Пуаро Агати Крісті
Пуаро Агати Крісті | |
---|---|
Agatha Christie's Poirot | |
Тип | телесеріал |
Телеканал(и) | ITV |
Жанр | драма, детектив |
Тривалість серії | 50-100 хвилин |
Сценарист | Clive Extond |
Ідея | Розалінда Хікс |
На основі | canon of Hercule Poirotd (Агата Крісті) |
Продюсер | Брайян Істмен (1989—2002) Маргарет Мітчел (2003—2004) Тревор Хопкінс (2005—2008) Карен Труссел (2008) |
У головних ролях | Девід Суше Г'ю Фрейзер Філіп Джексон Полін Моран Зої Уонамейкер |
Композитор | Christopher Gunningd |
Країна-виробник | Велика Британія |
Мова оригіналу | англійська, французька |
Перший показ | 8 січня 1989 — 13 листопада 2013 |
Кількість сезонів | 13 |
Кількість серій | 70 |
Посилання | |
«Пуаро Агати Крісті» (англ. Agatha Christie's Poirot) — британський детективний телесеріал за творами англійської письменниці Агати Крісті про бельгійця Еркюля Пуаро. Головну роль зіграв Девід Суше.
Серіал знімався з 1989 року за порадою доньки Агати Крісті Розалінди Гікс. З 9 червня 2013 року на каналі ITV, стартував заключний, 13-й сезон, який складається з 5 двогодинних фільмів.
У Лондоні, у своїй квартирі, яка також є і робочим кабінетом, вже багато років працює емігрант з Бельгії, колишній поліцейський Еркюль Пуаро. Разом зі своїм напарником Артуром Гастінгсом і секретаркою міс Фелісіті Лемон він займається приватним розшуком, розслідуючи ті чи інші події, у зв'язку з якими до нього звертаються його клієнти. Нерідко замовником Пуаро стає старший інспектор поліції Джеймс Джеп, якщо у нього виникають проблеми з розслідуванням справи.
Кандидат на роль Пуаро був обраний одразу. Істман, який був знайомий з Девідом Суше ще з часу своєї першої роботи — серіалу «Блот на природі», нікого крім нього і не бачив у цій ролі.
Девід Суше відповідально підійшов до створення образу Пуаро. Він вивчав історію Бельгії, щоб зрозуміти, в якому середовищі виховувався й ріс його герой. «Коли мені запропонували зіграти Еркюля Пуаро, — говорив актор, — я виконав величезну ретельну роботу. Я прочитав усі романи й оповідання, а також подивився, як інші втілювали його на екрані. У деяких постановках, на жаль, він постає як блазень, клоун … ». Девіду довелося найняти викладача і почати старанно перекручувати свою англійську мову, щоб домогтися елегантного легкого акценту.
Клайв Екстон в партнерстві з продюсером Браяном Істманом адаптували пілотний епізод, а потім двадцять історій за період між 1989 і 2001 роками, поряд з численними короткими історіями. Основний сценарист Екстон адаптував романи «Вбивства за алфавітом» і більш спірний «Вбивство Роджера Екройда»[1]. Його погляд на адаптацію був описаний як «винахідливий» за свою драматичну зарозумілість, за спробу інтерпретувати розв'язку, яка спирається на першу персону-оповідача, але вона не отримала похвали від критиків[2].
Ентоні Горовіц, інший сценарист серіалу, адаптував три романи й дев’ять оповідань, у той час як комік і письменник Марк Гетіс написав сценарії до двох епізодів, а також був запрошеним актором у серіалі, виконуючи роль Пітера Фленнері.
Починаючи з епізодів, які транслювалися у 2000 році, відбулося помітне скорочення гумору в серіалі. Крім того, музика в початкових титрах і самі титри зазнали змін, музика стала похмурішою. Це було зроблено для того, щоб наочніше продемонструвати похмуріші історії в сюжеті[2].
У епізодах, що вийшли 2003 року, зазнав скорочення акторський ансамбль. Із серіалу зникли персонажі Фрейзера, Джексона і Моран, які були в більшості попередніх епізодів. Відсутність персонажів (Гастінгса, інспектора Джеппа і міс Лемон) узгоджується з книгами, на яких заснований серіал.
Його прем'єра відбулася 8 січня 1989 року на каналі ITV. Ідею екранізувати романи про детектива подала продюсерові Браяну Істманові дочка Агати Крісті Розалінда Гікс. На цей час вийшло 13 сезонів, загало́м 70 епізодів.
Персонаж | Сезон | ||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | |
Еркюль Пуаро | Девід Суше | ||||||||||||
Артур Гастінгз | Г'ю Фрейзер | Г'ю Фрейзер | |||||||||||
Старший інспектор Джепп | Філіп Джексон | Філіп Джексон | |||||||||||
Міс Фелісіті Лемон | Полін Моран | Полін Моран | Полін Моран | ||||||||||
Детиктив інспектор Джеймсон | Джон Кордінг | ||||||||||||
Сержант Кумб | Стів Деланей | Дейл Рейплі | |||||||||||
Аріадна Олівер | Зої Вонамейкер | ||||||||||||
Джордж | Девід Йеленд |
Планувалося, що 10 сезон стане останнім, але численні прохання шанувальників переконали режисерів серіалу і Девіда Суше продовжити зйомки. Було оголошено, що буде знятий 11-й сезон, який стане останнім[3]. Попри це, після закінчення 11 сезону знімання продовжили, і вийшов 12-й сезон.
