Піменов Руслан Валерійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Руслан Піменов
Руслан Піменов
Руслан Піменов
Особисті дані
Повне ім'я Руслан Валерійович Піменов
Народження 25 листопада 1981(1981-11-25) (42 роки)
  Москва, СРСР
Зріст 176 см
Громадянство  Росія
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1999–2006 Росія «Локомотив» (Москва) 86 (17)
2005 →  Франція «Мец» 3 (0)
2005 →  Росія «Аланія» 6 (0)
2006 →  Франція «Мец» 7 (0)
2007–2009 Росія «Динамо» (Москва) 23 (5)
2010 Білорусь «Динамо» (Мінськ) 4 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2002 Росія Росія 4 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Піменов.

Руслан Валерійович Піменов (рос. Руслан Валерьевич Пименов, нар. 25 листопада 1981, Москва) — російський футболіст, що грав на позиції нападника.

Виступав, зокрема, за «Локомотив» (Москва) та «Динамо» (Москва), а також національну збірну Росії.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Вихованець СДЮШОР московського «Торпедо». Виступав за московське «Торпедо-ЗІЛ» (1998), а потім потрапив в «Локомотив», з яким у 1999 році і дебютував у вищому дивізіоні. У 2000 році став кандидатом на отримання професійної російської футбольної премії «Стрілець» в номінації «Надія»[1]. Загалом провів у команді п'ять сезонів, взявши участь у 85 матчах чемпіонату. За цей час двічі виборював титул чемпіона Росії, ставав володарем Кубка Росії (також двічі) та володарем Суперкубка Росії.

За словами Піменова, керівники французького «Меца», де Піменов провів першу половину 2005 року, хотіли залишити Руслана в команді і на другу його половину. «Мец» вів переговори з «Локомотивом» протягом двох місяців, розглядаючи варіант не тільки оренди, але і викупу трансферу гравця[2], однак у підсумку Руслан був відданий в оренду владикавказькій «Аланії»[3], де і грав до кінця року. У 2006 році Руслан все ж повернувся в «Мец» і відіграв там ще півроку — втім, безуспішно, знову не забивши жодного м'яча, як до цього в тому ж «Меці» і «Аланії». «Мец» вибув з вищого ешелону французького футболу за три тури до кінця чемпіонату і в підсумку посів останнє місце в першості, а Руслан повернувся до розташування «Локомотива» в середині червня 2006 року і спочатку тренувався з дублем[4], але так і не був заявлений для участі в чемпіонаті[5], хоча до кінця контракту залишалося ще півроку[4]. На «Локомотив» Руслан образи не тримав, принаймні в середині 2005 року, визнаючи, що, мабуть, сам недопрацьовував на тренуваннях, якщо не потрапляв в «Локомотиві» навіть в запас[2].

2007 року перейшов у «Динамо» (Москва). Відіграв за московських динамівців наступні три сезони своєї ігрової кар'єри. Але якщо в першому був основним гравцем, зігравши 23 матчі (5 голів), то в наступні два сезони не зіграв жодної гри в Прем'єр-лізі. У 2009 році, ще будучи на контракті в московському «Динамо», перебував на перегляді в «Хімках», але не був прийнятий в команду[6]. У грудні 2009 року гравець покинув московський клуб[7].

Маючи ряд пропозицій від клубів російського першого дивізіону[8], продовжив кар'єру в мінському «Динамо»[9]. Проте вже через місяць «Динамо» за обопільною згодою розірвало контракт з форвардом[10]. Після цього у футболіста не було ігрової практики[11], хоча він їздив на передсезонний збір з «Уфою»[12]. У підсумку незабаром Руслан завершив кар'єру гравця у 29 років[13].

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

Був у заявці юнацької збірної Росії на чемпіонаті Європи 1998 року серед юнаків до 16 років, що пройшов у квітні в Шотландії[14], де збірна Росії не вийшла з групи, посівши останнє місце після нічиї з командами Ізраїлю (1:1) і Хорватії (0:0), а також поразки від України (1:2). За олімпійську збірну Росії зіграв 1 матч.

