Перейти до вмісту

Паїсій (Шинкарьов)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Паїсій
Народився8 січня 1988(1988-01-08) (36 років)
Феодосія, Кримська область, Українська РСР, СРСР
Країна Росія
Діяльністьсвященник
Alma materТаврійська духовна семінарія і Афінський національний університет імені Каподистрії

Шинкарьов Віктор Сергійович (також Паїсій, нар. 8 січня 1988, Феодосія, Кримська область, УРСР) — проросійський[1][2] український церковний діяч, архієпископ Костянтинівський за версією РПЦвУ, вікарій Горлівської єпархії УПЦ МП, архієпископ Костянтинівський (13 червня 2021 — 23 вересня 2023). Громадянин Росії, позбавлений громадянства України 2022 року[3][4][5][6], фігурант центру Миротворець.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Закінчив Таврійську духовну семінарію (УПЦ МП) та Афінський університет, факультет соціального служіння[7].

2013 року висвячений в диякона єпископом Горлівським і Слов'янським Митрофаном Нікітіним, висвячений у священника та став працювати кліриком Богоявленського кафедрального собору Горлівки.

2014 року став працювати настоятелем Благовіщенського храму в Горлівці. Після того, як храм було зруйновано артилерійським ударом військ Росії, повернувся працювати до Богоявленського собору. Згодом підтримав окупаційні війська РФ і лишився працювати на окупованій території.

2015 — пострижений у ченці з іменем Паїсій митрополитом Горлівським і Слов'янським Митрофаном Нікітіним. 2016 року став керівником Місіонерського відділу Горлівської єпархії УПЦ МП.

У 2016—2017 роках був викладачем курсу історії християнської церкви на гуманітарному факультеті Горлівського інституту іноземних мов.

2019 — став благочинним Олександро-Невського округу Слов'янська.

2021 року синод РЦПвУ обрав Шинкарьова єпископом Костянтинівським, вікарієм Горлівської єпархії УПЦ МП.

2022 року Онуфрій підвищив Шинкарьова до сану архієпископа.

Трудова діяльність

[ред. | ред. код]

Настоятель Свято-Миколаївського храму УПЦ МП в Горлівці.

Погляди

[ред. | ред. код]

Посібник російських окупантів, прихильник терористичного угруповання ДНР. Зокрема, він освячував приміщення «поліції» окупантів у Горлівці[8][9].

Займається поширення наративів кремлівської пропаганди, виправдовує російську агресію проти України[10]. Противник визнання ПЦУ.

Санкції

[ред. | ред. код]

2023 року проти Шинкарьова запроваджено санкції РНБО терміном на п'ять років. Указом президента Зеленського Шинкарьова було позбавлено громадянства України[7][11][1]. Сам Шинкарьов намагався оскаржити це рішення в суді[12].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Чотири впливові митрополити УПЦ МП опинилися під санкціями. BBC News Україна (укр.). Процитовано 23 травня 2024.
  2. Права рука Онуфрія і "покровитель" голого хориста: що відомо про підсанкційних ієрархів УПЦ МП. ТСН.ua (укр.). 11 грудня 2022. Процитовано 23 травня 2024.
  3. Указом президента Зеленського № 898/2022 від 28.12.2022
  4. Реєстр церковних лідерів УПЦ МП зі зв'язками в росії — OSINT-розслідування. molfar.com. Процитовано 23 травня 2024.
  5. Президент призупинив громадянство 13 представників шести єпархій УПЦ МП (повний список), - джерела. LB.ua. 7 січня 2023. Процитовано 23 травня 2024.
  6. Рагуцька, Лілія (7 січня 2023). Зеленський призупинив громадянство 13 священників УПЦ МП: ЗМІ назвали прізвища. OBOZREVATEL NEWS (укр.). Процитовано 23 травня 2024.
  7. а б Шинкарьов Віктор Сергійович (Паїсій) — Державний зрадник, інформація про зраду, біографія, посада, зада | Реєстр зрадників. www.chesno.org (укр.). Процитовано 23 травня 2024.
  8. Полицию Горловки от "ДНР" освятил настоятель Свято-Николаевского храма - НОВОСТИ - Gorlovka.ua. gorlovka.ua. Процитовано 23 травня 2024.
  9. “Колаборанты в рясе”? Что ждет Украинскую православную церковь (не) Московского патриархата. Украинская правда (рос.). Процитовано 23 травня 2024.
  10. https://myrotvorets.center/criminal/shinkaryov-viktor-sergeevich/
  11. Президент підписав персональні санкції щодо семи діячів УПЦ МП. РБК-Украина (укр.). Процитовано 23 травня 2024.
  12. Вікарій Горлівської єпархії УПЦ МП теж збирається судитися з Зеленським - РІСУ. Релігійно-інформаційна служба України (укр.). Процитовано 23 травня 2024.