Сілте (мова)
Сілте | |
---|---|
Поширена в | Ефіопія |
Регіон | Східна Африка |
Носії | 935000 (2007 р.)[1] |
Писемність | ефіопське письмо, арабське письмо |
Склад | Афразійські
|
Офіційний статус | |
Коди мови | |
ISO 639-3 | stv |
Сілте — мова, що належить до ефіопосемітських мов афразійської макросім'ї, семітської сімʼї. Поширена в Ефіопії (Область Народностей Південної Ефіопії). Вивчається в початковій та середній школах, виходять радіопередачі[1].
Мова сілте користується ефіопським письмом. В минулому було у вжитку арабське письмо.
Ефіопське письмо було пристосоване для мови сілте у 1950-х роках. Вперше воно (yäsǝlt'e fidäl särawit) було використане в часи правління імператора Хайле Селассіє I[3].
МФА | ə | u | i | a | e | ɨ/- | o |
---|---|---|---|---|---|---|---|
h | ሀ | ሁ | ሂ | ሃ | ሄ | ህ | ሆ |
l | ለ | ሉ | ሊ | ላ | ሌ | ል | ሎ |
m | መ | ሙ | ሚ | ማ | ሜ | ም | ሞ |
r | ረ | ሩ | ሪ | ራ | ሬ | ር | ሮ |
s | ሰ | ሱ | ሲ | ሳ | ሴ | ስ | ሶ |
ʃ | ሸ | ሹ | ሺ | ሻ | ሼ | ሽ | ሾ |
kʼ | ቀ | ቁ | ቂ | ቃ | ቄ | ቅ | ቆ |
b | በ | ቡ | ቢ | ባ | ቤ | ብ | ቦ |
t | ተ | ቱ | ቲ | ታ | ቴ | ት | ቶ |
t͡ʃ | ቸ | ቹ | ቺ | ቻ | ቼ | ች | ቾ |
n | ነ | ኑ | ኒ | ና | ኔ | ን | ኖ |
ɲ | ኘ | ኙ | ኚ | ኛ | ኜ | ኝ | ኞ |
ʔ | አ | ኡ | ኢ | ኣ | ኤ | እ | ኦ |
k | ከ | ኩ | ኪ | ካ | ኬ | ክ | ኮ |
w | ወ | ዉ | ዊ | ዋ | ዌ | ው | ዎ |
z | ዘ | ዙ | ዚ | ዛ | ዜ | ዝ | ዞ |
ʒ | ዠ | ዡ | ዢ | ዣ | ዤ | ዥ | ዦ |
j | የ | ዩ | ዪ | ያ | ዬ | ይ | ዮ |
d | ደ | ዱ | ዲ | ዳ | ዴ | ድ | ዶ |
d͡ʒ | ጀ | ጁ | ጂ | ጃ | ጄ | ጅ | ጆ |
ɡ | ገ | ጉ | ጊ | ጋ | ጌ | ግ | ጎ |
tʼ | ጠ | ጡ | ጢ | ጣ | ጤ | ጥ | ጦ |
t͡ʃʼ | ጨ | ጩ | ጪ | ጫ | ጬ | ጭ | ጮ |
pʼ | ጰ | ጱ | ጲ | ጳ | ጴ | ጵ | ጶ |
f | ፈ | ፉ | ፊ | ፋ | ፌ | ፍ | ፎ |
p | ፐ | ፑ | ፒ | ፓ | ፔ | ፕ | ፖ |
МФА | ə | u | i | a | e | ɨ/- | o |
Арабське письмо (jiislaam aliifbaa, ajäm) почало використовуватись для мови сілте з 16 століття, коли цей народ прийняв іслам. Арабською абеткою місцеві мусульманські релігійні лідери писали твори про ісламські традиції та віру. В минулому сілте не використовували ефіопське письмо, а також не писали амхарською мовою, оскільки ці мова та письмо використовувались ефіопською християнською церквою, і сприймались цим народом як засоби християнізації та навʼязування панівної амхарської мови. Проте зараз ситуація змінилась, і сілте користуються ефіопським письмо та вивчають амхарську[4].
- ↑ а б Ethnologue
- ↑ Principles and specification for mnemonic Ethiopic keyboards. Ст. 31—32.
- ↑ Tiglu Geza Nisrane. «Language planning and policy in the Silt'e zone». Ст. 36.
- ↑ Tiglu Geza Nisrane. «Language planning and policy in the Silt'e zone». Ст. 35—36.
- Dirk Bustorf 2011: Lebendige Überlieferung: Geschichte und Erinnerung der muslimischen Silt'e Äthiopiens. With an English Summary. Wiesbaden: Harrassowitz (Aethiopistische Forschungen 74).
- Marcel Cohen (1931). Études d'éthiopien méridional. Société Asiatique, Collection d'ouvrages orientaux. Paris: Geuthner.
- Drewes, A.J. (1997). «The story of Joseph in Sïlt'i Gurage», in: Grover Hudson (ed.), Essays on Gurage language and culture: dedicated to Wolf Leslau on the occasion of his 90th birthday, November 14, 1996, Wiesbaden: Harrassowitz, pp. 69–92.
- Gutt, E.H.M. & Hussein Mohammed (1997). Silt'e–Amharic–English dictionary (with a concise grammar by E-A Gutt). Addis Ababa: Addis Ababa University Press.
- Gutt, E.-A. (1983). Studies in the phonology of Silti. Journal of Ethiopian Studies 16, pp. 37–73.
- Gutt, E.-A. (1991). «Aspects of number in Silt'i grammar», in: Proceedings of the 11th International Conference of Ethiopian Studies (Addis Ababa), pp. 453–464.
- Gutt, E.-A. (1997). «Concise grammar of Silt'e», in: Gutt, E.H.M. 1997, pp. 895–960.
- Wolf Leslau (1979). Etymological Dictionary of Gurage (Ethiopic). 3 vols. Wiesbaden: Otto Harrassowitz. ISBN 3-447-02041-5
- Wagner, Ewald (1983). «Selt'i-verse in arabischer Schrift aus dem Schlobies-Nachlass», in: Stanislav Segert & András J.E. Bodrogligeti (eds.), Ethiopian studies dedicated to Wolf Leslau, Wiesbaden: Harrassowitz, pp. 363–374.
Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |