Сальватор Роза

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сальватор Роза
італ. Salvator Rosa
Автопортрет, м. Страсбург
При народженніSalvator Rosa
Народження1615(1615)
Аренела, Неаполь
Смерть15 березня 1673(1673-03-15)
 Рим
ПохованняSalvator Rosa's graved і Санта-Марія-дельї-Анджелі-е-дей-Мартірі
Національністьіталієць
КраїнаІталія[1]
Жанралегорія, пейзаж, історична картина, портрет
Діяльністьхудожник, поет, актор театру, художник-гравер, музикант, рисувальник, письменник, унаочнювач
Напрямокбароко
Роки творчості1635-1673
ТвориJason Charming the Dragond, Heroic Battled і Saul and the Witch of Endord
У шлюбі зLucrezia Paolinid
Роботи в колекціїШтедель, Міннеаполіський інститут мистецтва, Музей Прадо, Художній інститут Чикаго, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Оклендська галерея мистецтвd, Фінська національна галерея, Музей Ґетті, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Національна галерея Канади, Музей мистецтва Метрополітен[2], Musée de la civilisationd, Національні галереї Шотландіїd, Ермітаж, Музей Ізраїлю, Капітолійські музеї, Музей історії мистецтв, Монреальський музей красних мистецтв, Музей образотворчих мистецтв, Національна галерея старовинного мистецтва, Витончено-мистецькі музеї Сан-Франциско, Державний музей мистецтв, Музей мистецтв Філадельфії, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Phillips Collectiond, Національна галерея, Музей образотворчих мистецтв, Музей Нової Зеландії Te Papa Tongarewad, Картинна галерея Далвічd, Музей мистецтв Кімбеллаd, Художня галерея Південної Австралії, Баварські державні колекції картин, Національний музей у Варшаві, Музей мистецтв Цинциннаті, Художня галерея Єльського університету, Державні художні зібрання Дрездена, Музей Фіцвільяма, Національний музей мистецтва, архітектури і дизайну, Страсбурзький музей образотворчого мистецтва, Клівлендський музей мистецтв, Детройтський інститут мистецтв, Rhode Island School of Design Museumd, Музей Конде, Художній музей Джорджіїd, Національна галерея Ірландії, Художній музей Сент-Луїса, Рінглінг музей, Мистецька галерея Йоркаd, Редінзький громадський музейd, Хантеріанський музей та картинна галереяd, Королівські музеї витончених мистецтв[3], Музей Валкгоф-Кам[4], Національний музей образотворчого мистецтва[5], Смітсонівський музей американського мистецтва[6], Центр Ґетті, Палаццо Пітті, Зібрання Воллеса, Музей фюрера, Princeton University Art Museumd, Берлінська картинна галерея, Galleria Nazionale d'Arte Antica di Palazzo Corsinid, Музей Фабра, Музей Вікторії та Альберта, Національний музей Кардіффа, Hatton Galleryd, Епслі-хаус, Watford Museumd, Ноул-хаус, Ашмолеан музей, Галерея мистецтв Вокера, Laing Art Galleryd, Музей Боуз, Abbot Hall Art Galleryd, Holburne Museumd, Maidstone Museum and Bentlif Art Galleryd, Shipley Art Galleryd, Реннський музей образотворчого мистецтва, Southampton City Art Galleryd, Пінакотека Амброзіана, Print Collectiond[7], Музей Бойманса - ван Бенінгена[8], Музей Гране, Guernsey Museum and Art Galleryd, Victoria Art Galleryd, Королівський музей витончених мистецтв[9], Victoria Gallery & Museumd, Courtauld Galleryd, Musea Brugged[10] і Northampton Museum and Art Galleryd

CMNS: Сальватор Роза у Вікісховищі

Сальвато́р Ро́за (італ. Salvator Rosa; 21 липня або 20 червня 1615, Аренела, Кампанія — 15 березня 1673, Рим) — італійський живописець, гравер та поет. Представник неаполітанської школи, Роза виходив за межі сучасних йому норм (і в мистецтві, і в житті), за духом наближаючись до романтизму.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Митець народився в селищі Арене́ла, що нині є одним із десяти районів міста Неаполь. Рано втративши батька, разом із двома братами був вихований материним батьком — дідом Віто Греко. Проти волі діда, який наполягав на здобутті професії адвоката або священика, Сальватор цікавиться живописом. Відгуки місцевих малярів на його роботи лише підігрівають інтерес до творчості. Дев'ятнадцятирічний юнак їде у Рим, де зближується з відомою демократизмом школою Бамбоччанті Пітера ван Лара (bamboccio — мотанка з ганчір'я).

