Прозуменщикова Галина Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гали́на Микола́ївна Прозуме́нщикова
рос. Галина Прозуменшикова
Загальна інформація
Громадянство СРСР
Народження26 листопада 1948(1948-11-26)
Севастополь, РРФСР, СРСР
Смерть19 липня 2015(2015-07-19)
Москва, Росія
·хвороба
ПохованняВаганьковське кладовище
Причина смертіхвороба
Зріст169 см
Вага68 кг
Alma materфакультет журналістики МДУ
ЧоловікІванников Юрій
ДітиІрина, Григорій
Спорт
Країна СРСР[1]
Вид спортуспортивне плавання
Дисциплінабрас
ТренериСорокін Віталій Іванович
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден Дружби народів медаль «За трудову відзнаку» медаль «У пам’ять 850-річчя Москви» медаль «Ветеран праці»
заслужений майстер спорту СРСР
CMNS: Прозуменщикова Галина Миколаївна у Вікісховищі
Спортивні медалі
Представник СРСР СРСР
Спортивне плавання
Олімпійські ігри
Золото 1964 Токіо 200 метрів брасом
Срібло 1968 Мехіко 100 метрів брасом
Срібло 1972 Мюнхен 100 метрів брасом
Бронза 1968 Мехіко 200 метрів брасом
Бронза 1972 Мюнхен 200 метрів брасом

Гали́на Микола́ївна Прозуме́нщикова (* 26 листопада 1948, Севастополь, РРФСР, СРСР — †19 липня 2015, Москва, Росія) — українська радянська спортсменка, олімпійська чемпіонка з плавання (1964; була першою радянською спортсменкою, що завоювала олімпійське золото у цьому виді спорту); чемпіонка Європи 1966, 1970 рр. Рекордсменка світу 1964 — 67 рр..

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася 26 листопада 1948 року в Севастополі.

Дитинство пройшло в Севастополі. У 1959 році почала займатися плаванням.

Золоту олімпійську нагороду Галина Прозуменщикова здобула на токійській Олімпіаді в плаванні на 200 метрів брасом[2]. Крім цього впродовж кар'єри вона виграла дві срібні та одну бронзову олімпійські медалі. Заслужений майстер спорту СРСР (1964).

4 рази встановлювала світовий рекорд у плаванні на 200 метрів брасом та один раз на дистанції 100 метрів брасом.

У 1966 році вступила на факультет журналістики МГУ (котрий закінчила 1976 року), регулярно працювала спортивним журналістом.

У 1973 році після участі в Московській універсіаді пішла з великого спорту.

За пропозицією Держкомспорту СРСР впродовж декількох років (1976–1980) займалася адміністративною діяльністю, згодом була тренером-методистом.

За спортивні досягнення нагороджена орденами Трудового Червоного Прапора (1972), Дружби народів (1993), двома медалями «За трудовое отличие». Жила в Москві.

Родина

[ред. | ред. код]

Чоловік — Іванников Юрій Іванович (нар. 1950 р.), кандидат економічних наук.

Дочка — Степанова Ірина Володимирівна (1969 р. нар.).

Син — Іванников Григорій Юрійович (1979 р. нар.).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. World Aquatics database
  2. «1964 Olympics — Tokyo, Japan — Swimming» [Архівовано 4 вересня 2007 у Wayback Machine.] — databaseOlympics.com (Retrieved on June 18, 2008)

Посилання

[ред. | ред. код]