Санта-Фе (Аргентина)
Са́нта-Фе-де-ла-Ве́ра-Крус (ісп. Santa Fe de la Vera Cruz), або скорочено Санта-Фе (ісп. Santa Fe) — місто в північно-східній частині Аргентини, столиця провінції Санта-Фе та центр її столичного департаменту.
Місто розташоване за 25 км від місця впадіння річки Ріо-Саладо у річку Парана, навпроти міста Парана, з яким зв'язане підводним тунелем Рауля Уранги — Карлоса Сільвестра Беньїса. Населення міста становить 391 231 мешканців (перепис INDEC 2010 року), а населення агломерації — 549 544 мешканців[2].
За наказом Мартіна Суареса де Толедо, губернатора Ріо-де-ла-Плати і Парагваю, 80 осіб на чолі з Хуаном де Гараєм заснували місто Санта-Фе (ісп. Santa Fe — Свята Віра) 15 листопада 1573 року. Спочатку місто знаходилося на берегах річки Кілоасас (нині Сан-Хав'єр) і було важливою стоянкою на торгових шляхах.
У 1661-х у Санта-Фе проживали 300 осіб. Через постійні паводки і руйнування берегів річки, а також появу у місцевості нового племені індіанців кальчакі, у 1651—1660 роках місто було перенесено за 80 км від його початкового розташування. Одночасно його назву було змінено на Санта-Фе-де-ла-Вера-Крус (ісп. Santa Fe de la Vera Cruz — Свята Віра Істинного Хреста). У XX ст. рештки старого міста були віднайдені і на його місці збудовано археологічний музей.
Після створення віце-королівства Ріо-де-ла-Плата 12 серпня 1776 року Санта-Фе перейшло під його юрисдикцію від віце-королівства Перу.
Після отримання Аргентиною незалежності 1810 року Санта-Фе продовжував залежати від Буенос-Айреса до 26 квітня 1815 року, коли було обрано губернатора новоствореної провінції Санта-Фе.
1 травня 1853 року у Санта-Фе було затверджено першу конституцію Аргентини, саме тому місто часто називають Колискою Конституції[8].
2 жовтня 1833 року місто відвідав Чарлз Дарвін під час своєї навколосвітньої подорожі.
9 грудня 1955 року поблизу Санта-Фе відкрився аеропорт.
Санта-Фе є комерційним та транспортним центром великого сільськогосподарського району, де виробляються зернові культури, рослинні олії та м'ясо. Також місто є важливим туристичним, культурним та освітнім центром. У місті розташований Католицький університет Санта-Фе (заснований в 1959 році), Національний прибережний університет (відкритий як Провінціальний університет Санта-Фе в 1889 році), кілька музеїв та велике число будівель колоніальної епохи. Санта-Фе є важливим портом завдяки своєму вигідному стратегічному положенню між Асунсьйоном і Буенос-Айресом.
Під час економічної кризи в Аргентині у Санта-Фе був досить великий рівень безробіття, але останнім часом промисловість міста пішла вгору. У 2002—2006 роках створено:
- 59 000 робочих місць у харчовій промисловості
- 54 000 робочих місць у текстильній і шкіряній промисловості
- 46 000 робочих місць у металургії
Наразі спостерігається зростання туризму, електроніки, фармацевтики, автомобільної промисловості, торгівлі.
Кількість населення за межею бідності у Санта-Фе оцінюється від 13,7% до 8,4%.
Клімат Санта-Фе помірний. Значний влив на нього справляє близькість річки Парана. Пори року виражені нечітко, ясно можна виділити лише теплий сезон з жовтня по квітень[9]. Денна амплітуда коливань температури, відносна вологість повітря і кількість опадів зростає зі сходу на захід міста.