17 травня 2002 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Росії в грі проти Білорусі (1:1). Через кілька місяців поїхав на чемпіонат світу 2002 року в Японії і Південній Кореї, де зіграв у двох групових матчах: проти Тунісу (2:0) і Японії (0:1), а збірна не вийшла з групи. 21 серпня зіграв свій останній четвертий матч за збірну, проти Швеції (1:1), після чого до національної збірної не залучався, хоча у вересні 2003 року провів ще одну гру у формі олімпійської збірної проти ірландців (0:2).

Статистика

[ред. | ред. код]
Сезон Клуб Чемпіонат Матчів Голів
1999 Локомотив Москва Вищий дивізіон 4 1
2000 Локомотив Москва Вищий дивізіон 13 1
2001 Локомотив Москва Прем'єр-Ліга 23 3
2002 Локомотив Москва Прем'єр-Ліга 18 7
2003 Локомотив Москва Прем'єр-Ліга 11 1
2004 Локомотив Москва Прем'єр-Ліга 14 4
2004/05 ФК Мец Ліга 1 3 0
2005 Аланія Прем'єр-Ліга 6 0
2005 Локомотив Москва Прем'єр-Ліга 1 0
2005/06 ФК Мец Ліга 1 7 0
2007 Динамо Москва Прем'єр-Ліга 23 5
2008 Динамо Москва Прем'єр-Ліга 0 0
2009 Динамо Москва Прем'єр-Ліга 0 0
2010 Динамо Мінськ Вища Ліга 4 0

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
«Локомотив» (Москва): 2002, 2004
«Локомотив» (Москва): 1999–00, 2000–01
«Локомотив» (Москва): 2003

Сім'я

[ред. | ред. код]
  • Розлучений. Колишня дружина Глікерія Піменова — економіст за освітою, домогосподарка. Ніколи не була моделлю, всупереч розхожим чуткам.[15]
  • Єдина дочка Христина — модель.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Оголошені номінанти премії «Стрілець»-2000
  2. ↑ а б http://www.fclm.ru/command_news/6f9e93a820774c6d98e8a8d1211568c5.html[недоступне посилання з квітня 2019]
  3. ↑ Піменов переходить в «Аланію»[недоступне посилання з квітня 2019]
  4. ↑ а б Піменов тренується з дублем[недоступне посилання з квітня 2019]
  5. ↑ Заявка «Локомотива» на сезон 2006 року. Архів оригіналу за 8 листопада 2011. Процитовано 8 січня 2018.
  6. ↑ Муравський, Агіар, Гусін, Ромащенко… Хто за ними?. Архів оригіналу за 12 грудня 2013. Процитовано 8 січня 2018.
  7. ↑ Піменов покинув «Динамо». Архів оригіналу за 9 січня 2018. Процитовано 8 січня 2018.
  8. ↑ Руслан Піменов: «Волів мінське „Динамо“ варіантам в російській першій лізі». Архів оригіналу за 9 січня 2018. Процитовано 8 січня 2018.
  9. ↑ Піменов підписав контракт з мінським «Динамо». Архів оригіналу за 9 січня 2018. Процитовано 8 січня 2018.
  10. ↑ Піменов покинув мінське «Динамо». Архів оригіналу за 9 січня 2018. Процитовано 8 січня 2018.
  11. ↑ Руслан Піменов: «Півтора року в футбол толком не грав». Архів оригіналу за 9 січня 2018. Процитовано 8 січня 2018.
  12. ↑ Будянський, Піменов і Прудников поїдуть на перший збір «Уфи». Архів оригіналу за 9 січня 2018. Процитовано 8 січня 2018.
  13. ↑ Руслан Піменов: «Якщо до кінця серпня не знайду команду, то офіційно завершу кар'єру». Архів оригіналу за 9 січня 2018. Процитовано 8 січня 2018.
  14. ↑ ЮНАЦЬКА ЗБІРНА РОСІЇ ЇДЕ НА ЧЕМПІОНАТ ЄВРОПИ. СКОРО МИ ДІЗНАЄМОСЯ, ЯКА У НАС ЗМІНА. Архів оригіналу за 8 січня 2018. Процитовано 8 січня 2018.
  15. ↑ Христина Піменова — маленька модель. Архів оригіналу за 23 липня 2012. Процитовано 8 січня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]
Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Піменов_Руслан_Валерійович&oldid=34976486