Ранатра звичайна

Ранатра звичайна (Ranatra linearis) — клоп родини водяні скорпіони. Прісноводна комаха, що має довге струнке тіло та довгі ноги, й разом з буро-зеленим забарвленням нагадує паличку, звідки походить інша назва «водяний паличник» (не має стосунку до справжніх паличників). Хижий клоп, передні ноги хапальні, дозволяють ловити дрібних прісноводних тварин.

Опис

Передні хапальні ноги ранатри та голова з хоботком

Тіло довге, 3-3,5 см, вузьке, майже циліндричне, ноги довгі. Ранатра забарвлена в жовтувато-сірі тони, але за рахунок обростання водоростями може виглядати зеленуватою. Антени короткі, складаються з 3 члеників. Ротовий апарат у вигляді 3-членикового хоботка. Передньогруди видовжені. Передні ноги хапальні, з довгими тазиками, майже тієї ж довжини, що й стегна. Крила розвинені. Верхня поверхня черевця червонувата. На кінці черевця знаходяться 2 довгі дихальні трубки, такої ж довжини, що й тіло.

Спосіб життя

Ранатра звичайна є хижаком на всіх етапах розвитку після виходу з яйця. Полює з засідки на дрібних тварин, що пропливають повз. Личинки першого віку полюють на дрібних ракоподібних: дафній, циклопів, водяних осликів тощо. Більші личинки та імаго споживають більших водяних комах. Ранатри будь-якого віку ловлять личинок комарів, при чому відмічено здатність зловити послідовно двох личинок, одну з яких комахе ссе, а іншу затискає в передній кінцівці. В лабораторних умовах показано, що імаго ранатри за добу здатне з'їсти до 89 личинок комарів родини Culicidae. Дорослі особини можуть поїдати водяних жуків розміром 0,5-1,7 см.

Поширення

Розвопсюджена в Європі, Туреччині, на Кавказі, Середній Азії, в південному та Західному Сибіру, в Алжирі та Марокко.

Значення для людини

Іноді вважається хижаком та харчовим конкурентом мальків риб у риборозводних господарствах, але за іншими даними шкода ранатри незначна.