Радянська історія (англ.The Soviet Story) — латвійськийдокументальний фільм про історичні події у Радянському Союзі перед початком, протягом і після Другої світової війни, Голодомор, злочинну суть комунізму, прояви нацизму в сучасній Росії. Автори фільму зосередилися на злочинах радянського режиму і співпрацю СРСР з нацистською Німеччиною і за допомогою ряду документальних кадрів проводять паралель між обома режимами. Декілька провідних істориків, політиків виступали експертами у фільмі. Стрічка отримала як схвальну, так і критичну реакцію експертів, але викликала значне невдоволення та критику з боку Росії. Фільм був спонсорований Європейським парламентом, вийшов англійською мовою, а також був перекладений на півтора десятка мов, отримавши таким чином широкий міжнародний резонанс. Фільм дубльований українською мовою.
Фільм зосереджується на декількох основних подіях радянської історії: Червоний терор, Голодомор, Катинський розстріл, окупація частини Польщі та країн Прибалтики. Автори фільму звертають увагу на систематичні масові репресії, вбивства та геноцид протягом багатьох років Радянської влади — зокрема під час колективізації, голоду 33-го року та сталінських репресій. Підкреслюється спланований характер голоду в Україні і заборона на допомогу людям, що голодували. Особлива увага приділена фактам співпраці СРСР та Німеччини у поділі країн Європи, практичній допомозі СРСР авіації Німеччині у бомбардуванні Польщі та Норвегії, освітлюється ідеологічна і навіть зовнішня схожість символів радянського та фашистського режимів. У фільмі представлений, як стверджують автори, оригінал меморандуму про співпрацю між радянськими й німецькими спецслужбами у плані вирішення «єврейського питання». Кілька експертів та політиків давали свідчення у ході фільму, серед них колишній президент СРСР Михайло Горбачов, радянський дисидентВолодимир Буковський і колишній співробітник ГРУ та автор кількох книжок з історії Другої світової війни Віктор Суворов. Роз'яснення певних періодів радянської історії подали британський історик Норман Дейвіс та його російський колега Борис Соколов. У фільмі використана велика кількість документальних кадрів з нацистської і радянської кінохронік[1][2].
«Радянська історія» викликала бурхливу і часом суперечливу реакцію критиків. Критика цього документального фільму, особливо у Росії, була надзвичайно різкою. Значна кількість російських політиків та істориків виступили з критикою фільму, який був проголошений пропагандистським та «антиросійським». Деякі литовські, російські та інші критики, зокрема відзначали історичні неточності, піддавали сумніву автентичність деяких архівних документів. 17 травня2008 р. у Москві відбулася демонстрація прокремлівської молодіжної організації Росія Молода, де перед посольством Латвії був спалений манекен із зображенням автора фільму[3].
Водночас низка європейських політиків схвально оцінили цей фільм. Вони відзначали сміливий підхід до висвітлення чорних сторінок XX сторіччя і радянського минулого, підкреслювали необхідність засудити всі режими, винні у загибелі мільйонів людей. Критики також відзначали вдалу комбінацію кінокадрів радянської та нацистської кінохроніки; схожість символів і ідей двох режимів є надзвичайною, такою, що на думку оглядачів, іноді важко відрізнити кадри гітлерівського режиму від сталінського. 24 вересня2008 р. стрічка стала призером Бостонського кінофестивалю, отримавши нагороду, як «фільм, що розкриває глобальні проблеми і впливає на історію людства»[2][4].
Латвія