Зрілі роки

[ред. | ред. код]

Мандрівна фортуна, притаманна багатьом світочам італійської культури, супроводжувала також і цього митця. Його життєві й творчі шляхи лежать між Неаполем, Римом та Флоренцією.

Астрея залишає аркадіян

В Римі Сальватор випробовує себе в вуличних виставах карнавалу, граючи гостро сатиричні сцени. Роза створював репліки та вірші і його постановки користувались успіхом, а сам він зажив ворогів серед осміяних його масками жителів та театралів «елітного району» Трастевере.

Геракліт і Демокріт

40-ві роки Сальваторе проводить у Флоренції під патронатом кардинала Джан-Карло Медічі, підтримує Accademia dei Percossi — вільне об'єднання драматургів, поетів та художників. На батьківщині Данте Сальватор Роза пише свої найвідоміші сатири: Музика, Малювання, Поезія, Війна. Продовжує займатись музикою (грав на лютні). Його малярський доробок того періоду — численні пейзажі з видами диких, часом фантастичних місцевостей, іноді населені грабіжниками або солдатами; ці твори вирізняє вільна експресивна манера письма, похмурий колорит, різкі контрасти світла й тіні. В 1647-му році митець повертається в Неаполь.

Художник і повстання Масаньєли

[ред. | ред. код]

Існує декілька версій щодо участі Сальваторе Рози у повстанні Мазаньєлли. На той час Неаполітанське королівство перебувало під владою іспанських Габсбургів. 27-річний рибалка Томазо Аньєлло став керівником народного заколоту проти заморських володарів. Припускається, що разом із іншими митцями Роза входив у Compagnia della Morte — команду, яка вишукувала і вбивала іспанців. Після придушення повстання Хуаном Австрійським Молодшим, за припущенням, митець-бунтар деякий час прожив серед розбійників. А 1649 року з'явився в Римі.

Лукреція — Поезія

Наступне десятиріччя — знов у Флоренції. Чудова освіта дозволяла Сальваторові бути різнобічним у підборі сюжетів. Він автор картин і гравюр на біблійні, міфологічні, історичні теми. Одна з найцікавіших серій робіт — зображення найвидатніших античних мислителів: Сократа, Піфагора, Геракліта, Діогена, Демокріта та інших.

У поважному віці Сальваторе одружився зі флорентійкою на ім'я Лукреція, яка народила від нього двох синів. Помер через хворобу і похований в Римі.

Творчий доробок

[ред. | ред. код]

Роботи Сальватора Рози зберігаються в багатьох зібраннях світу: у Віденському художньо-історичному музеї, в музеї Уодсворта та нью-йоркському Метрополітен (США), в Лондонській національній галереї, в Каунасі та в Дрездені. В Україні зберігається картина «Пейзаж з поламаним деревом» (Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків).

С. Роза. «Або мовчи, або кажи таке, що краще мовчання», Національна галерея (Лондон)

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
Пам'яті Сальватора Рози.

Словари и энциклопедии на Академике [Архівовано 6 грудня 2012 у Wayback Machine.]

  • Альбом «Сальватор Роза», автор-составитель Дьяков Л. А., М, «Изобразительное искусство», 1992
  • Achim Aurnhammer u.a. (Hrsg.): Salvator Rosa in Deutschland. Studien zu seiner Rezeption in Kunst, Literatur und Musik. Rombach Verlag, Freiburg/B. 2008, ISBN 978-3-7930-9533-0.
  • Herwig Gurasch u.a. (Hrsg). Salvator Rosa. Genie der Zeichnung. Verlag Wienand, Köln 1999, ISBN 3-87909-667-8 (Begleitbuch zur gleichnamigen Ausstellung).
  • James S. Patty: Salvator Rosa in French literature. From the bizarre to the sublime. University Press, Lexington, Ky 2005, ISBN 0-8131-2330-5.
  • Walter Regel (Hrsg). … Hoch gerühmt, fast vergessen, neu gesehen … Der italienische Maler und Poet Salvator Rosa. Studien zur Neubewertung. Königshausen & Neumann, Würzburg 2007, ISBN 978-3-8260-3667-5 (Inhaltsverzeichnis [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.])
  • Hans Werner Schmidt: Die Landschaftsmalerei Salvator Rosas. Halle (Saale) 1930

Посилання

[ред. | ред. код]