Перейти до вмісту

Роток (станція)

Координати: 49°46′47″ пн. ш. 30°11′14″ сх. д. / 49.779591° пн. ш. 30.1871198° сх. д. / 49.779591; 30.1871198
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Роток
Фастів I — Миронівка
Козятинська дирекція
Південно-Західна залізниця

станція
Вокзал станції Роток
Розташування
РозташуванняУкраїна Україна
АдресаКиївська область, м. Біла Церква
Координати49°46′47″ пн. ш. 30°11′14″ сх. д. / 49.779591° пн. ш. 30.1871198° сх. д. / 49.779591; 30.1871198
Структура
Лінія(ї)Фастів I — Миронівка
Платформ1
Тип платформострівна
Послуги
ТранспортніЗалізнична станція Квиткова каса
СупутніАвтобус Таксі Автостоянка
Історія
Відкрито1954 (70 років)
Електрифіковано1963 (~25 кВ)
Колишні назвиПлатформа 41 км (до 1965)
Будівля
Поверхів1
Інша інформація
ВласникПівденно-Західна залізниця
ОператорУкрзалізниця
Код ЄМР (АСУЗТ)343901
Код Експрес-32200758
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Біла Церква7 км
Фастів I41 км
Миронівка62 км
Мапа
Мапа

Рото́к — проміжна залізнична станція 4-го класу Козятинської дирекції Південно-Західної залізниці на електрифікованій лінії Фастів I — Миронівка між станцією Біла Церква (7 км) та зупинним пунктом Томилівка (5 км). Розташована на східній околиці Білої Церкви поблизу найбільш густонаселеного масиву Леваневського / Незалежності[1].

Історія

[ред. | ред. код]

Станція відкрита у 1954 році під первинною назвою Платформа 41 км.

У 1963 році станція електрифікована змінним струмом (~25 кВ) в складі дільниці Миронівка — Фастів I[2].

У 1965 році станція отримала сучасну назву — Роток[3][4].

Пасажирське сполучення

[ред. | ред. код]

На станції зупиняються приміські електропоїзди напрямку Київ — Фастів I — Миронівка[5].

До станції курсують міські тролейбуси №№ 1, 2, 3А, 5 та маршрутні таксі №№ 2А, 5, 19, 19А. У перспективі планується біля станції створити транспортно-пересадковий вузол — автовокзал.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Біла Церква сучасна — Офіційний сайт міської ради та її виконавчих органів. Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 5 лютого 2013.
  2. Історія електрифікації залізниць (1961—1963). parovoz.com. (рос.)
  3. Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — Кн. II. — М. : Транспорт, 1981. — С. 322. — 100 000 прим.(рос.)
  4. Станція Роток на сайті tokatema. Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 17 червня 2019.
  5. Розклад руху приміських поїздів по станції Роток на сайті poizdato.net

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — Кн. II. — М. : Транспорт, 1981. — С. 94. — 100 000 прим.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання

[ред. | ред. код]