Очікує на перевірку

Перший уряд Віктора Януковича

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Не слід плутати з Другим урядом Віктора Януковича.
Перший уряд Віктора Януковича
Україна Україна
10-й Кабінет Міністрів України
Перший уряд Януковича у Верховній Раді
Дата формування21 листопада 2002
Дата розпуску5 січня 2005
Люди та організації
Президент УкраїниКучма Леонід Данилович
Прем'єр-міністрЯнукович Віктор Федорович
Список голів урядуПрем'єр-міністри України
Партія(ї)Партія Регіонів
Історія
ВибориПарламентські вибори в Україні 2002
ПопереднійУряд Анатолія Кінаха
НаступнийПерший уряд Юлії Тимошенко

Пе́рший у́ряд Ві́ктора Януко́вича був 10-м складом Кабінету Міністрів України, який діяв у 2002–2005 роках і очолювався Віктором Януковичем за президентства Леоніда Кучми. Віктор Янукович був призначений премʼєр-міністром 21 листопада 2002 року, а персональний склад уряду був призначений з 26 до 30 листопада 2002 року. Уряд був відправлений у відставку 5 січня 2005 року, однак продовжував діяти до 3 лютого 2005 року. Після відставки уряду обовʼязки премʼєр-міністра спочатку виконував Перший віце-премʼєр Микола Азаров, а згодом Юлія Тимошенко, яка була призначена новообраним президентом Віктором Ющенком та потім очолила новий уряд.

Центральною проблемою цього уряду був триваючий конфлікт з переважаючими у Верховній Раді опозиційними силами на чолі з Віктором Ющенком та Юлією Тимошенко.[джерело?]

Історія

[ред. | ред. код]

27 вересня 2002 року у Верховній Раді України було оголошено про утворення парламентської більшості на базі 9 фракцій.[1] Наприкінці жовтня різні фракції більшості запропонували на розгляд Президента України Леоніда Кучми чотири кандидатури на посаду нового Премʼєр-міністра України: Анатолія Кінаха, Олега Дубину, Миколу Азарова і Віктора Януковича.[2]

16 листопада 2002 року президент Кучма підписав указ про відставку діючого уряду Анатолія Кінаха та вніс до Верховної Ради подання щодо призначення премʼєр-міністром Голову Донецької обласної державної адміністрації Віктора Януковича.[3]

20 листопада 2002 року Віктор Янукович та лідери фракцій парламентської більшості підписали угоду щодо формування коаліційного уряду, до якого за пропорційним принципом мали увійти представники фракцій і груп, а також позафракційних депутатів більшості.[4]

21 листопада 2002 року Верховна Рада України 234-ма голосами погодила призначення Віктора Януковича новим прем'єр-міністром.[5][6][7] У той же день Президент України Леонід Кучма призначив Януковича на посаду.[8]

26 листопада 2002 року президент Кучма призначив Першим віце-прем'єр-міністром Миколу Азарова, а віце-прем'єрами — Віталія Гайдука, Дмитра Табачника та Івана Кириленка.[9][10] 30 листопада Кучма призначив решту міністрів.[11] Водночас на посадах міністрів закордонних справ, внутрішніх справ, оборони й юстиції залишилися колишні керівники.[9]

7 грудня 2002 року за участі Президента України Леоніда Кучми відбулося підписання «Політичної угоди між постійно діючою парламентською більшістю у Верховній Раді України четвертого скликання і коаліційним Кабінетом Міністрів України про співпрацю та солідарну відповідальність». Угоду підписали Віктор Янукович, Голова Верховної Ради Володимир Литвин та керівники депутатських груп і фракцій, які входили до парламентської більшості.[12]

17 квітня 2003 року Верховна Рада схвалила Програму діяльності, запропоновану урядом, під назвою «Відкритість, дієвість, результативність».[13][14]

16 березня 2004 року Верховна Рада визнала діяльність уряду щодо виконання попередньої Програми діяльності у 2013 році задовільною та схвалила нову програму під назвою «Послідовність. Ефективність. Відповідальність».[15][16]

1 грудня 2004 року, у звʼязку з неналежним виконанням органами виконавчої влади своїх обовʼязків, що призвело до порушень виборчого законодавства під час президентських виборів і загострення політичної кризи в Україні, Верховна Рада висловила недовіру Кабінету Міністрів і запропонувала президенту Кучмі за участю Голови Верховної Ради невідкладно сформувати персональний склад Кабінету Міністрів — «Уряду народної довіри» з урахуванням пропозицій депутатських фракцій і груп у Верховній Раді України.[17] Однак Віктор Янукович тоді заявив, що не піде у відставку.[18]

31 грудня 2004 року, після поразки у переголосуванні другого туру президентських виборів Янукович заявив про свою відставку з посади премʼєр-міністра.[19][20]

5 січня 2005 року президент Кучма затвердив відставку Януковича та усього складу уряду. Водночас Кучма доручив уряду виконувати свої обов'язки до призначення нового складу Кабінету Міністрів та доручив Першому віце-прем'єру Миколі Азарову виконувати обов'язки прем'єр-міністра.[18][21][22][23]

23 січня 2005 року новообраний Президент України Віктор Ющенко, у зв'язку зі складенням повноважень Кабінетом Міністрів перед новообраним президентом, доручив уряду продовжувати виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів України.[24]

24 січня 2005 року президент Ющенко звільнив Миколу Азарова від виконання обов'язків прем'єра і призначив на цю посаду Юлію Тимошенко.[25][26][27] Після цього Тимошенко двічі проводила засідання з діючим складом уряду і протягом двох тижнів вони спільно вирішували невідкладні питання до затвердження Тимошенко на посаді прем'єр-міністра та формування нового складу уряду 4 лютого.[28][29] Формально Ющенко звільнив 18 міністрів колишнього уряду у попередній день 3 лютого.[30][31]

Склад

[ред. | ред. код]
Посада в Уряді Квота[11][12] Особа
Прем'єр-міністр України Фракція «Регіони України»
(Пропозиція Президента України)		 Янукович Віктор Федорович
Перший віце-прем'єр-міністр, Міністр фінансів Група «Європейський вибір»
(Партія регіонів)		 Азаров Микола Янович (з 26 листопада 2002[32])
Віце-прем'єр-міністр Фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) Гайдук Віталій Анатолійович (з 26 листопада 2002[33])
Віце-прем'єр-міністр Фракція партій ППУ та «Трудова Україна» Табачник Дмитро Володимирович (з 26 листопада 2002[34])
Віце-прем'єр-міністр Фракція Аграрної партії України Кириленко Іван Григорович (з 26 листопада 2002[35])
Міністр аграрної політики Фракція Аграрної партії України Рижук Сергій Миколайович (з 30 листопада 2002[36])
Міністр внутрішніх справ Квота Президента України Смирнов Юрій Олександрович (з 30 листопада 2002[37])
Міністр оборони Квота Президента України Шкідченко Володимир Петрович (з 30 листопада 2002[38])
Міністр охорони здоров'я Група «Народовладдя» Підаєв Андрій Володимирович (з 30 листопада 2002[39])
Міністр праці та соціальної політики Фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) Папієв Михайло Миколайович (з 30 листопада 2002[40])
Міністр юстиції Квота Президента України Лавринович Олександр Володимирович (з 30 листопада 2002[41])
Міністр з питань надзвичайних ситуацій
та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи		 Група «Народовладдя» Рева Григорій Васильович (з 30 листопада 2002[42])
Міністр закордонних справ Квота Президента України Зленко Анатолій Максимович (з 30 листопада 2002[43] до 2 вересня 2003[44])

Грищенко Констянтин Іванович (з 2 вересня 2003[45] до 3 лютого 2005[46])

Міністр економіки та з питань європейської інтеграції Фракція партій ППУ та «Трудова Україна» Хорошковський Валерій Іванович (з 30 листопада 2002[47])
Міністр культури і мистецтв Фракція Народно-демократичної партії Богуцький Юрій Петрович (з 30 листопада 2002[48])
Міністр екології і природних ресурсів Фракція Народно-демократичної партії Шевчук Василь Якович (з 30 листопада 2002[49])
Міністр транспорту Фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) Кірпа Георгій Миколайович (з 30 листопада 2002[50])
Міністр палива і енергетики Група «Демократичні ініціативи» Єрмілов Сергій Федорович (з 30 листопада 2002[51])
Міністр освіти і науки Фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) Кремень Василь Григорович (з 30 листопада 2002[52])
Міністр промислової політики Фракція партій ППУ та «Трудова Україна» М'ялиця Анатолій Костянтинович (з 30 листопада 2002[53])

