Ронан Ферроу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ронан Ферроу
англ. Ronan Farrow
Ім'я при народженніангл. Satchel Ronan O'Sullivan Farrow
Народився19 грудня 1987(1987-12-19) (36 років)
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[1]
Країна США
Діяльністьадвокат, правник, журналіст, правозахисник, документаліст, політик
Галузьжурналістське розслідування[2], документознавство[2], право[2] і актор дубляжуd
Alma materЄльська школа права (2009), Бард-коледж (2004)[3], Johns Hopkins Center for Talented Youthd, Bard College at Simon's Rockd (1999)[4][5] і коледж Магдалени[d][6]
Знання мованглійська[2]
ЗакладНью-Йоркер[7]
Роки активності2001 — тепер. час
ПосадаYale Journal of International Affairsd[3]
БатькоВуді Аллен[8]
МатиМія Ферроу[8]
Брати, сестриMatthew Prevind, Fletcher Prevind, Sascha Prevind, Сун-Ї Превінd, Lark Prevind, Daisy Prevind, Моусес Ферроуd, Dylan Farrowd, Tam Farrowd, Isaiah Farrowd, Quincy Farrowd, Thaddeus Farrowd, Minh Farrowd, Bechet Dumaine Allend і Manzie Tio Allend
У шлюбі зJon Lovettd
Волоссябіляве волосся
Нагороди
IMDbID 5306627

Сетчел Ронан О'Салліван Ферроу (англ. Satchel Ronan O Sullivan Farrow; нар. 19 грудня 1987) — американський журналіст, адвокат і колишній радник уряду США. Син актриси Мії Ферроу і режисера Вуді Аллена.

В кінці 2017 року статті Ферроу в журналі «The New Yorker» допомогли розкрити звинувачення в сексуальних домаганнях з боку Гарві Вайнштейна. За його роботу видання «The New Yorker» отримала Пулітцерівську премію за служіння суспільству, розділивши нагороду з «The New York Times».

Раннє життя

[ред. | ред. код]

Ферроу народився в Нью-Йорку, в сім'ї актриси Мії Ферроу і режисера Вуді Аллена[9]. Він був названий на честь бейсболіста Сэтчела Пейджа і актриси Морін О'Салліван, його бабусі по материнській лінії. У 2013 році Міа Ферроу підняла хвилю спекуляцій, що біологічним батьком Ферроу, є музикант Френк Сінатра[10][11].

Ферроу навчався у Бард-коледжі у Саймонс-Рок[en][12], який закінчив у віці 15 років, отримавши ступінь бакалавра мистецтв у філософії[13][14]. У 2009 році[15] він закінчив Єльську школу права.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Державна служба

[ред. | ред. код]

З 2001 по 2009 рік Ферроу виконував роль представника у справах молоді ЮНІСЕФ[16], виступаючи «адвокатом» дітей і жінок, що виявлялися в положенні кризи в Дарфурі в результаті Дарфурського конфлікту[17], а також допомагаючи збирати гроші в ООН[18]. Він відвідував Дарфур разом зі своєю матір'ю, актрисою Мією Ферроу, Послом доброї волі ЮНІСЕФ[19], а також виступав на захист біженців з Дарфура[20].

Під час навчання у Єльській школі права Ферроу працював стажистом в юридичній фірмі «Davis Polk & Wardwell», а також в офісі Комітету Палати представників США у закордонних справах, де займався міжнародними правозахисними законами[21][22].

У 2009 році Ферроу приєднався до адміністрації Барака Обами на посаді спеціального радника з гуманізму і справах НУО в Канцелярії Спеціального представника у справах Афганістану та Пакистану. Він був членом команди дипломата Річарда Голбрука[23], для якого він раніше працював спічрайтером. Протягом наступних двох років Ферроу був відповідальний за контроль відносин уряду США з громадянським суспільством і неурядових суб'єктів" в Афганістані та Пакистані.

У 2011 році він призначений на посаду Спеціального радника Державного секретаря Гілларі Клінтон у справах молоді[24]. Ферроу був відповідальний за політику і програму щодо молоді. Він завершив свій термін у 2012 році.

Журналістика

[ред. | ред. код]

Покинувши уряд, Ферроу почав вивчення міжнародних відносин в Оксфордському університеті за стипендією Родса, але так і не завершив[25].

Він писав есе, оглядові статті та інші матеріали для численних видань, серед яких «The Guardian»[26], журнал «Foreign Policy»[27], «The Atlantic»[28], «The Wall Street Journal»[29], «Los Angeles Times»[30] тощо. В жовтні 2013 року Ферроу уклав контракт з видавництвом «Penguin Press» на випуск його книги під назвою «Pandora's Box: How American Military Aid Creates america's Enemies». З тих пір права на випуск перейшли дому «HarperCollins», а дата виходу книги невідома[31]. З лютого 2014 по лютий 2015 року Ферроу вів телевізійну новинну передачу «Ronan Farrow Daily»[32][33][34].

З тих пір він працює як кореспондент NBC News, що займається журналістськими розслідуваннями. Він працює з програмами «Today Show»[35][36][37], «Nightly News»[38][39][40] і «Morning Joe»[41][42].

У жовтні 2017 року видання «The New Yorker», після того, як історія була відкинута NBC[43], опублікувало статтю авторства Ферроу, яка розслідує багаторічні сексуальні домагання з боку продюсера Гарві Вайнштейна[44]. Спільно з виданням «The New York Times» і журналістками Джоді Кантор і Меган Туей, у 2018 році Ферроу і «The New Yorker» отримали Пулітцерівську премію в категорії «Служіння суспільству»[45].

Озвучування фільмів

[ред. | ред. код]

Ферроу озвучив незначних персонажів в англомовних версіях двох японських мультфільмів, «Зі схилів Кокуріко» (2011)[46] та «Вітер дужчає» (2013)[47].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Ферроу є частиною ЛГБТ-спільноти[48][49]. З 2011 року він знаходиться у відносинах з подкастером і колишнім спічрайтером Барака Обами Джоном Ловеттом[50][51].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Son Born to Mia Farrow And Woody Allen // The New York Times / J. Kahn — Manhattan: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 1987. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
  2. ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  3. ↑ а б Bard College Alumnus Ronan S. Farrow ’04 Awarded Prestigious Rhodes Scholarship — Бард-коледж, 2011.
  4. ↑ Alum Ronan Farrow’s Reporting for The New Yorker Wins Pulitzer — Bard College at Simon's Rock, 2018.
  5. ↑ Alumni Spotlight: Ronan Farrow — Washington Montessori School.
  6. ↑ Rhodes Scholar Database
  7. ↑ Ronan Farrow // The New Yorker / за ред. (not translated to en-us) — New York City: (untranslated), 1925. — ISSN 0028-792X; 2163-3827
  8. ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
  9. ↑ Son Born to Mia Farrow And Woody Allen. The New York Times (амер.). 22 грудня 1987. 0362-4331. Процитовано 23 жовтня 2017.
  10. ↑ Exclusive: Mia Farrow and Eight of Her Children Speak Out on Their Lives, Frank Sinatra, and the Scandals They’ve Endured | Vanity Fair. 2 жовтня 2013. Архів оригіналу за 2 жовтня 2013. Процитовано 23 жовтня 2017.
  11. ↑ Allen, Woody (7 лютого 2014). Opinion | Woody Allen Speaks Out. The New York Times (амер.). 0362-4331. Процитовано 23 жовтня 2017.
  12. ↑ Bard College. Bard Press Release | Bard College Alumnus Ronan S. Farrow ’04 Awarded Prestigious Rhodes Scholarship. www.bard.edu. Процитовано 23 жовтня 2017.
  13. ↑ Alumnus Ronan Farrow ’99 to Give Commencement Address — Bard College at Simon's Rock - The Early College. 20 червня 2011. Архів оригіналу за 20 червня 2011. Процитовано 23 жовтня 2017.
  14. ↑ Ronan S. Farrow Named 2012 Rhodes Scholar — Bard College at Simon's Rock - The Early College. 6 жовтня 2013. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 23 жовтня 2017.
  15. ↑ NYers Named as Rhodes Scholars. NBC New York (англ.). Процитовано 23 жовтня 2017.
  16. ↑ UNICEF (3 травня 2007). UNICEF Youth Spokesperson Ronan Farrow heads call for... Процитовано 23 жовтня 2017.
  17. ↑ Ronan Farrow: A prominent voice advocating for children in Darfur. UNICEF (амер.). Архів оригіналу за 13 жовтня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017.
  18. ↑ UNICEF Youth Spokesperson Ronan Farrow heads call for universal access to HIV treatment. UNICEF (амер.). Архів оригіналу за 13 жовтня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017.
  19. ↑ Mia Farrow and Ronan Farrow return to Darfur. UNICEF. Архів оригіналу за 13 жовтня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017.
  20. ↑ Farrow, Ronan. 28 березня 2013. Архів оригіналу за 28 березня 2013. Процитовано 23 жовтня 2017.
  21. ↑ New Activist: Ronan Farrow. NYMag.com. Процитовано 23 жовтня 2017.
