Понінські
Зовнішній вигляд
Понінські гербу Лодзя (пол. Ponińscy) — польський шляхетський рід, що походив з Великопольщі. Назва роду походить від поселення Понін (тепер Пуніно, під Косьцянем). Засновник роду — Войцех Бродзький, який 1517 року отримав Понін.
Серед Понінських — магнати, державні та політичний діячі, військовики, меценати. Мацей Понінський з 1774 року — князь
- Геронім Адам (Ярослав) (пом. 1702) — ґнєзненський каштелян
- Францішек — староста копаніцький
- Антоній
- Людвік
- Кароль — суфраган познанський
- Владислав (пом. 1731) — староста всховський, референдар великий коронний
- Гієронім — конюший коронний
- Адам (пом. 1732) — познанський каштелян
- Мацей (1708—1758), друга дружина — Аполонія з Ярачевських
- Калікст
- Адам (1732—1798) — коронний кухмістр, дружина — Зофія Юзефа Любомірська
- Адам, дружина — Феліція з Третяків (Тшецяків)
- Константій
- Казімєж
- Кароль Генрик Єжи[1]
- Калікст — граф, дідич у селі Великі Грибовичі.[2]
- Адам, дружина — Феліція з Третяків (Тшецяків)
- Ельжбета — дружина вінницького старости Людвіка Каліновського з 1732 року
- Мацей (1708—1758), друга дружина — Аполонія з Ярачевських
- Францішек — староста копаніцький
- Алєксандер Казімєж — хорунжий познанський, дружина — Тереза з Вигановських
- Антоні Юзеф (пом. 1742) — воєвода познанський, перша дружина — Софія Воронович, друга — Саломея з Шембеків
- Юзеф — староста остерський та пйотркувський, дружина — Маріанна з Каліновських, старостянка вінницька (донька старости Людвіка Калиновського), дідичка Гвіздця та Загайполя в Галицькій землі
- Юзефа — дружина Вікторина Валеріана Дідушицького з 1776.
- Юзеф — староста остерський та пйотркувський, дружина — Маріанна з Каліновських, старостянка вінницька (донька старости Людвіка Калиновського), дідичка Гвіздця та Загайполя в Галицькій землі
- Антоні Юзеф (пом. 1742) — воєвода познанський, перша дружина — Софія Воронович, друга — Саломея з Шембеків
- Гелена — засновниця монастиря сестер-милосердиць (РКЦ) в Червоногороді 1846 року[3]
- ↑ Karol Henryk Jerzy ks. Poniński h. Łodzia (ID: psb.23706.10)
- ↑ Grzybowice wielkie i małe (po rusku Hrybowyczy) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 895. (пол.) — S. 895. (пол.)
- ↑ Czerwonogród // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 845. (пол.).— S. 845. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. 4. — 938 s. — S. 648—650. (пол.)
- Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1983. — t. XXVII/3, zeszyt 114. — S. 503—549. (пол.)
Це незавершена стаття про шляхту (дворянство). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |