Помилкова еквівалентність
|
Помилкова еквівалентність — це логічна помилка, у якій еквівалентність визначається між двома предметами на основі хибних міркувань. Ця помилка класифікується як помилка невідповідності.[1] У розмовній мові хибну еквівалентність часто називають «порівнянням яблук та апельсинів».
Ця помилка відбувається, коли передбачається, що одна спільна риса між двома суб’єктами демонструє еквівалентність, особливо в порядку величини, коли еквівалентність не обов’язково є логічним результатом.[2] Помилкова еквівалентність є звичайним результатом, коли випадкова подібність вказується як рівність, але твердження про еквівалентність не підлягає розгляду, оскільки подібність ґрунтується на надмірному спрощенні або незнанні додаткових факторів. Шаблон помилки часто такий: «Якщо A — множина c і d, а B — множина d та e, то оскільки вони обидва містять d, A та B рівні». d не обов'язково має існувати в обох множинах; для використання цієї помилки потрібна лише мимохідна подібність.
Аргументи помилкової еквівалентності часто використовуються у журналістиці [3][4] і в політиці, де недоліки одного політика можна порівняти з вадами зовсім іншої природи іншого.[5]
Різниця на порядки | ||||
---|---|---|---|---|
|
Наступні твердження є прикладами хибної еквівалентності:[6]
- Розлив нафти на Deepwater Horizon не більш шкідливий, ніж коли ваш сусід капає трохи масла на землю під час заміни масла в своєму автомобілі.
- Порівняння відбувається між речами, які відрізняються на багато порядків: розлив Deepwater Horizon склав 790 млн. літрів нафти; чийсь сусід може пролити половину літра.
- Вони обоє живі тварини, які метаболізують хімічну енергію. Тому немає великої різниці між домашнім котом і домашнім ягуаром.
- «Еквівалентність» полягає у факторах, які не мають відношення до придатності тварин як домашніх тварин.
Томас Паттерсон[en] із Центру медіа, політики та публічної політики Шоренстайна при Гарвардському університеті написав про хибну еквівалентність, яку використовували ЗМІ під час президентських виборів у США 2016 р.:
Хибні еквівалентності розвиваються у грандіозних масштабах у результаті невпинно негативних новин. Якщо все і всіх зображено негативно, виникає ефект вирівнювання, який відкриває двері для шарлатанів. Історично преса допомагала громадянам розпізнати різницю між серйозним політиком і самозванцем. Сьогоднішні новини стирають відмінність.[7] |
- ↑ Phillips, Harry; Bostian, Patricia (2014). The Purposeful Argument: A Practical Guide, Brief Edition (вид. Second). Cengage Learning. с. 129. ISBN 9781285982847.
- ↑ False Equivalence. Truly Fallacious. 16 серпня 2013. Архів оригіналу за 14 травня 2019. Процитовано 17 лютого 2017.
- ↑ Krugman, Paul (26 вересня 2016). The Falsity of False Equivalence. The New York Times. Архів оригіналу за 12 червня 2019. Процитовано 17 лютого 2017.
- ↑ Phillips, Ari (26 серпня 2016). Welcome to the maddening world of false equivalence journalism. Fusion. Архів оригіналу за 9 травня 2017. Процитовано 17 лютого 2017.
- ↑ Buchanan, Neil H. (22 червня 2016). The False Equivalence of Clinton and Trump's Negatives. Newsweek. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 17 лютого 2017.
- ↑ Bennett, Robert "Bo". False Equivalence. logically fallacious. Архів оригіналу за 27 листопада 2018. Процитовано 27 листопада 2018.
- ↑ Thomas E. Patterson (7 грудня 2016). News Coverage of the 2016 General Election: How the Press Failed the Voters. Shorenstein Center. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022.