Перейти до вмісту

Пата (меч)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Пата з клинком довжиною 104 см

Пата або пуддха (маратхі: दांडपट्टा, гінді: पट) — це різновид меча з Індійського субконтиненту, що має двосічний клинок та захисну рукавицю-гарду.[1]

Опис зброї

[ред. | ред. код]

Пата має довге пряме лезо довжиною від 10 до 44 дюймів. Леза виготовляли місцеві ремісники.

Характерною особливістю пати є її руків'я у формі напіврукавиці, внутрішня сторона якої зазвичай оббита. Рукоять кріпиться до клинка декоративними дужками, які виходять вперед з обох боків клинка.

Моголи також розробили варіант із фітильовими пістолетами, які прилягали до рукоятки. Рукоятка також має довгу манжету, яка зазвичай прикрашена, а в старих зразках інкрустована та прикрашена золотом та сріблом. Фехтувальник тримає зброю, стискаючи перекладину всередині рукавиці, подібно до катару. Манжета тримається близько до передпліччя іншим стрижнем або ланцюгом.

Історія

[ред. | ред. код]

Пата була створена ще у середньовічній Індії, але її застосування здебільшого обмежилося 17-м і 18-м століттями, в часи імперії Маратхів. Цей меч вважався дуже ефективною зброєю для піхотинців проти важкоброньованої кінноти. Вважається, що маратхський правитель Шиваджі та його генерал Баджі Прабху Дешпанде були навчені бою з патою. Коли охоронець Великих Моголів Афзал-хана Саїд Банда напав на Шіваджі з мечами в битві при Пратапгаді, охоронець Шиваджі Джіва Махала смертельно вдарив його, відрізавши одну руку Бада Сайяду патою.[2]

Недавнє відкриття напису на камені Героїв дало підтвердження про те, що меч пата існував ще у 12 столітті.[3]

Використання

[ред. | ред. код]
Прикрашена рукавиця

Пата найчастіше поєднується зі щитом або іншою патою, хоча її також можна використовувати зі списом або сокирою. Незважаючи на свою форму, пата використовується переважно для ріжучих ударів, а не для колючих.[4] Розширений хват, що забезпечується передпліччям, дозволяє робити потужні удари, але обмежує будь-які випади. Це можна побачити в сьогоднішньому мардані кхелі та в колоніальних описах, які описують техніку фехтування з подвійними патами, «подібно до вітряка».

Мініатюрни показують, що пата також використовувалася верховою кавалерією[5], що змусило деяких сучасних колекціонерів помилково зробити висновок, що ця зброя використовувалася для нанесення колючих ударів верхом. Однак через обмеження рухів зап’ястя було б важко вийняти пату з тіла ворога, і її користувач, швидше за все, впав би з коня. Більш імовірно, що пата використовувалася в тактиці «відсічи-втікай», характерній для маратхської армії. Техніку практикували, нарізаючи фрукти на землі, як лимони чи лайми, не торкаючись землі. Це був і залишається поширеним методом демонстрації, часто з використанням гнучкого леза для полегшення трюку. Кажуть, що воїни-маратхи розгойдували пату круговими рухами, як вихор, коли їх оточували, перш ніж померти, щоб максимізувати втрати противника. Це мало бути ефективним, коли двоє солдатів б'ються пліч опліч.[6]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Maratha Pata Gauntlet Sword. www.arms2armor.com. Процитовано 16 листопада 2012.
  2. ↑ Jadunath Sarkar (1992). Shivaji and his times. Orient Blackswan. с. 47—52. ISBN 978-81-250-1347-1.
  3. ↑ Inscription pushes back sword's history by 500 years http://timesofindia.indiatimes.com/articleshow/95631621.cms
  4. ↑ Swords And Hilt Weapons. Great Britain: Prion. 2012. ISBN 9781853758829.
  5. ↑ Maratha Pata Gauntlet Sword. www.arms2armor.com. Процитовано 16 листопада 2012.
  6. ↑ The Pata and the Manople -- Gauntlet Swords. netsword.com. Архів оригіналу за 24 лютого 2007. Процитовано 16 листопада 2012.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Пата_(меч)