Сілте (мова)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Писемність сілте)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сілте
Поширення мови сілте в Ефіопії.
Поширення мови сілте в Ефіопії.
Поширена вЕфіопія
РегіонСхідна Африка
Носії935000 (2007 р.)[1]
Писемністьефіопське письмо, арабське письмо
СкладАфразійські
Семітські
Ефіопосемітські
Гарарі-Південне ґураґе
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3stv

Сілте — мова, що належить до ефіопосемітських мов афразійської макросім'ї, семітської сімʼї. Поширена в Ефіопії (Область Народностей Південної Ефіопії). Вивчається в початковій та середній школах, виходять радіопередачі[1].

Писемність

[ред. | ред. код]

Мова сілте користується ефіопським письмом. В минулому було у вжитку арабське письмо.

Ефіопське письмо[2]

[ред. | ред. код]

Ефіопське письмо було пристосоване для мови сілте у 1950-х роках. Вперше воно (yäsǝlt'e fidäl särawit) було використане в часи правління імператора Хайле Селассіє I[3].

МФА ə u i a e ɨ/- o
h
l
m
r
s
ʃ
b
t
t͡ʃ
n
ɲ
ʔ
k
w
z
ʒ
j
d
d͡ʒ
ɡ
t͡ʃʼ
f
p
МФА ə u i a e ɨ/- o

Арабське письмо

[ред. | ред. код]

Арабське письмо (jiislaam aliifbaa, ajäm) почало використовуватись для мови сілте з 16 століття, коли цей народ прийняв іслам. Арабською абеткою місцеві мусульманські релігійні лідери писали твори про ісламські традиції та віру. В минулому сілте не використовували ефіопське письмо, а також не писали амхарською мовою, оскільки ці мова та письмо використовувались ефіопською християнською церквою, і сприймались цим народом як засоби християнізації та навʼязування панівної амхарської мови. Проте зараз ситуація змінилась, і сілте користуються ефіопським письмо та вивчають амхарську[4].

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Dirk Bustorf 2011: Lebendige Überlieferung: Geschichte und Erinnerung der muslimischen Silt'e Äthiopiens. With an English Summary. Wiesbaden: Harrassowitz (Aethiopistische Forschungen 74).
  • Marcel Cohen (1931). Études d'éthiopien méridional. Société Asiatique, Collection d'ouvrages orientaux. Paris: Geuthner.
  • Drewes, A.J. (1997). «The story of Joseph in Sïlt'i Gurage», in: Grover Hudson (ed.), Essays on Gurage language and culture: dedicated to Wolf Leslau on the occasion of his 90th birthday, November 14, 1996, Wiesbaden: Harrassowitz, pp. 69–92.
  • Gutt, E.H.M. & Hussein Mohammed (1997). Silt'e–Amharic–English dictionary (with a concise grammar by E-A Gutt). Addis Ababa: Addis Ababa University Press.
  • Gutt, E.-A. (1983). Studies in the phonology of Silti. Journal of Ethiopian Studies 16, pp. 37–73.
  • Gutt, E.-A. (1991). «Aspects of number in Silt'i grammar», in: Proceedings of the 11th International Conference of Ethiopian Studies (Addis Ababa), pp. 453–464.
  • Gutt, E.-A. (1997). «Concise grammar of Silt'e», in: Gutt, E.H.M. 1997, pp. 895–960.
  • Wolf Leslau (1979). Etymological Dictionary of Gurage (Ethiopic). 3 vols. Wiesbaden: Otto Harrassowitz. ISBN 3-447-02041-5
  • Wagner, Ewald (1983). «Selt'i-verse in arabischer Schrift aus dem Schlobies-Nachlass», in: Stanislav Segert & András J.E. Bodrogligeti (eds.), Ethiopian studies dedicated to Wolf Leslau, Wiesbaden: Harrassowitz, pp. 363–374.