Рівер Фенікс
| Рівер Фенікс англ. River Phoenix | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. River Phoenix | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | River Jude Bottom | |||
| Народився | 23 серпня 1970 Мадрас, штат Орегон, США | |||
| Помер | 31 жовтня 1993 (23 роки) | |||
| Громадянство |  США | |||
| Діяльність | актор, музика | |||
| Alma mater | Простір молодих акторівd | |||
| Роки діяльності | 1982—1993 | |||
| Батьки | Arlyn Phoenixd | |||
| Брати / сестри | Хоакін Фенікс, Liberty Phoenixd, Саммер Феніксd, Rain Phoenixd і Jodean Bottomd | |||
| Провідні ролі | у фільмі"Мій власний штат Айдахо" | |||
| IMDb | ID 0000203 | |||
| Нагороди та премії | ||||
|
| ||||
 [[commons:Category:River Phoenix|Рівер Фенікс англ. River Phoenix]] у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Рівер Фенікс (англ. River Phoenix; 23 серпня 1970, Мадрас, штат Орегон, США — 31 жовтня 1993, Лос-Анжелес, США) — американський актор та музикант, старший брат актора Хоакіна Фенікса.
Фенікс розпочав акторську кар'єру в 10-річному віці, проте його першою помітною роботою стала роль у фільмі «Залишся зі мною» (1986) за новелою Стівена Кінга. Фенікс став з'являтися в «доросліших» стрічках, таких як «Біг на місці» (1988), за яку 18-річного актора номінували на «Оскар» в категорії «Найкраща чоловіча роль другого плану», і «Мій власний штат Айдахо» (1991). Остання викликала схвалення критиків і принесла Феніксу кубок Вольпі на Венеціанському кінофестивалі, а також премію найкращому акторові від Національного товариства кінокритиків США. Джон Вілліс назвав його одним з 12 багатообіцяючих новачків 1986 року, а критики Роджер Еберт і Джин Сіскель відгукувалися про нього як про надзвичайно талановитого актора.
31 жовтня 1993 Фенікс помер від передозування наркотиків біля входу до клубу «Viper Room».
Рівер Джуд Боттом народився 23 серпня 1970 року в місті Мадрас (штат Орегон) в сім'ї Арлін Шерон Дьюнец і Джона Лі Боттомі[3]. Фенікса назвали на честь річки життя з роману Германа Гессе «Сіддхартха» та пісні Beatles «Hey Jude».
В інтерв'ю журналу «People» Фенікс описував своїх батьків як «хіпі». Його мати народилася у Бронксі (Нью-Йорк) у єврейській сім'ї, які емігрували з Угорщини та Росії. Батько, колишній католик, був родом з міста Фонтана (Каліфорнія) і мав дочку від попереднього шлюбу Джодін, яка згодом змінила ім'я на Траст. 1968 року мати Фенікса виїхала з сімейного будинку в Нью-Йорку і, роз'їжджаючи Америкою автостопом, зустріла Джона у Північній Каліфорнії. Вони одружилися 13 вересня 1969, менш ніж через рік після знайомства. 1973 року пара вступила до секти «Діти Бога», де була місіонерами. У місті Крокетт (Техас) 21 листопада 1972 у пари народилася дочка Рейн Джоан Д'Арк. Третьою дитиною подружжя став Хоакін Рафаель Боттом, який народився 28 жовтня 1974 в Сан-Хуані (Пуерто-Рико)[4].
5 липня 1976 народилася Лібертад Маріпоза Боттем, поки родина перебувала в Каракасі, Венесуела, куди «Діти Бога» розподілили їх працювати місіонерами і збирачами фруктів. Хоча Джон Боттем пізніше отримав звання «Архієпископа Венесуели і Карибів», подружжя не мали фінансової підтримки від секти і жили у злиднях. Фенікс часто грав на гітарі, а Рейн співала на вулиці, заробляючи гроші на прожиток родини.
Арлін і Джон незабаром почали розчаровуватися в «Дітях Бога». Побоюючись, що секта рухається в негативну сторону, пара покинула її і якийсь час жила при церкві у Венесуелі. Протягом останніх років проживання в Південній Америці вся родина стала веганами (за наполяганням Рівера і Хоакіна, які бачили, як місцевий рибалка вбиває здобич)[5].
Незабаром сім'я переїхала назад до Америки, непомітно проникнувши на вантажне судно. Після повернення вони оселилися в будинку батьків Арлін у Флориді. 10 грудня 1978 у Вінтер Парку (Флорида) народилася Саммер Джой Боттом, наймолодша дитина в сім'ї. 2 квітня 1979 сім'я офіційно змінила прізвище на Фенікс, на честь казкового птаха, що відродилася з попелу, що стало символом початку нового життя[6].
У Лос-Анджелесі Джон Фенікс працював у агента по кастингах на NBC. Він зміг організувати зустріч з дитячим агентом Айріс Бертон, яка була так вражена сім'єю, що погодилася взятися за всіх п'ятьох дітей.
У 1980 році Фенікс вперше з'явився на телебаченні в серіалі «Фантазія», де він співав разом із сестрою Рейн. 1982 року Рівер знімався в короткому серіалі NBC «Сім наречених для семи братів», де він зіграв наймолодшого брата, Гутрі Макфаддена. Рівер, який ходив на прослуховування з гітарою, швидко вжився в образ Елвіса Преслі, зачарувавши продюсерів шоу[7].
Наступну роль Рівер отримав лише через рік, в телефільмі «Знаменитість» (1984), де він зіграв молодого Джеффі Кроуфорда. Хоча сцена з його участю тривала всього 10 хвилин, його персонаж був центральним героєм. Ще через місяць вийшло шоу ABC Afterschool Special, де Рівер зіграв в епізоді «Назад: Загадка дислексії». За сюжетом хлопчик дізнається, що у нього дислексія. Хоакін також зіграв невелику роль в серіалі.
У вересні вийшов пілотний епізод серіалу «Твій хід». Рівер зіграв роль Браяна, у якого тільки одна репліка. Він також знявся в телефільмі «Роберт Кеннеді і його часи» в ролі сина Кеннеді-молодшого.
Принесла Ріверу схвалення критиків роль хлопчика з дислексією допомогла йому отримати головну роль у телефільмі «Виживання». Рівер зіграв Філіпа Брогана разом з Моллі Рінгуолд і Хезер О'Рурк. Це його остання поява на телебаченні перед початком великої кар'єри. У процесі знімання Айріс Бертон запропонувала йому роль у фільмі «Дослідники».
У жовтні 1984 Рівера затвердили на роль хлопчика-ботаніка Вольфганга Мюллера в великобюджетному науково-фантастичному фільмі Джо Данте «Дослідники». Це перша велика роль Рівера в кіно.
Він придбав популярність з виходом фільмів «Залишся зі мною» (1986), «Берег москітів» (1986), «Одна ніч з життя Джиммі Рирдон» (1988) і «Маленький Микита» (1988) разом з Сідні Пуатьє.
У той же час сім'я Феніксів продовжувала переїжджати і змінила 40 місць до того моменту, коли Ріверу виповнилося 18. Після завершення знімання у фільмі Сідні Люмета «Біг на місці» (1988) сім'я остаточно оселилася в Міканопі поруч з містом Гейнсвілл у Флориді в 1987 році.
На початку 1989 року за роль в «Бігу на місці» Фенікс номінувався на «Оскар» і «Золотий глобус» у категорії «Найкраща чоловіча роль другого плану» і був названий Національною радою кінокритиків США найкращим актором другого плану. У тому ж році він зіграв молодого Індіану Джонса у фільмі «Індіана Джонс і останній хрестовий похід».