  22. ↑ Ronan Farrow - Congressional Staffer Salary Data. www.legistorm.com. Процитовано 23 жовтня 2017.
  23. ↑ State Department Briefing on Afghanistan, Pakistan Policy | IIP Digital. 30 жовтня 2013. Архів оригіналу за 30 жовтня 2013. Процитовано 23 жовтня 2017.
  24. ↑ Ronan Farrow making mark as diplomat at young age. SFGate. Процитовано 23 жовтня 2017.
  25. ↑ Ronan S. Farrow - The Rhodes Scholarships. 26 квітня 2017. Архів оригіналу за 26 квітня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017.
  26. ↑ Farrow, Ronan (28 червня 2013). The real concern: why are so many US government documents classified? | Ronan Farrow. The Guardian (брит.). 0261-3077. Процитовано 23 жовтня 2017.
  27. ↑ Censuring the Censors. Foreign Policy. Процитовано 23 жовтня 2017.
  28. ↑ Farrow, Ronan. The Real Benghazi Scandal. The Atlantic (амер.). Процитовано 23 жовтня 2017.
  29. ↑ Farrow, Ronan (29 січня 2008). The U.N.'s Human-Rights Sham. Wall Street Journal (амер.). 0099-9660. Процитовано 23 жовтня 2017.
  30. ↑ Farrow, Ronan (25 лютого 2008). Ethiopa's war on its own. Los Angeles Times (амер.). 0458-3035. Процитовано 23 жовтня 2017.
  31. ↑ Pandora's Box: How American Military Aid Creates America's Enemies - Ronan Farrow - Hardcover. www.harpercollins.co.nz. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017.
  32. ↑ Ronan Farrow in Talks to Host MSNBC Show (Exclusive). The Hollywood Reporter (англ.). Процитовано 23 жовтня 2017.
  33. ↑ Fung, Katherine (6 лютого 2014). Ronan Farrow's MSNBC Show Will Be Called 'Ronan Farrow Daily'. Huffington Post (амер.). Процитовано 23 жовтня 2017.
  34. ↑ MSNBC pulls 'Ronan Farrow', 'Reid Report'. POLITICO. Процитовано 23 жовтня 2017.
  35. ↑ Ronan Farrow – TODAY show contributor - TODAY.com. TODAY.com (англ.). Процитовано 23 жовтня 2017.
  36. ↑ TODAY. Are new voter ID laws unfairly blocking people from the polls?. TODAY.com (англ.). Процитовано 23 жовтня 2017.
  37. ↑ TODAY. Sea World says no more killer whales, but what does that really mean?. TODAY.com (англ.). Процитовано 23 жовтня 2017.
  38. ↑ Families of Two Vets Accuse Wisconsin VA Center of Over-Prescribing. NBC News (англ.). Процитовано 23 жовтня 2017.
  39. ↑ Armed Volunteers Stand Watch at Military Recruitment Centers. NBC News (англ.). Процитовано 23 жовтня 2017.
  40. ↑ Meet the Gay Muslims Coming Out After the Orlando Massacre. NBC News (англ.). Процитовано 23 жовтня 2017.
  41. ↑ How social media is changing 2016 race. MSNBC. Процитовано 23 жовтня 2017.
  42. ↑ MSNBC (17 жовтня 2016). Syrian Refugees Resettle In Texas After Fleeing War | Morning Joe | MSNBC. Процитовано 23 жовтня 2017.
  43. ↑ Stelter, Brian. How NBC gave up Ronan Farrow's explosive Harvey Weinstein scoop. CNNMoney. Процитовано 23 жовтня 2017.
  44. ↑ Ronan Farrow. From Aggressive Overtures to Sexual Assault: Harvey Weinstein’s Accusers Tell Their Stories // The New Yorker. — 2017-10-10. — ISSN 0028-792X.
  45. ↑ Grynbaum, Michael M. (16 квітня 2018). The Times and The New Yorker Share the Pulitzer Prize for Public Service. The New York Times (амер.). 0362-4331. Процитовано 17 квітня 2018.
  46. ↑ Farrow, Ronan (26 августа 2012). «Did some voice work for the English language version of Miyazaki's "Poppy Hill." Love those @ghibli_intl guys». Twitter.
  47. ↑ Truitt, Brian (16 декабря 2013). Gordon-Levitt, Blunt head up 'The Wind Rises' U.S. cast. USA Today.
  48. ↑ Yohannes, Alamin (7 июня 2016). NBC's Ronan Farrow Receives Stonewall Vision Award. NBC News.
  49. ↑ Artavia, David (10 апреля 2018). Ronan Farrow Comes Out, Speaks to The Advocate. The Advocate (англ.). Процитовано 10 апреля 2018.
  50. ↑ Full transcript: Journalist Ronan Farrow on Recode Decode. Recode (англ.). 4 мая 2018.
  51. ↑ Jon Lovett - All of the Above with Norman Lear. 9 октября 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ронан_Ферроу&oldid=37719017