Пустовіт Анастасія Леонідівна
Анастасія Пустовіт | ||||
---|---|---|---|---|
Народилася | 27 серпня 1994 (30 років) Скадовськ, Україна | |||
Громадянство | Україна | |||
Діяльність | акторка, волонтерка | |||
Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого | |||
Роки діяльності | з 2017 року | |||
Провідні ролі | Лариса у фільмі «Коли падають дерева», Катя у серіалі «Таємниці», Каріна у «Перших ластівках. Залежні» | |||
IMDb | nm9127721 | |||
| ||||
Анастасія Пустовіт у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Анастасія Леонідівна Пустовіт (нар. 27 серпня 1994, Скадовськ, Херсонська область) — українська акторка театру та кіно.
Анастасія Пустовіт народилася 1994 року в Скадовську на Херсонщині. Батько — міліціонер, мати — косметологиня. У 1996 році родина переїхала до селища Немішаєве Бородянського району Київської області.
З третього класу Анастасія співала в народному хорі «Калинонька». Пізніше стала брати участь в конкурсах читців віршів. Далі займалася зі своєю сусідкою, яка закінчила театральний інститут. Під її впливом і сама вирішила стати акторкою.
Після 9-го класу вступила до акторського коледжу. Вступити до Університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенко-Карого змогла лише з третьої спроби і лише на контракт (2014 рік, спеціалізація «Акторське мистецтво драматичного театру і кіно (жінки, український курс)»)[1]. Третій курс навчання оплатила з гонорару за зйомки у фільмі «Коли падають дерева». Після цього була переведена на бюджет[2].
У 2022 році після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну два тижні провела в окупованому селі Немішаєве.
«24 лютого під час початку війни я вирішила переїхати в Немішаєве до батьків. Селище Немішаєве розташоване приблизно за 10 км від Бучі та за 13 км від Бородянки з іншого боку. Ми опинилися в ситуації, що наше селище знищать, якщо ми дамо супротив, або ми будемо тилом для російських військ. 26 лютого у місцевому будинку культури ми організували власний волонтерський штаб, в якому допомагали і забезпечували громаду. Тому що у нас зникло світло і вода, зачинились магазини і не було доступу до ліків», — зазначила Анастасія Пустовіт.
Акторка розповіла, що виїжджала з Немішаєва на свій страх і ризик[3].
У 2018 році закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого (курс Дмитра Богомазова). З того ж року — в акторському складі Київського академічного театру драми і комедії на Лівому березі.
З 2017-го року знімається в кіно. Першими роботами були епізоди в стрічках «Пташка співоча» (Арина) та «Підкидьки-2» (Світлана Писарюк). У 2018-у році зіграла головну роль Лариси в соціальній драмі Марисі Нікітюк «Коли падають дерева»[4]. Наступною головною роллю стала Катя у 95-серійному серіалі «Таємниці» (прем'єра відбулася в січні 2019-го на телеканалі «Україна»).
Рік | Назва | Роль | |
---|---|---|---|
2015 | Ніконов і Ко | Саша | |
2017 | Пташка співоча | Арина | |
2017 | Підкидьки 2 | Світлана Писарюк, однокурсниця Єсенії | |
2018 | Тінь кохання | Олена | |
2018 | Коли падають дерева | Лариса | |
2019 | Таємниці | Катерина (Катя) Семенівна Грищук | |
2020 | Подаруй мені щастя | Маргарита Маковій | |
2020 | Акушерка | Тоня | |
2020 | Гра в долю | Катя | |
2020 | Перші ластівки. Zалежні | Карина Вознюк | |
2021 | Мрія Кіри | Кіра | |
2021 | Між нами | Олександра Мельник | |
TBA | БожеВільні |
- 2019 — «Amnesia» (гурт «Liloviy»), режисерки Марися Нікітюк
- Навчальний театр (4-й курс КНУКТ)
- 2018 — «Легкий дотик» за новелами Луїджі Піранделло; реж. Дмитро Богомазов та Андрій Самінін (дипломна вистава)
- (введення) 2003 — «Море… Ніч… Свічки…» за п'єсою «Це велике море» Йосефа Бар-Йосефа; реж. Едуард Митницький — Жителька міста
- (введення) 2014 — «Даринка, Гриць та нечиста сила» Вадима Бойка; реж. Дмитро Весельський — Даринка
- (введення) 2015 — «Близькість…» Патріка Марбера; реж. Тамара Трунова — Офіціантка, стритизерка
- 2017 — «12 ніч, або Що захочете» за п'єсою Вільяма Шекспіра; реж. Дмитро Богомазов та Андрій Самінін — Олівія, графиня з Іллірії[5]
- 2018 — «Дім на краю душі» за мотивами п'єси «Іфігенія» Дона Нігро[en]; реж. Тамара Трунова — Александра Райан (Лексі)[6][7]
- 2018 — «Кохання, джаз і чорт» за мотивами п'єси Юозаса Грушаса; реж. Владислава Поповиченко — Бета
- 2019 — «Клас» Павла Ар'є, Стаса Жиркова та акторів вистави; реж. Стас Жирков — Учениця, вчителька, бабуся
