Перейти до вмісту

Парад Перемоги в Берліні (1945)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Парад Перемоги в Берліні
Радянські важкі танки ІС-3 проїжджають по Шарлоттенбурзьке шосе в Берліні під час параду
Дата7 вересня 1945
МісцеНімеччина, Берлін, Унтер-ден-Лінден, Бранденбурзькі ворота, Шарлоттенбурзьке шосе
Альтернативна назва«Забутий парад»
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Парад Перемоги в Берліні 1945 року — був проведений союзниками-переможцями у Другій світовій війні 7 вересня 1945 року в Берлині, столиці переможеної нацистської Німеччини, через п'ять днів після офіційного закінчення (2 вересня 1945) Другої світової війни. Парад організували і провели чотири країни-учасниці: Сполучені Штати Америки, Велика Британія, Радянський Союз та Франція.

Проведення параду

[ред. | ред. код]

Провести парад було запропоновано Радянським Союзом після червневого Московського Параду Перемоги 1945 року[1]. У липні в Берліні також відбувся британський парад (Британський Парад Перемоги в Берліні[en] 1945 року)[2][3].

На параді були присутні вищі офіцери: Маршал Радянського Союзу Георгій Жуков від СРСР, генерал Джордж С. Паттон від Сполучених Штатів[1], генерал Браян Робертсон[en] від Великобританії та генерал Марі П'єр Кеніг від Франції[4]. Генерал Дуайт Д. Ейзенхауер і фельдмаршал Бернард Монтгомері незадовго до параду відхилили запрошення і послали Паттона і Робертсона як своїх представників[5][6]. Присутні підрозділи включали радянську 248-му стрілецьку дивізію, французьку 2-гу піхотну дивізію, британську 131-шу піхотну бригаду та 82-гу повітряно-десантну дивізію США; присутні сили складалися переважно з місцевих гарнізонів[6]. Бронетанковий контингент складався з британської 7-ї бронетанкової дивізії, французької 1-ї бронетанкової дивізії та 16-ї механізованої кавалерійської групи США[6]. Червоноармійці використали цю нагоду для першого публічного показу свого важкого танка ІС-3, в якому взяли участь 52 танки 2-ї гвардійської танкової армії[7].

Російські джерела називають цей парад «забутим парадом», оскільки він згадувався лише в кількох західних джерелах[8]. Сили чотирьох союзників також брали участь в іншому берлінському параді через кілька місяців, на Шарлоттенбурзькому шосе (нині вулиця «17 червня»), перед Бранденбурзькими воротами, у першу річницю капітуляції Німеччини 8 травня 1946 року, у Берлінському параді Перемоги 1946 року[9][10]. Цей парад був пов'язаний з урочистим відкриттям Радянського військового меморіалу в парку Тіргартен[9][10]. Радянські війська не будуть присутні на значно більш відомому на Заході Параді Перемоги у Лондоні[en] 1946 року[11].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Geoffrey Roberts (2012). Stalin's General: The Life of Georgy Zhukov. Random House Digital, Inc. с. 235. ISBN 978-0-679-64517-7.
  2. Winston Churchill in Berlin, July 1945 | Imperial War Museums. Iwm.org.uk. 21 липня 1945. Процитовано 26 червня 2023.
  3. VE Day & Berlin Victory Parade Commemoration Page. Desertratsorg.btinternet.co.uk. Архів оригіналу за 14 серпня 2007. Процитовано 26 червня 2023.
  4. Soviet Forces – September 7, 1945 in Berlin. Ww2incolor.com. Процитовано 26 червня 2023.
  5. Forgotten Pages of Victory. Northstarcompass.org. Процитовано 26 червня 2023.
  6. а б в Паради Перемоги 1945 року — Берлін, Москва, Берлін, Харбін – Газета – Дзеркало тижня. Україна. Zn.ua. 2010. Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 26 червня 2023.
  7. Steven Zaloga (2011). IS-2 Heavy Tank 1944-73. Osprey Publishing. с. 18. ISBN 978-1-78096-139-2.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  8. SSEES Film and Video Database: Tape V-1889. Ssees.ucl.ac.uk. Процитовано 26 червня 2023.
  9. а б Willmuth Arenhövel; Rolf Bothe (1991). Das Brandenburger Tor. Verlag W. Arenhövel. с. 303. ISBN 978-3-922912-26-2.
  10. а б Fritz Schulleri; Fritz Eschen; Abraham Pisarek (2002). Berliner Kindheit vor 50 Jahren. Wartberg. ISBN 978-3-8313-1193-4.
  11. «No Soviet troops for London's Victory Parade» The Canberra Times, 29 May 1946. Retrieved: 23 October 2009.

Посилання

[ред. | ред. код]