Перейти до вмісту

Патриція Босворт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Патриція Босворт
англ. Patricia Bosworth
Народилася24 квітня 1933(1933-04-24)[3][4][…]
Окленд, Каліфорнія, США[6]
Померла2 квітня 2020(2020-04-02)[1][2] (86 років)
Мангеттен, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[2]
·коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19)[2]
Країна США
Місце проживанняНью-Йорк[1]
Діяльністьакторка, журналістка, акторка театру, біограф, письменниця, кіноакторка
Alma materколедж Сари Лоуренсd (1955)[6]
Знання мованглійська
ЗакладКолумбійський університет і Бернард-коледж
IMDbID 0098382
Сайтpatricia-bosworth.com

Патриція Босворт (англ. Patricia Bosworth; 24 квітня 1933, Окленд, Каліфорнія — 2 квітня 2020, Нью-Йорк) — американська журналістка, письменниця та акторка.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Патриція Крум народилась 24 квітня 1933 року в місті Окленд, Каліфорнія, в родині відомого адвоката Бартлі Крума (1900—1959) та письменниці Анни Гертруди Босворт. Пізніше народився брат — Бартлі Крум-молодший. Батько був одним з шести адвокатів, які захищали Голлівудську десятку за часів Червоної загрози 1947 року, через що постраждала його кар'єра, тож родина 1948 року була вимушена перебратися до Нью-Йорка. У 13 років Патриція вирішила стати акторкою й узяла як псевдонім дошлюбне прізвище матері. Вчилася у Міжнародній школі в Женеві (Швейцарія), а потім у Коледжі мистецтв Сари Лоуренс, який закінчила 1955 року.

Під час навчання працювала як модель на зйомках у Алана та Діани Арбус для реклами автобусного перевізника «Грейхаунд». Пізніше вчилася в Акторській студії на Мангеттені під керівництвом Лі Страсберга. Почала грати на Бродвеї, виконувала роль Лаури Вінгфілд у «Скляному звіринці» Теннессі Вільямса, де її партнеркою була Гелен Гейс, яка грала Аманду. Знімалася також на телебаченні та в кіно, — найвідоміша її роль — сестра Сімон у фільмі «Історія черниці» (1959) Фреда Циннеманна з Одрі Хепберн у головній ролі.

З середини 1960-х років, після завершення акторської кар'єри, Босворт почала працювати журналісткою. Успіх принесли публікації у «New York magazine» та «New York Times». Працювала редакторкою в різних виданнях, в тім числі й «Harper's Bazaar» у 1972—1974 роках. У 1984—1991 роках — помічницею редактора у «Vanity Fair». Із 1993 по 1995 роки — на посаді редакторки жіночого журналу «Mirabella».

Є авторкою низки біографій — Монтгомері Кліфта (1978), Діани Арбус (1984), Марлона Брандо (2000) та Джейн Фонда (2011). 2006 року за її біографічним романом про Діану Арбус було відзнято фільм «Хутро» з Ніколь Кідман та Робертом Дауні-молодшим у головних ролях.

Також Босворт видала дві автобіографічні книги — «Усе, чого бажає твоє серденько» (1997) та «Люди у моєму житті: Любов та мистецтво у 1950-х на Мангеттені» (2017), у яких вона згадує свою родину, як пережила спочатку самогубство брата, а потім і батька, розповідає про свою акторську кар'єру, перехід до журналістики, а також про обидва свої шлюби. 1966 року вступила у шлюб з письменником та драматургом Мелом Аррігі, з яким вони були разом до його смерті 17 вересня 1986 року. 2000 року її другим чоловіком став фотограф та театральний режисер Том Палумбо. 2008 року Босворт овдовіла.

Патриція Босворт померла 2 квітня 2020 року в лікарні «Маунт-Сінай» у Нью-Йорку в 86-річному віці від ускладнень, викликаних коронавірусним захворюванням COVID-19[7].

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • 1978 — Монтгомері Кліфт (англ. Montgomery Clift), біографія
  • 1984 — Діана Арбус (англ. Diane Arbus), біографія
  • 1997 — Усе, чого бажає твоє серденько (англ. Anything Your Little Heart Desires: An American Family Story), автобіографія
  • 2000 — Марлон Брандо (англ. Marlon Brando), біографія
  • 2011 — Джейн Фонда: Приватне життя публічної жінки (англ. Jane Fonda: The Private Life of a Public Women), біографія
  • 2012 — Джон Вейн (англ. Jonh Wayne: The Legend and the Man), біографія
  • 2017 — Люди у моєму житті: Любов та мистецтво у 1950-х на Мангеттені (англ. The Men in My Life: Love and Art in 1950s Manhattan), автобіографія

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в U.S. deaths near 100,000, an incalculable loss: They were not simply names on a list. They were us. // The New York Times / J. Kahn — Manhattan: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 2020. — P. 1, 12, 13, 14. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
  2. ↑ а б в г https://www.nytimes.com/2020/04/03/books/patricia-bosworth-dead-virus.html
  3. ↑ SNAC — 2010.
  4. ↑ Internet Broadway Database — 2000.
  5. ↑ Babelio — 2007.
  6. ↑ а б https://archives.nypl.org/the/21773
  7. ↑ Dixler, Elsa (3 квітня 2020). Patricia Bosworth, Actress-Turned-Author, Dies at 86. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 26 травня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Патриція_Босворт&oldid=43267915