Рамуцирумаб
Рамуцирумаб
| |
Систематизована назва за IUPAC | |
людські IgG1 моноклональні антитіла до VEGFR2 | |
Класифікація | |
ATC-код | L01 |
PubChem | |
CAS | 947687-13-0 |
DrugBank | |
Хімічна структура | |
Формула | C6374H9864N1692O1996S46 |
Мол. маса | 143609,63 г/моль |
Фармакокінетика | |
Біодоступність | 100% (в/в) |
Метаболізм | Ретикулоендотеліальна система |
Період напіввиведення | 14 діб |
Екскреція | НД |
Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | ЦИРАМЗА, «Елі Ліллі енд Компані», США UA/16889/01/01 01.08.2018-01/08/2023 |
Рамуцирумаб (англ. Ramucirumab, лат. Ramucirumabum) — синтетичний препарат, який є людським моноклональним антитілом до рецептора епідермального фактора росту людини VEGFR2, розроблений для лікування злоякісних пухлин, який застосовується внутрішньовенно.[1] Препарат розроблений у лабораторії компанії «ImClone Systems», яка є підрозділом компанії «Eli Lilly and Company», яка виробляє та продає його під торговою маркою «Цирамза».
Рамуцирумаб — синтетичний лікарський препарат, який є людським моноклональним антитілом до рецептора епідермального фактора росту людини VEGFR2. Механізм дії препарату полягає у зв'язуванні із рецептором епідермального фактору росту людини VEGFR2, що призводить до інгібування фактору росту та блокування проліферації пухлинних клітин, а в подальшому до руйнування пухлинних клітин. Рамуцирумаб застосовується при метастатичному прогресуючому колоректальному раку та недрібноклітинному раку легень у хворих, які до цього отримували терапію стандартними схемами протипухлинних препаратів, у комбінації з паклітакселом, доцетакселом, іринотеканом[1][2], 5-фторурацилом або ерлотинібом, та рідше у вигляді монотерапії.[3] Згідно даних клінічних досліджень, препарат підвищує загальне виживання та виживання без прогресування захворювання, а також збільшує тривалість життя у хворих колоректальним раком та недрібноклітинним раком легень.
Рамуцирумаб відносно повільно розподіляється в організмі після ін'єкції. Біодоступність препарату після внутрішньовенного застосування становить 100 %. Метаболізм препарату достемено не вивчений, найімовірніше рамуцурумаб метаболізується в ретикулоендотеліальній системі до амінокислот та пептидів. Шляхи виведення препарату з організму достеменно не встановлені. Період напіввиведення рамуцурумабу з організму становить у середньому 14 діб.
Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Рамуцирумаб застосовують у складі комбінованої терапії при метастатичному колоректальному раку, метастатичному раку шлунку, у тому числі й раку гастроезофагеального переходу, та недрібноклітинного раку легень; як монотерапія застосовується в лікуванні неоперабельного раку печінки.
При застосуванні рамуцирумабу найчастішими побічними ефектами є:
- З боку шкіри та шкірних покривів — алопеція, шкірний висип, долонно-підошовний синдром.
- З боку травної системи — біль у животі, діарея, стоматит, шлунково-кишкова кровотеча, перфорація порожнистих органів шлунково-кишкового тракту, печінкова енцефалопатія, кишкова непрохідність.
- З боку нервової системи — головний біль, синдром зворотної задньої енцефалопатії.
- З боку дихальної системи — інфекції верхніх дихальних шляхів, носова кровотеча.
- З боку серцево-судинної системи — тромбоемболія, кровотечі, артеріальна гіпертензія, периферичні набряки.
- Зміни в лабораторних аналізах — гіпоальбумінемія, гіпонатріємія, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія, протеїнурія.
- Інші побічні ефекти — інфузійні реакції, швидка втомлюваність, інфекційні ускладнення, в тому числі сепсис.
Рамуцирумаб протипоказаний при застосуванні при підвищеній чутливості до препарату, в дитячому віці, при вагітності та годуванні грудьми, при проростанні пухлини в магістральні судини або розпаду пухлини.
Рамуцирумаб випускається у вигляді концентрат для розчину для інфузій у флаконах по 10 мл із вмістом діючої речовини 10 мг/мл.
- ↑ а б Ramucirumab (англ.)
- ↑ Cyramza: EPAR – Product Information (PDF). European Medicines Agency. 21 січня 2015. Архів оригіналу (PDF) за 30 квітня 2018. Процитовано 23 квітня 2022. (англ.)
- ↑ Рамуцирумаб (рос.)