Також за квотою Президента України Володимир Яцуба був залишений на посаді Державного секретаря Кабміну.[12]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Новонароджена більшість. Українська правда (укр.). Процитовано 18 червня 2023.
  2. ↑ КІНАХ, ДУБИНА, АЗАРОВ ЧИ ЯНУКОВИЧ - КУЧМА ОБИРАЄ НОВОГО ПРЕМ'ЄРА?. Українська правда (укр.). Процитовано 18 червня 2023.
  3. ↑ КУЧМА ЗВІЛЬНИВ КІНАХА І ВНІС ЯНУКОВИЧА. Українська правда (укр.). Процитовано 18 червня 2023.
  4. ↑ Янукович подписал договор о поддержке с 8 фракциями. Українська правда (укр.). Процитовано 18 червня 2023.
  5. ↑ Стенограма пленарного засідання 21 листопада 2002. www.rada.gov.ua. Процитовано 22 лютого 2023.
  6. ↑ Про надання згоди на призначення Януковича В.Ф. Прем'єр-міністром України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  7. ↑ ПОІМЕННЕ ГОЛОСУВАННЯ ПО КАНДИДАТУРІ ЯНУКОВИЧА. Українська правда (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  8. ↑ Про призначення В. Януковича Прем'єр-міністром України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  9. ↑ а б Депутати поділили міністерські портфелі. Справа Кучми їх затвердити. Українська правда (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  10. ↑ НОВА ПОСАДА АЗАРОВА - "ВЛУЧАННЯ У ДЕСЯТКУ", ВВАЖАЄ КУЧМА. Українська правда (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  11. ↑ а б Команда Януковича. Українська правда (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  12. ↑ а б в Дванадцятий уряд України: призначення і повноваження. polityka.in.ua. Процитовано 22 лютого 2023.
  13. ↑ Про Програму діяльності Кабінету Міністрів України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 18 червня 2023.
  14. ↑ Програма діяльності Кабінету Міністрів України "Відкритість, дієвість, результативність". Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 18 червня 2023.
  15. ↑ Про Програму діяльності Кабінету Міністрів України та її виконання. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 18 червня 2023.
  16. ↑ Програма діяльності Кабінету Міністрів України "Послідовність. Ефективність. Відповідальність". Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 18 червня 2023.
  17. ↑ Про стабілізацію політичної та соціально-економічної ситуації в Україні та запобігання антиконституційним діям і сепаратистським проявам, що загрожують суверенітету і територіальній цілісності України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 18 червня 2023.
  18. ↑ а б КУЧМА ЗВІЛЬНИВ ЯНУКОВИЧА. Українська правда (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  19. ↑ ЯНУКОВИЧ ПОДАВ У ВІДСТАВКУ. Кучма вже святкує і не реагує. Українська правда (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  20. ↑ Обращение Януковича: я иду в отставку, впереди испытания на прочность. Українська правда (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  21. ↑ Кучма відправив у відставку всіх міністрів. Українська правда (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  22. ↑ Про звільнення В. Януковича з посади Прем'єр-міністра України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  23. ↑ Про відставку Кабінету Міністрів України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  24. ↑ Про продовження виконання Кабінетом Міністрів України його повноважень. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  25. ↑ Про увільнення М. Азарова від виконання обов'язків Прем'єр-міністра України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  26. ↑ ТИМОШЕНКО – В.О. ПРЕМ'ЄРА, ЗІНЧЕНКО – ДЕРЖСЕКРЕТАР ПРЕЗИДЕНТА, ПОРОШЕНКО – СЕКРЕТАР РНБО. Українська правда (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  27. ↑ Про призначення Ю. Тимошенко виконуючим обов'язки Прем'єр-міністра України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  28. ↑ Кабмін Тимошенко. І губернатори. Українська правда (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  29. ↑ Азаров не прийшов здавати справи Тимошенко. Українська правда (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  30. ↑ ПРЕЗИДЕНТ ЗВІЛЬНИВ СТАРИЙ УРЯД та деяких губернаторів. Українська правда (укр.). Процитовано 18 червня 2023.
  31. ↑ Список «Укази Президента України від 3 лютого 2005 року» / Законодавство України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 18 червня 2023.
  32. ↑ Про призначення М. Азарова Першим віце-прем'єр-міністром України, Міністром фінансів України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  33. ↑ Про призначення В. Гайдука Віце-прем'єр-міністром України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  34. ↑ Про призначення Д. Табачника Віце-прем'єр-міністром України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  35. ↑ Про призначення І. Кириленка Віце-прем'єр-міністром України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  36. ↑ Про призначення С.Рижука Міністром аграрної політики України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  37. ↑ Про призначення Ю. Смирнова Міністром внутрішніх справ України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  38. ↑ Про призначення В. Шкідченка Міністром оборони України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  39. ↑ Про призначення А.Підаєва Міністром охорони здоров'я України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  40. ↑ Про призначення М.Папієва Міністром праці та соціальної політики України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  41. ↑ Про призначення О.Лавриновича Міністром юстиції України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  42. ↑ Про призначення Г.Реви Міністром України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  43. ↑ Про призначення А.Зленка Міністром закордонних справ України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  44. ↑ Про звільнення А. Зленка з посади Міністра закордонних справ України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 18 червня 2023.
  45. ↑ Про призначення К. Грищенка Міністром закордонних справ України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 18 червня 2023.
  46. ↑ Про звільнення К. Грищенка з посади Міністра закордонних справ України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 18 червня 2023.
  47. ↑ Про призначення В.Хорошковського Міністром економіки та з питань європейської інтеграції України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  48. ↑ Про призначення Ю.Богуцького Міністром культури і мистецтв України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  49. ↑ Про призначення В.Шевчука Міністром екології та природних ресурсів України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  50. ↑ Про призначення Г.Кірпи Міністром транспорту України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  51. ↑ Про призначення С.Єрмілова Міністром палива та енергетики України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  52. ↑ Про призначення В.Кременя Міністром освіти і науки України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
  53. ↑ Про призначення А.М'ялиці Міністром промислової політики України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Перший_уряд_Віктора_Януковича&oldid=39733250