Псалом 40(41)
 | Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (березня 2023) |
Сороковий псалом — 40-й псалом з книги Псалмів (41-й у масоретській нумерації). Відомий з латинського інципіту Beatus qui intelligit.
Псалом є особистою молитвою страждаючого праведника[1], який несправедливо був звинувачений, що просить у Бога визволити його від бід[2]. Тут порівнюються уявлення про благословення тих, хто реально допомагає бідним, а також чи дійсно люди які співчутливі отримують особливу милість від Бога[3].
З християнської точки зору псалом 40 містить[4] месіанський фрагмент: «Навіть приятель мій, на якого надіявся я, що мій хліб споживав, підняв проти мене п'яту!» (Пс 40:10). Фрагмент цього уривка в Новому Заповіті (Ів. 13:18) цитує Ісус Христос, маючи на увазі зраду Юди Іскаріота [5][6][7].
| вірш | Оригінальний іврит[8] | Український переклад Івана Огієнка[9] | Вульгата латинською[10] |
|---|---|---|---|
| 1 | לַמְנַצֵּחַ, מִזְמוֹר לְדָוִד | [Для дириґетна хору. Псалом Давидів.] | |
| 2 | אַשְׁרֵי, מַשְׂכִּיל אֶל-דָּל; בְּיוֹם רָעָה, יְמַלְּטֵהוּ יְהוָה | Блаженний, хто дбає про вбогого, в день нещастя Господь порятує його! | Beatus qui intellegit super egenum et pauperem in die mala liberabit eum Dominus |
| 3 | יְהוָה, יִשְׁמְרֵהוּ וִיחַיֵּהוּ--יאשר (וְאֻשַּׁר) בָּאָרֶץ; וְאַל-תִּתְּנֵהוּ, בְּנֶפֶשׁ אֹיְבָיו | Господь берегтиме його та його оживлятиме, буде блаженний такий на землі, і Він не видасть його на поталу його ворогам! | Dominus conservet eum et vivificet eum et beatum faciat eum in terra et non tradat eum in animam inimicorum eius |
| 4 | יְהוָה--יִסְעָדֶנּוּ, עַל-עֶרֶשׂ דְּוָי; כָּל-מִשְׁכָּבוֹ, הָפַכְתָּ בְחָלְיוֹ | На ложі недуги подасть йому сили Господь, усе ложе йому перемінить в недузі його. | Dominus opem fairet illi super lectum doloris eius universum stratum eius versasti in infirmitate eius |
| 5 | אֲנִי-אָמַרְתִּי, יְהוָה חָנֵּנִי; רְפָאָה נַפְשִׁי, כִּי-חָטָאתִי לָךְ | Я промовив був: Господи, май же Ти милість до мене, вилікуй душу мою, бо я перед Тобою згрішив! | Ego dixi Domine miserere mei sana animam meam quoniam peccavi tibi |
| 6 | אוֹיְבַי—יֹאמְרוּ רַע לִי; מָתַי יָמוּת, וְאָבַד שְׁמוֹ | Вороги мої кажуть на мене лихе: Коли вмре та загине імення його? | Inimici mei dixerunt mala mihi quando morietur et peribit nomen eius |
| 7 | וְאִם-בָּא לִרְאוֹת, שָׁוְא יְדַבֵּר--לִבּוֹ, יִקְבָּץ-אָוֶן לוֹ; יֵצֵא לַחוּץ יְדַבֵּר | А коли хто приходить відвідати, мовить марне: його серце збирає для себе лихе, і як вийде надвір, то говорить про те... | Et si ingrediebatur ut videret vane loquebatur cor eius congregavit iniquitatem sibi egrediebatur foras et loquebatur |
| 8 | יַחַד--עָלַי יִתְלַחֲשׁוּ, כָּל-שֹׂנְאָי; עָלַי--יַחְשְׁבוּ רָעָה לִי | Всі мої вороги між собою шепочуться разом на мене, на мене лихе замишляють: | In id ipsum adversum me шепоче omnes inimici mei adversus me cogitabant mala mihi |
| 9 | דְּבַר-בְּלִיַּעַל, יָצוּק בּוֹ; וַאֲשֶׁר שָׁכַב, לֹא-יוֹסִיף לָקוּם | Негідна річ тисне його, а що він поклався то більше не встане!... | Verbum iniquum constituteunt adversus me numquid qui dormit non adiciet ut resurgat |
| 10 | גַּם-ense שְׁלוֹמִי, אֲשֶׁר-בָּטַחְתִּי בוֹ-- אוֹכֵל לַחְמִי; הִגְדִּל עּל גַּם-ense שְׁלוֹמִי, אֲשֶׁר-בָּטַחְתִּי בוֹל לַחְמִי; | Навіть приятель мій, на якого надіявся я, що мій хліб споживав, підняв проти мене п'яту! | Etenim homo pacis meae in quo speravi qui edebat panes meos magnificavit super me subplantationem |
| 11 | וְאַתָּה יְהוָה, חָנֵּנִי וַהֲקִימֵנִי; וַאֲשַׁלְּמָה לָהֶם | Але, Господи, помилуй мене, і мене підійми, і я їм відплачу, | Tu autem Domine miserere mei et resurcita me et retribuam eis |
| 12 | בְּזֹאת יָדַעְתִּי, כִּי-חָפַצְתָּ בִּי: כִּי לֹא-יָרִיעַ אֹיְבִי עָ | із того довідаюся, що Ти любиш мене, коли надо мною сурмити не буде мій ворог. | In hoc cognovi quoniam voluisti me quoniam non gaudebit inimicus meus super me |
| 13 | וַאֲנִי--בְּתֻמִּי, תָּמַכְתָּ בִּי; וַתַּצִּיבֵנִי לְפָנֶיךָ לְעוֹלָם | А я через невинність мою Ти підсилиш мене, і перед обличчям Своїм ти поставиш навіки мене! | Me autem propter innocentiam suscepisti et confirmasti me in conspectu tuo in aeternum |
| 14 | בָּרוּךְ יְהוָה, אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל--מֵהָעוֹלָם, וְעַד הָעוֹמןָם: אמ | Благословенний Господь, Бог ізраїлів, від віку й до віку! Амінь і амінь! | Benedictus Dominus Deus Israel a saeculo et in saeculum fiat fiat |
Цей псалом завершує першу (з 1 по 40) з п'яти книг, що в цілому складають книгу Псалмів [2] [5] . Кожна з таких книг закінчується славослів'ям, воно також є заключним славослів'ям усіх зборів псалмів. У 40 псалмі це є 14-й вірш [2] [11] .
Автором псалма є Давид [5] [12] . Біблеїсти [4]відносять цей псалом до часів повстання проти Давида його сина Авесалома . А в 10-му вірші псалма згадується «приятель мій», що «підняв п'яту» на Давида вважають зрадника Ахітофела [5] [1] [13] [7] . Равіністичне тлумачення псалма також співвідносять ці події із змовою Авессалома за участю Ахітофела [1] .
Перша частина псалма містить роздуми про необхідність співчутливого ставлення до бідних, які потребують допомоги. З 5-го вірша псалмоспівець звертається до думок про своїх ворогів і зрадників, які прагнуть його смерті. Псалом завершується молитвою Богу про безпеку автора і відплату його ворогам [14].
Існує припущення, що у 2-му вірші Давид говорить про себе, однак говорить він у третій особі, що свідчить про його смиренність перед Господом [7]. Давид розмірковує про те, наскільки блаженний [a] той чоловік, який дбає про бідних [b]. До таких людей у день лиха на допомогу прийде Сам Господь. Бог не залишить без уваги доброї й чуйної людини, навіть на одрі хвороби. І саме «ложе недуги» Бог перемінить на «ложе одужання» (так слід розуміти закінчення 4-го вірша) [14].
Давид допомагав бідним, але перебуваючи в нужді, не отримав обіцяної допомоги від Господа. Однак, Давид закликає Господа не про справедливість, а про милість «Господи, май же Ти милість до мене» [15].
Багато раз в псалмах Давид виражає покаяння у своєму гріху і просить Бога про зцілення його душі. Згадка про душу в 5-му вірші підкреслює, що поряд з фізичним зціленням, псалмоспівець потребує і здобуття душевного спокою, оскільки гріх обтяжував його [16] .
Далі Давид скаржиться на своїх ворогів, які чекають на його смерть (вірш 6) і на лицемірство тих, хто приходить відвідувати його, але вірять наклепу і поширюють брехню про нього.[16] .
Під «приятелем моїм» [c], який «підняв п'яту» [d] у 10-му вірші бібліїсти, як правило, розуміють Ахітофела . Він був наближеним радником і, мабуть, родичем Давида.
Під час повстання Авесалома Ахітофел перейшов на його бік. Він дав дві поради Авесалому, обидві з яких були вірними. Перша порада (увійти до наложниць батька, тим самим відрізавши собі шляхи до відступу 2Сам. 16:21 ) узурпатор виконав, а другу знехтував. Ахітофел пропонував негайно наздогнати Давида і вбити його ( 2Сам. 17:1-3 ), проте Хушай, застереживши царського сина, запропонував спершу зібрати якнайбільше сил. Це дозволило Давидові та його нечисленним супутникам втекти. Дізнавшись про це, Ахітофел повернувся до рідного дому, до свого міста та й повісився, і помер, і був похований у гробі свого батька. [16] .
Зрада Ахітофела представлена в псалмі як вчинок друга, який «їв хліб», тобто був удостоєний близького особистого спілкування, але знехтував цією частиною [1] . Деякі коментатори вважають, що псалом 40(41) написаний з одного й того ж приводу (повстання Авесалома і зраді Ахітофела), що і псалом 54 [17] [5] . І тут оцінка вчинку Ахітофела в псалмі 54 ( Пс 54:22 та Пс 54:24 ) видається більш зрозумілою [4] .
Слова Давида про Ахітофела пізніше цитував Ісус Христос щодо Юди Іскаріота. Докладніше про значення цієї цитати Ісуса див. у розділі «У Новому Заповіті» .
Давид молить Бога про своє зцілення і про відплату своїм ворогам. Попри слова «я їм відплачу» в 11 вірші, загалом у псалмі ясно виражена думка, що відплата довірена Господу [18] . Для Давида такий перебіг справ стане знаком благовоління Господнього [16] .
Давид звертається до Господа в молитві про свою підтримку та можливість свого перебування перед обличчям Господнім навіки. Деякі богослови схильні розуміти слова «навіки» буквально, як вічне перебування Давида поблизу Бога. Псалом (а разом з ним і вся 1-а книга Псалмів ) завершується славослів'ям на адресу Господа [16] .
_(14583417047).jpg)
«Навіть приятель мій, на якого надіявся я, що мій хліб споживав, підняв проти мене п'яту!» ( Пс 40:10 ) ⇒ «Не про всіх вас кажу. Знаю Я, кого вибрав, але щоб збулося Писання: Хто хліб споживає зо Мною, підняв той на Мене п'яту свою!» ( Ів. 13:18 ).
У 13-й главі Євангелія від Івана йдеться про очищення учнів (обмивання ніг в Ів. 13:1-17 ), так і метафоричному (виявлення зрадника в Ів. 13:18-30 ) [1] . Для читача Євангелії факт зради Юди не був новиною, у попередніх главах його роль вже була позначена. Примітно, що Ісус, цитуючи псалом, не використав слова «на якого надіявся я», оскільки знав, що Юда є ненадійним учнем( Ів. 6:70-71 ) [7] .
Хоча учні подумали, що Ісус відправив Юду з якимось невинним дорученням ( Ів. 13:27-29 ), однак Сам Ісус знав, що відпускає його для здійснення зради [1] . Безславний кінець Юди після зради нагадує загибель Ахітофела, який також убив себе шляхом повішення [1] .
Тим часом в 13-й главі Євангелія від Івана акцент зроблено на те, що Ісусові заздалегідь було відомо про майбутню зраду. В юдаїзмі слова «Хто хліб споживає зо Мною» свідчило про близьку дружбу, а «підняв той на Мене п'яту свою» означає підступну зраду. Виявилося, що ворог у Ісуса був у найближчому оточенні, а коли Його схопили, то Він залишився зовсім один і тільки Отець перебував з Ним ( Ів. 16:32 ) [1] .
Використання цитати з псалма відображає месіанське самоусвідомлення Ісуса, виконання ним ролі страждаючого Месії [1] . Цитуючи псалом, Ісус показував, що у зраді Юди має здійснитися стародавнє пророцтво [1] . Таким чином Ісус постає не безпорадною жертвою віроломної зради, але Месією, посланим Богом-Отцем для виконання Божого задуму і тим, хто йде назустріч хресній смерті, спокійно і без страху [1] .
- ↑ Слово «блаженний» має тут набагато ширше значення, ніж просто «щасливий», хоч і може містити в собі поняття «щастя». Блаженний - це той, хто отримує від Бога особливу милість і благодать[11].
- ↑ Бідний — це не тільки той, кому не вистачає засобів для існування, а й просто людина, яка потрапила до складної ситуації. Прикладом співчутливого ставлення до таких людей може бути ставлення Давида до єгиптянина в 1Цар 30:13[3].
- ↑ «Приятель мій» — смислове значення - близький друг.[1].
- ↑ Давньоєврейське слово дав-євр. עָקֵב («п'ята») споріднений з коренем («інтрига»), з якого виведено ім'я Яків[1].
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п ВЗН, 2011.
- ↑ а б в Ла Сор, 1998, Псалтирь.
- ↑ а б НБК, 2000, с. 56.
- ↑ а б в Каменский, 1901, с. 225.
- ↑ а б в г д Геллей, 1998, Псалтирь.
- ↑ Каменский, 1901, с. 223.
- ↑ а б в г Уирсби, 2011.
- ↑ Sefarim.fr : la Bible en hébreu, en français et en anglais dans la traduction du Rabbinat avec le commentaire de Rachi. www.sefarim.fr. Процитовано 11 січня 2023.
- ↑ Псалми, псалом 41 | Біблія в пер. Івана Огієнка (укр.).
- ↑ Biblia Sacra Vulgata (Stuttgartensia)/Psalmi - Wikisource. archive.wikiwix.com. Процитовано 11 січня 2023.
- ↑ а б НЖБ, 1998.
- ↑ Каменский, 1901, с. 222.
- ↑ Лопухин, 2021, Псалом 40.
- ↑ а б Харчлаа, 1993, с. 431.
- ↑ Сперджен, 2006, Псалом 40.
- ↑ а б в г д Харчлаа, 1993, с. 432.
- ↑ Каменский, 1901, с. 223-224.
- ↑ НБК, 2000, с. 57.
- Библейский справочник Геллея. — СПб. : Христианское общество «Библия для всех», 1998. — P. 352. — ISBN 5-7454-0212-1.
- Толковая Библия Лопухина. — СЗКЭО, 2021. — P. 912. — (Библиотека мировой литературы) — ISBN 978-5-9603-0603-4.
- Никанор (Каменский), епископ. Изображение Мессии в Псалтири. Экзегетико-критическое исследование мессианских псалмов, с кратким очерком учения о Мессии до пророка Давида. — 2-е. — Казань : Типо-литография Императорского университета, 1901. — 260 с.
- Новый Библейский Комментарий = New Bible Commentary. — Санкт-Петербург : Мирт, 2000. — Т. 2. — P. 571. — (Энциклопедия христианства) — ISBN 5-88869-099-6.
- Псалом 40 // Новая Женевская учебная Библия = New Geneva Study Bible™ / Р. Г. Спраул. — Свет на востоке. — 1998.
- Сперджен, Чарльз. Сокровищница Давида: комментарии на Псалтирь = The Treasury of David by С. H. Spurgeon / Пер. с англ. Е. С. Терёхина. — Минск : Минская фабрика цветной печати, 2006. — Т. 2. — P. 506. — ISBN 985-454-319-6.
- Толкование ветхозаветных книг от Первой Книги Царств по Книгу Песни Песней = The Bible Knowledge Commentary / гл. ред. Платон Харчлаа. — Славянское миссионерское общество. — К. : Славянское миссионерское издательство, 1993. — 617 с.
- Ла Сор Уильям, Хаббард Д., Буш Ф. Обзор Ветхого завета = Old Testament Survey. — Москва : Богомыслие, 1998. — 693 p. — ISBN 5-7707-4437-5.
- Ветхий Завет на страницах Нового = Commentary on the New Testament Use of the Old Testament / Бил Г. К., Карсон Д. А. — Черкассы : Коллоквиум, 2011. — Т. 2. — 592 p. — ISBN 978-966-8957-31-4.
- Уирсби Уоррен. Комментарий на Ветхий Завет = The Wiersbe Bible Commentary / Цыганков Ю. А. — Санкт-Петербург : Библия для всех, 2011. — Т. 2. — P. 1099. — ISBN 978-5-7454-1275-2.
- Юнгеров П. А. Вероучение Псалтири, его особенности и значение в общей системе библейского вероучения // Государство, религия, Церковь в России и за рубежом : научная статья. — 2009. — № S4 (15 листопада). — С. 554-610. — ISSN 2073-7203.