13 березня 2011 року стало відомо, що проєкт закривається через проблеми з фінансуванням [4]. 14 листопада 2011 року компанія ITV підтвердила, що у 2012 році запускає у виробництво 5 останніх фільмів про Еркюля Пуаро за романами Агати Крісті:
- Слони вміють пам'ятати / (англ. Elephants Can Remember, 1972)
- Велика четвірка / (англ. The Big Four, 1927)
- Дурість мерця / (англ. Dead Man's Folly, 1956)
- Подвиги Геракла (збірка) / (англ. The labours of Hercules, 1947)
- Завіса / (англ. Curtain: Poirot's Last Case, 1975)
За 13 сезонів Пуаро розслідував переважно вбивства. Розслідування відбувалися в старовинних маєтках і курортних готелях, у літаку, на пароплаві, в поїзді, в Англії, Франції, Бельгії, Єгипті, Іраку, Сирії, Греції, Аргентині, Югославії. Одночасно з цим розвивалося особисте життя головних персонажів телесеріалу.
Музику до серіалу написав Крістофер Ганнінг, який пізніше був удостоєний номінації на премію Ivor Novello за найкращу музику.
- Девід Суше (англ. David Suchet) — Еркюль Пуаро (70 серій, 1989–2013)
- Г'ю Фрейзер (англ. Hugh Fraser) — капітан Артур Гастінгс (43 серії, 1989–2013)
- Філіп Джексон (англ. Philip Jackson) — старший інспектор Джепп (40 серій, 1989–2013)
- Полін Моран (англ. Pauline Moran) — Міс Фелисіті Лемон (32 серії, 1989–2013)
- Зої Вонамейкер (англ. Zoë Wanamaker) — Аріадна Олівер (6 серій, 2005–2013)
- Девід Йеленд (англ. David Yelland) — Джордж (7 серій, 1989–2013)
У 1989 році серіал номінували на 4 премії BAFTA в категоріях «Найкраща графіка», «Найкращий дизайн», «Найкращий дизайн костюмів», і «Найкраща оригінальна музика в телешоу», вигравши всі, крім номінації за найкращий дизайн. Він також був номінований за найкращий драматичний серіал у 1990 році та 1991 році, а Девіда Суше номінували на найкращу чоловічу роль у телесеріалі у 1991 році. У період між 1989–1991 роками серіал отримав понад 20 номінацій[4]. Девіда Суше три роки поспіль (з 1989 по 1992) номінували на премію BAFTA за роль Пуаро, але жодного разу її не отримав[5]. Всього телесеріал отримав 4 премії BAFTA, четверту отримав Г'ю Фрейзер за виконання ролі Гастінгса[5].
В Україні серіал транслювався на каналах «Перший», «Суспільне Культура», «ТРК Київ», «СТБ», «Інтер», «НТН» та «Ентер-фільм».
В Україні існують два закадрових дублювання українською: (Так Треба Продакшн та Суспільне мовлення). Ролі дублювали: Владислав Пупков, Анатолій Пашнін, Олесь Гімбаржевський, Михайло Войчук, Володимир Терещук, Людмила Чиншева, Олена Бліннікова та Олена Узлюк.
- ↑ Clive Exton — Obituaries, News. London: The Independent. 18 серпня 2007. Процитовано 3 березня 2009.
- ↑ а б BFI Screenonline: Agatha Christie's Poirot (1989-). Screenonline.org.uk. Архів оригіналу за 24 березня 2012. Процитовано 3 березня 2009.
- ↑ Пуаро: Миссис Макгинти мертва. Сезон 11. Выпуск 1, Poirot: Mrs. McGinty's Dead
- ↑ Awards Database — The BAFTA site. Bafta.org. Архів оригіналу за 20 березня 2012. Процитовано 3 березня 2009.
- ↑ а б Пуаро Агаты Кристи. Телесериал. :: Передачи телеканала :: ТВ Центр — Офіційний сайт телекомпанії
- Фан-сайт про Пуаро [недоступне посилання з червня 2019]
- Детективні телесеріали Великої Британії
- Кримінальні телесеріали Великої Британії
- Телесеріали Великої Британії
- Фільми про Еркюля Пуаро
- Екранізації творів Агати Крісті
- Телесеріали ITV Studios
- Телесеріали англійською мовою
- Фільми — лауреати премії BAFTA
- Телесеріали 1989
- Телесеріали, дія яких відбувається у Великій Британії
- Телесеріали, дубльовані чи озвучені українською мовою
- Програми телеканалу ITV
- Еркюль Пуаро