- 2019 — «Погані дороги» Наталки Ворожбит (прем'єра на новій сцені вистави, прем'єра якої відбулася 27 вересня 2018 року); реж. Тамара Трунова — Друга
- 2019 — «Гарантія 2 роки» за п'єсою «Людяна людина» Сіррку Пелтоли; реж. Тамара Трунова — Внутрішній голос
- 2019 — «Сімейний альбом / Album di Famiglia» Маттео Спіацці; реж. Маттео Сп'яцці (Італія) — Бабуся
- 2020 — «VIÑO» Павла Ар'є; реж. Євген Корняг (Білорусь) — Гостя
- 2021 — «Ерендіра не хоче вмирати» Лєни Лягушонкової за мотивами Габрієля Гарсія Маркеса; реж. Максим Голенко — Ерендіра
- 2021 — «Моменти/Momenti» Маттео Спіацці; реж. Маттео Спіацці (Італія)
- 2021 — «Одіссею, повертайся додому» Павла Ар'є за мотивами історії про Одіссея; реж. Євген Корняг (Білорусь) — Пенелопа[8][9]
- 2023 — «Чорний дрізд» за п'єсою Девіда Гарровера; реж. Яна Безсмертна — Уна
- Київський Центр Сучасного Мистецтва «Дах»
- 2017 — «Мама Всегда…» В. Гавури — Маша
- Незалежні проекти
- 2018 — «Погані дороги» Наталки Ворожбит; реж. Тамара Трунова — Друга[10]
- 2017 — Гран-прі Всеукраїнського конкурсу професійних читців імені Івана Франка (уривок із поеми Івана Франка «Великі роковини»)[11]
Рік | Категорія | Фільм | Результат |
---|---|---|---|
Національна кінопремія «Золота дзиґа» | |||
2019 | Найкраща жіноча роль | Коли падають дерева | Номінація |
Національна премія кінокритиків «Кіноколо» | |||
2018 | Найкраща акторка | Коли падають дерева | Номінація[12] |
Одеський міжнародний кінофестиваль | |||
2018 | «Золотий Дюк» за найкращу акторську роботу в національному конкурсі | Коли падають дерева | Перемога |
Індійський міжнародний кінофестиваль | |||
2018 | «Срібний павич» за найкращу жіночу роль | Коли падають дерева | Перемога[13] |
Театральна премія «Дзеркало сцени» | |||
2018 | Кращі роботи молодих акторів у київських виставах 2017 року (вік акторів — до 30 років) | «12 ніч, або що захочете» | Перемога[14] |
- ↑ Театральне мистецтво / Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого / 2014. Архів оригіналу за 9 січня 2019. Процитовано 8 січня 2019.
- ↑ Анастасія Пустовіт: «Мені здавалось, що весь майданчик займався зі мною сексом». Архів оригіналу за 9 січня 2019. Процитовано 8 січня 2019.
- ↑ «Якщо ти не хочеш, щоб тебе „рятували“ — будеш мертвий». Акторка Кріпосної Анастасія Пустовіт розповіла про два тижні в російській окупації. nv.ua (укр.). Процитовано 29 березня 2022.
- ↑ Анастасия Пустовит — биография, информация, личная жизнь [Архівовано 9 січня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (11 листопада 2018). Друга «Дванадцята» (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 29 березня 2022.
- ↑ Олена МИГАШКО (16 травня 2018). «Дім на краю душі», танець на кістках тексту. Прем'єра (укр.). «Укрінформ». Архів оригіналу за 30 квітня 2019. Процитовано 2019-4-30.
- ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (8 лютого 2020). П’ятий елемент «Дому на краю душі» (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 29 березня 2022.
- ↑ Даниїл ГРАБАР (10 листопада 2020). Шість Одіссеїв і п’ять Пенелоп (укр.). «Yabl». Процитовано 29 березня 2022.
- ↑ Ірина ГОЛІЗДРА (23 листопада 2020). Дім Пенелопи для Одіссея (укр.). «Yabl». Процитовано 29 березня 2022.
- ↑ Аліса АНТОНЕНКО (18 вересня 2018). Шість історій про життя і війну (укр.). «День» №167. Архів оригіналу за 10 травня 2019. Процитовано 30 квітня 2019.
- ↑ Всеукраїнський конкурс професійних читців імені Івана Франка — 2017. Архів оригіналу за 9 січня 2019. Процитовано 8 січня 2019.
- ↑ Перша національна премія кінокритиків «Кіноколо» оголосила переможців. Детектор медіа. 27 жовтня 2018. Архів оригіналу за 27 жовтня 2018. Процитовано 27.10.2018.
- ↑ Три українські фільми отримали нагороди міжнародного кінофестивалю в Індії. Детектор медіа. 28 листопада 2018. Архів оригіналу за 29 листопада 2018. Процитовано 29.11.2018.
- ↑ Переможцями театральної премії «Дзеркало сцени-2018» стали учні Дмитра Богомазова (ua) . «Дзеркало тижня. Україна». 26 березня 2018. Архів оригіналу за 30 квітня 2019. Процитовано 2019-4-30.
- Анастасія Пустовіт на сайті Київського театру драми і комедії на лівому березі Дніпра [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.]
- Анастасія Пустовіт на сайті www.kino-teatr.ru [Архівовано 9 січня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)