Середня зимова температура 12 °C при вологості 65%, літня 26 °C при вологості 55%. Абсолютний максимум температури за період спостережень з 1961 по 1990 роки 45,6 °C, абсолютний мінімум −8,2 °C.[10]
Місто часто страждає від повеней річок Саладо і Парана. У березні 2007 року через високий рівень води в обох річках значна частина Санта-Фе була підтоплена, довелося евакуювати кілька тисяч осіб. У квітні 2003 року повінь на Ріо-Саладо змусила евакуювати 150 тисяч людей, третина міста була підтоплена.
| Клімат Санта-Фе (1961—1990) | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 45,6 | 40,9 | 38,6 | 35,1 | 34,3 | 29,9 | 32,4 | 38,6 | 39,9 | 41,0 | 40,1 | 41,5 | 45,6 |
| Середній максимум, °C | 32,1 | 30,7 | 28,1 | 24,5 | 21,6 | 17,8 | 17,8 | 19,6 | 21,8 | 25,0 | 27,9 | 30,6 | 24,8 |
| Середня температура, °C | 25,4 | 24,3 | 22,1 | 18,4 | 15,6 | 11,9 | 11,8 | 13,1 | 15,2 | 18,6 | 21,5 | 24,1 | 18,5 |
| Середній мінімум, °C | 19,5 | 18,9 | 17,3 | 13,8 | 10,7 | 7,3 | 7,3 | 7,9 | 9,8 | 13,2 | 15,9 | 18,2 | 13,3 |
| Абсолютний мінімум, °C | 9,2 | 8,2 | 4,1 | 0,2 | −5 | −6 | −8,2 | −5 | −2,5 | 0,2 | 4,9 | 5,6 | −8,2 |
| Годин сонячного сяйва | 269,7 | 240,1 | 210,8 | 180,0 | 167,4 | 135,0 | 148,8 | 179,8 | 171,0 | 217,0 | 240,0 | 241,8 | 2401,4 |
| Норма опадів, мм | 114 | 113 | 151 | 90 | 45 | 28 | 28 | 35 | 59 | 99 | 108 | 101 | 977 |
| Днів з опадами | 8 | 7 | 9 | 7 | 5 | 4 | 5 | 5 | 6 | 8 | 8 | 8 | 80 |
| Вологість повітря, % | 74 | 79 | 82 | 85 | 85 | 86 | 85 | 82 | 79 | 77 | 77 | 75 | 81 |
| Джерело: NOAA,[11]Oficina de Riesgo Agropecuario (record highs and lows),[12] Servicio Meteorológico Nacional (precipitation days 1961–1990, humidity 1981–1990),[10][13] UNLP (sun only)[14] | |||||||||||||
У місті Санта-Фе знаходиться велика кількість навчальних закладів усіх рівнів, як приватних, так і державних, як світських, так і релігійних. Найвідомішими середніми школами є Коледж Адмірала Брауна (ісп. Colegio Almirante Brown) і Вища Індустріальна Школа (ісп. Escuela Industrial Superior). Муніципальний Ліцей пропонує навчальні курси іноземних мов, письменницької майстерності, музики, танцю.
Також у Санта-Фе знаходиться декілька університетів:
- Національний прибережний університет (ісп. Universidad Nacional del Litoral) — один з найстаріших в Аргентині, заснований 17 жовтня 1919 року Іполіто Іріґоєном. В університеті навчаються понад 28 тисяч студентів на 9 факультетах[15]. Найпрестижнішим факультетом вважається хімічний.
- Регіональне відділення Національного Технологічного Університету (ісп. Universidad Tecnológica Nacional) — відкрите 1953 року, має 2600 студентів[16]
- Католицький університет Санта-Фе (ісп. Universidad Católica de Santa Fe) — заснований 19 червня 1957 року, близько 10 тисяч студентів[17]
Громадський транспорт міста представлений 20 лініями автобусів[18].
Санта-Фе має такі шляхи сполучення з іншими містами:
- міжнародний аеропорт Саусе Вьєхо, розташований за 17 км від міста
- залізниця, яка займається переважного вантажними перевезеннями:
- автомобільні шляхи:
- національна траса № 168: поєднує Санта-Фе із містом Парана за допомогою тунелю Рауля Уранги — Карлоса Сільвестра Бегніса
- національна траса № 19: поєднує Санта-Фе з Кордовою
- національна траса № 11: поєднує Санта-Фе з містами провінцій Чако і Формоса, містом Росаріо
- автошлях «Бригадир Лопес»: поєднує Санта-Фе з Росаріо
- провінційна траса № 1: поєднує Санта-Фе з містом Реконкіста на північному сході провінції
- провінційна траса № 70: поєднує з містами Есперанса і Рафаела
- провінційна траса № 9: поєднує Санта-Фе за аеропортом і містами на півдні провінції
- порт на річці Парана
Санта-Фе є історичним містом, відомим перш за все як колиска аргентинської конституції.
Останнім часом місто переживає туристичний бум. У липні 2010 року Санта-Фе відвідали 12 593 туристів, що на 1456 осіб більше, ніж за той же період 2006.
У Санта-Фе приїжджають на полювання, риболовлю, катання на водних лижах, віндсерфінг, сафарі, кінні і піші прогулянки по островах. У районі Реколета знаходиться велика кількість нічних клубів і ресторанів.
Місто має різноманітну архітектуру, від старовинних будівель Будинку Уряду, церков, музеїв до сучасних будинків у центрі.
Найвідомішим театром Санта-Фе є Муніципальний, збудований 1903 року[19]. Також у місті є такі театри:
- 2 амфітеатри
- Провінційний культурний центр
- Будинок Іспанії
- Театр Лус-і-Фуерса (ісп. Teatro Luz y Fuerza)
- Театр Ель Естудіо
- Ла Трамоя
- Ла Урдімбре
- Ла Авадіа
- Будинок Маестро
- Морено
- Культурний центр Лос Еспехос
- Університетський культурний форум
- Ель Ретабло
- Будинок культури
- Майданчик муніципального кемпінгу
- Театр Національного технологічного університету
У місті знаходяться такі музеї:
- Музей Образотворчих мистецтв Роса Галістео де Родрігес — заснований 25 травня 1922 року, має колекцію з 2100 робіт[20]
- Етнографічний і колоніальний музей
- Провінційний історичний музей
- Муніципальний музей візуальних мистецтв Сор Хосефа Діас-і-Крусельяс
- Музей Сан-Франсіско
- Музей міста
- Музей природничих наук Флорентіно Амегіно
- Музей Інмакулада
- Залізничний музей
- Музей сучасного мистецтва Національного прибережного університету
- Музей поліції Бернабе де Лухан
- Музей обсерваторії
- Руїни старого Санта-Фе
- Будинок Альдао
- Будинок Естаніслао Лопеса
- Пивоварний музей
З часів свого заснування Санта-Фе був дуже релігійним містом, завдяки чому тут знаходиться велика кількість церков і монастирів, зокрема:
- Базиліка Богоматері Гвадалупської (ісп. Basílica Nuestra Señora de Guadalupe)
- Базиліка Богоматері Кармен (ісп. Basílica Nuestra Señora del Carmen)
- Архієпископський собор (ісп. Catedral Metropolitana)
- Монастир Санто-Домінго (ісп. Convento de Santo Domingo)
- Монастир Святого Франциска (ісп. Convento de San Francisco)
- Церква Серця Ісусового (ісп. Sagrado Corazón de Jesús)
- Церква Богоматері Кармен (ісп. Nuestra Señora del Cármen)
- Церква Богоматері дель Уерто (ісп. Nuestra Señora del Huerto)
- Церква Богоматері дель Трансіто (ісп. Nuestra Señora del Tránsito)
- Церква Богоматері Ла Мерсед (ісп. Nuestra Señora de la Merced)
- Церкви Богоматері Фатіма (ісп. Nuestra Señora de Fátima)
- Церква Богоматері Лурдес (ісп. Nuestra Señora de Lourdes)
- Церква Богоматері Луханської (ісп. Nuestra Señora del Luján)
- Церква Святого Йосипа (ісп. Parroquia San José (Padres Agustinos Recoletos))
- Церква Святого Івана (ісп. Parroquia San Juan)
- Церква Святого Павла (ісп. Parroquia San Pablo)
- Церква Святого Петра (ісп. Parroquia San Pedro)
- Церква Сан Роке (ісп. Parroquia San Roque)
- Церква Святої Рити Касійської (ісп. Parroquia Santa Rita de Casia)
- Церква Святої Тересіти (ісп. Parroquia Santa Teresita del Niño Jesús)
- Церква Богоматері Мілагрос (ісп. Nuestra Señora de los Milagros)
На півночі Санта-Фе знаходиться зоопарк.
Найпопулярнішим видом спорту у Санта-Фе, як і по всій Аргентині, є футбол. Найважливіші футбольні клуби міста:
- Колон (ісп. Club Atlético Colón de Santa Fe) — грає у першому дивізіоні. Заснований 5 травня 1905 року. Має власний стадіон
- Юніон (ісп. Club Atlético Unión de Santa Fe) — грає у другому дивізіоні. Заснований 15 квітня 1907 року. Має власний стадіон.
- Хімнасія і Есгріма (ісп. Club Atlético Gimnasia y Esgrima) — заснований 21 травня 1901 року.
Другим найпопулярнішим видом спорту у Санта-Фе є регбі.
З 1961 року у місті проводиться марафон Санта-Фе — Коронда, один з найважливіших у світі.
З 1928 року у Санта-Фе діє іподром.
У Санта-Фе проводилися такі значні спортивні заходи:
- 1982 — Південноамериканські ігри
- 1990 — світовий чемпіонат з баскетболу
- 2002 — чемпіонат світу з волейболу серед чоловіків
- 2010 — юнацький чемпіонат світу з регбі
- 2011 — кубок Америки з футболу
У місті Санта-Фе народилися такі відомі люди:
- Рубен Аяла — аргентинський футболіст і тренер
- Карлос Бальдомір — аргентинський боксер, чемпіон світу 2006 у напівсередній вазі за версією WBC
- Себастьян Алехандро Батталья — аргентинський футболіст, грає за Бока Хуніорс та збірну Аргентини
- Ектор Купер — аргентинський футболіст і тренер
- Карлос Дельфіно — аргентинський баскетболіст, чемпіон Південної Америки 2004 року, олімпійський чемпіон 2004 року
- Карлос Гуаставіно — композитор
- Леопольдо Луке — футболіст, чемпіон світу 1978 року
- Карлос Ройтеман — гонщик Формули 1
- Аріель Рамірес — піаніст, композитор, диригент
- Нері Пумпідо — тренер і футболіст, чемпіон світу 1986
- Хуан Антоніо Піцці — футболіст і тренер, володар Золотої Бутси 1996
- Андрес Носьйоні — баскетболіст, чемпіон Південної Америки 2001 року, олімпійський чемпіон 2004 року
- Хорхе Сампаолі — арґентинський тренер з футболу, переможець Копа Америка-2015 зі збірною Чилі
Швейцарія, Аарау
Іспанія, Санта-Фе- Іспанія, Енсінас-Реалес
- Іспанія, Мондрагон
- Іспанія, Хунта-де-Вільяльба-де-Лоса (з 19.11.2008)
Ізраїль, Афула- Ізраїль, Хайфа
Італія, Кунео (з 6.11.2004)[21]- Італія, П'ємонт (з 6.11.2004)
Перу, Каяо
Уругвай, Канелонес- Уругвай, Монтевідео
Марокко, Тетуан
.svg){kind=small}
- Про заснування Санта-Фе [Архівовано 23 березня 2008 у Wayback Machine.](ісп.)
- Офіційний сайт міста [Архівовано 22 грудня 2010 у Wayback Machine.](ісп.)
- Пам'ятки Санта-Фе(ісп.)
- Інформація про місто(ісп.)
- Порт Санта-Фе [Архівовано 3 грудня 2010 у Wayback Machine.](ісп.)
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 червня 2016. Процитовано 28 травня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 15 квітня 2015. Процитовано 28 травня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б в г д е ж и к л м н http://www.santafeciudad.gov.ar/gobierno/relaciones_institucionales/ciudades_hermanadas.html
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у http://mtafilter1.santafeciudad.gov.ar/ciudad/santa_mundo/historial_cooperacion_internacional.html
- ↑ http://www.santafe.es/data/ficherosadjuntos_contenidosweb/contenidos_664_418_20120413115519.pdf
- ↑ https://www.comune.cuneo.it/la-citta/storia/gemellaggi.html#c8930
- ↑ https://www.santafesprings.org/civicax/filebank/blobdload.aspx?blobid=3510
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 травня 2013. Процитовано 19 грудня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2013-05-20 у Wayback Machine.] - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 1 грудня 2008. Процитовано 19 грудня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б Guía Climática para el Turismo (Climate Guide for Tourists) (Spanish) . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 23 січня 2008.
- ↑ Sauce Viejo AERO Climate Normals 1961–1990 (CLINO). National Oceanic and Atmospheric Administration. Архів оригіналу за 5 липня 2015. Процитовано 4 липня 2015.
- ↑ Santa Fe, Santa Fe. Estadísticas meteorológicas decadiales (Spanish) . