Очікує на перевірку

Право вето в Раді Безпеки ООН

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Статистика використання права вето за країнами та періодами

Право вето в Раді Безпеки ООНправо вето, яким володіють п'ять постійних членів Ради Безпеки ООН (РБ): Велика Британія, Китай, Росія, США і Франція. Право вето дозволяє постійним членам РБ відкидати проєкт будь-яких змістовних резолюцій ООН, незалежно від рівня підтримки, якою користується цей проєкт. Право вето не поширюється на голосування з процедурних питань.

Засади використання

[ред. | ред. код]

Вето вважається накладеним, якщо який-небудь з постійних членів подає голос «проти» тієї чи іншої резолюції. Утримання від голосування не вважається накладенням вето[1].

Статут ООН не містить прямих згадок про право вето. Однак п. 3 статті 27 Статуту визначає, що рішення з усіх питань, крім процедурних, вважаються прийнятими, якщо за них подані «однакові голоси всіх постійних членів Ради, причому сторона, яка бере участь у суперечці, повинна утриматися від голосування під час ухвалення рішення на підставі Глави VI та на підставі пункту 3 статті 52.»[2]. Отже, голос постійного члена Ради, поданий проти розглянутого рішення, є по суті накладенням вето[джерело?]. Але тільки, якщо член Ради не представляє сторону, яка бере участь у суперечці.

Мета механізму вето полягає в тому, щоб запобігти дії ООН проти інтересів членів-засновників з урахуванням уроків Ліги Націй, де вето мав кожен член Ради і де відсутність обліку консенсусу країн, без згоди між якими практичне досягнення безпеки неможливо, призвело до непрацездатності організації.

Критика та протидія використання

[ред. | ред. код]

Статут ООН не передбачає механізмів протидії зловживання правом вето, коли один з постійних членів РБ ООН фактично блокує втручання ООН в ситуації, в яких такий член РБ ООН порушує міжнародне право. Використання права вето Росією під час її агресії проти України[3] та з метою протидії здійсненню міжнародного суду над винними у збитті Боїнга MH17 біля Донецька у липні 2014 змусило країни-члени ООН здійснити спробу скасувати право вето[4].

Це схоже на ліцензію на вбивство, коли ти можеш розпочинати військові дії без мандату Організації Об’єднаних Націй, розпочинати агресію, робити анексію на території суверенної незалежної країни, як Україна, і потім в Раді Безпеки ООН заблокувати розслідування, дії у відповідь, для чого і була створена Рада Безпеки ООН як механізм глобальної безпеки.

Петро Порошенко[5]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Вето в Раді Безпеки | РАДА БЕЗПЕКИ ООН. www.un.org (рос.).
  2. Глава V: Рада Безпеки (стаття 23–32) | Організація Об'єднаних Націй. www.un.org (рос.).
  3. Застосування права вето потребує реформування, і це може стати ключовою реформою ООН – виступ Президента України на засіданні Ради Безпеки ООН — Офіційне інтернет-представництво Президента України. 20 вересня 2023.
  4. Москва высказалсь против отмены права вето постоянных членов СБ ООН (рос.)
  5. Президент вважає головним підсумком участі української делегації у Генасамблеї ООН створення світової коаліції на підтримку України

Література

[ред. | ред. код]

Видео

[ред. | ред. код]