за 11 вересня 2012. Процитовано 10 лютого 2012.
  5. Богдан Стронціцький: «Омолодження „Карпат“ пішло на користь клубу». UA-Футбол. 11.01.2006. Архів оригіналу за 11.09.2012. Процитовано 10 лютого 2012.
  6. Новини зі стану «Карпат». UA-Футбол. 30.11.2006. Архів оригіналу за 11.09.2012. Процитовано 10 лютого 2012.
  7. Первая лига. Межсезонье (російською) . Football.ua. 13.02.2007. Архів оригіналу за 11.09.2012. Процитовано 10 лютого 2012.
  8. Протокол матча. ФФУ. Архів оригіналу за 11 вересня 2012. Процитовано 10 лютого 2012.
  9. Протокол матча. ФФУ. Архів оригіналу за 11 вересня 2012. Процитовано 10 лютого 2012.
  10. Вітання Юрію Паньківу з днем народження!. pfca.com.ua. 03.11.2011. Архів оригіналу за 11.09.2012. Процитовано 10 лютого 2012.
  11. «Александрия» начинает с победы (російською) . Football.ua. 08.07.2011. Архів оригіналу за 27.08.2012. Процитовано 10 лютого 2012.
  12. Епіцентр Чемпіонат України. 1 тур. Матч № 6. Архів оригіналу за 26 травня 2012. Процитовано 26 липня 2012.
  13. Панькив: «Тренер вратарей подсказал, куда пробьет Закарлюка» (російською) . Football.ua. 08.07.2011. Архів оригіналу за 11.09.2012. Процитовано 10 лютого 2012.
  14. Украина. Сборная тура (російською) . Football.ua. 12.07.2011. Архів оригіналу за 11.09.2012. Процитовано 10 лютого 2012.
  15. Сборная 1-го тура по версии UA-Футбол (російською) . UA-Футбол. 12.07.2011. Архів оригіналу за 11.09.2012. Процитовано 10 лютого 2012.
  16. «Арсенал» подписал двоих игроков «Александрии» (російською) . Football.ua. 07.06.2012. Архів оригіналу за 11.09.2012. Процитовано 24 липня 2012.
  17. Чемпіонат.2 тур. Матч № 13. Архів оригіналу за 25 липня 2012. Процитовано 26 липня 2012.
  18. Польовий та Паньків — футболісти Металурга (рос.) . Офіційний сайт ФК «Металург». Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 16 січня 2013.
  19. ФФУ: «Сталь» замінить «Металург» Д.
  20. «Сталь» заявила Пшеничних, Іщенка та Путраша.
  21. Юрій Паньків та Максим Каленчук — гравці ФК «Олександрія»[недоступне посилання з квітня 2019]
  22. Десята «пенальтійська» перемога Юрія Паньківа
  23. Гольовий ювілей «Зорі» і швидке вилучення Паньківа
  24. Вітаємо Юрія Паньківа з викликом до збірної України!. Архів оригіналу за 28 травня 2019. Процитовано 28 травня 2019.
  25. Юрія Паньківа визнали голкіпером року. Архів оригіналу за 27 травня 2019. Процитовано 1 грудня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]