Фенікс познайомився з Кіану Рівзом на зніманні фільму «Батьки», де грав його брат Хоакін. Рівз і Фенікс разом знялися у фільмах «Я люблю тебе до смерті» (1990) та «Мій власний штат Айдахо» (1991). У рецензії «Newsweek» Девід Ансен був захоплений грою Фенікса: «сцена біля багаття, в якій Майк ніяково заявляє про своє нерозділене кохання до Скотта дуже витончена. У цій і в кожній сцені, Фенікс занурюється настільки глибоко вглиб свого персонажа, що ви майже забуваєте, що бачили його раніше: це приголомшливо вражаюче виконання, зворушливе і комічне одночасно». За роль в «Айдахо» Фенікс отримав Кубок Вольпі за найкращу чоловічу роль на Венеціанському кінофестивалі, премії Незалежний дух, а також був названий найкращим актором Національним товариством кінокритиків США. Успіх фільму закріпив за Феніксом статус актора з жорстким характером. У тому ж році вийшов фільм «Дурне парі».
Фенікс працював з Робертом Редфордом та Сідні Пуатьє над фільмом «Тихушники» (1992). Через місяць він почав зніматися у фільмі «Мова мовчання» Сема Шепарда, який вийшов лише у 1994 році. Остання закінчена стрічка за його участю — «Те, що називають любов'ю» (1993).
Незвичайна доля спіткала проєкт «Темна кров», покинутий через смерть Фенікса. Основне натурне знімання з актором закінчили, але в павільйонних епізодах він зіграти не встиг. 700 кілограмів плівки незавершеного фільму опинилися в розпорядженні страхової компанії. 2012 року режисер «Темної крові» Джордж Сльойзер, дізнавшись про плани страховиків знищити весь цей матеріал, викрав його і змонтував з нього стрічку. Відсутні епізоди він заповнив фрагментами фотопроб і озвучив закадровим текстом[8]. Прем'єра «Темної крові» з успіхом пройшла восени 2012 року на нідерландському кінофестивалі в Утрехті, потім відбулися покази на інших фестивалях, зокрема, в Берліні і в Москві.
Хоча основним джерелом доходів Рівера Фенікса був кінематограф, багато друзі і родичі відзначали, що його справжньою пристрастю була музика. Фенікс співав, писав пісні і досконало володів гітарою. Він почав вчитися грі з п'яти років і говорив в інтерв'ю, що їхня сім'я переїхала до Лос-Анджелеса, щоб він і Рейн стали музиками. «Я почав зніматися в рекламі з фінансових міркувань, а кіно здалося привабливою ідеєю…» До того як знайти агента Фенікс і інші діти у сім'ї намагалися зробити кар'єру в музиці, виконуючи кавер-версії на вулицях Вествуда в Лос-Анджелесі, часто ховаючись від поліції через те, що збиралися люди, які перегороджували тротуар.
Знімаючись у фільмі «Одна ніч з життя Джиммі Рирдон» у 1986 році, Фенікс написав пісню «Heart to Get» спеціально до заключних титрів фільму. 20th Century Fox вирізали її з фільму, але режисер Вільям Річерт залишив пісню в своїй режисерській версії кілька років по тому. Саме тоді Фенікс познайомився з Крісом Блеквелл з «Island Records», що допомогло йому укласти контракт з лейблом.
Феніксу не подобалась ідея виступати сольно, тому він почав збирати групу. «Aleka's Attic» була створена у 1987 році і до її складу входила сестра Рейн[9]. Фенікс шукав визнання за рахунок власних заслуг, наполягаючи, щоб група не світилася його ім'ям перед комерційними виступами. Першу пісню «Across The Way» вони написали у співавторстві з Джошем МакКеєм і вона ввійшла до благодійного альбому PETA «Tame Yourself» (1989). 1991 року Рівер записав сингл під назвою «Curi Curi» для альбому Мілтона Насіменто «TXAI». У тому ж році трек «Aleka's Attic» «Too Many Colors» з'явився на саундтреку до фільму Ґаса Ван Сента «Мій власний штат Айдахо».
Фенікс працював разом з Джоном Фрусчанте після його першого виходу з «Red Hot Chili Peppers» над піснями «Height Down» і «Well I've Been», що вийшли на альбомі Фрусчанте «Smile From the Streets You Hold» (1997).
Фенікс вклав гроші у відкриття клубу «House of Blues» (заснованого його хорошим другом і колегою по фільму «Тихушники» Деном Ейкройдом), в Кембриджі, Массачусетс; клуб відкрився у День подяки в 1992 році[10].
Фенікс був борцем за права тварин, екологічним і політичним активістом. Він був відомим представником PETA і здобув їх нагороду за гуманність в 1990 році за збір грошей на благодійність[11]. У тому ж році в День Землі Фенікс написав есе на тему охорони навколишнього середовища, розраховане на молоду аудиторію й опубліковане в журналі Seventeen. Він надавав фінансову підтримку кільком організаціям з охорони навколишнього середовища. Викупив 320 гектарів тропічного лісу в Коста-Риці, що знаходиться під загрозою знищення.
Фенікс і його група часто влаштовували благодійні виступи на користь відомих благодійних установ, серед яких були PETA і Міжнародна амністія.
| Рік | Фільм | Оригінальна назва | Роль |
|---|---|---|---|
| 1982 — 1983 | Сім наречених для семи братів | Seven Brides for Seven Brothers | Гутрі МакФадден |
| 1984 | Знаменитість | Celebrity | Джеффі |
| 1984 | Твій хід | It's Your Move | Браян |
| 1984 | Готель | Hotel | Кевін |
| 1985 | Роберт Кеннеді та його часи | Robert Kennedy & His Times | Роберт Кеннеді-молодший |
| 1985 | Виживання | Surviving | Філіп Броган |
| 1985 | Дослідники | Explorers | Вольфганг Мюллєр |
| 1985 | Родинні зв'язки | Family Ties | Юджин Форбс |
| 1986 | Залишся зі мною | Stand by Me | Кріс Чемберс |
| 1986 | Круг насильства: Сімейна драма | Circle of Violence: A Family Drama | Кріс Бенфілд |
| 1986 | Берег москітів | The Mosquito Coast | Чарлі Фокс |
| 1988 | Одна ніч з життя Джиммі Рірдона | A Night in the Life of Jimmy Reardon | Джиммі Рірдон |
| 1988 | Маленький Нікіта | Little Nikita | Джефф Грант |
| 1988 | Біг на місці | Running on Empty | Денні Поуп/Майкл Менфілд |
| 1989 | Індіана Джонс і останній хрестовий похід | Indiana Jones and the Last Crusade | 13-річний Індіана Джонс |
| 1990 | Я тебе люблю до смерті | I Love You to Death | Дево Нод |
| 1991 | Мій власний штат Айдахо | My Own Private Idaho | Майк Вотерс |
| 1991 | Дурне парі | Dogfight | Едді Бьордлейс |
| 1992 | Тихушники | Sneakers | Карл Арбегаст |
| 1993 | Те, що називають любов'ю | The Thing Called Love | Джеймс Райт |
| 1993 | Навіть дівчата-ковбої іноді сумують | Even Cowgirls Get the Blues | паломник |
| 1994 | Язик мовчання | Silent Tongue | Телбот Ро |
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
- ↑ http://www.people.com/people/archive/article/0,,20106732,00.html
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 лютого 2012. Процитовано 23 січня 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ http://www.aleka.org/phoenix/zines/scans/Cleo%20May%201992b.jpg
- ↑ http://www.aleka.org/phoenix/zines/phoeni53.html
- ↑ http://www.river-phoenix.org/tv/seven-brides/
- ↑ http://kinoart.ru/archive/2013/03/feniks-iz-pepla-temnaya-krov-rezhisser-dzhordzh-sljojzer
- ↑ A decade without River Phoenix. BBC. 31 жовтня 2003. Архів оригіналу за 5 квітня 2023. Процитовано 11 листопада 2023. (англ.)
- ↑ Building on Union Square Bought to Become Blues Bar. The New York Times. 3 серпня 1993. Архів оригіналу за 28 листопада 2019. Процитовано 26 вересня 2021. (англ.)
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 червня 2011. Процитовано 4 лютого 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
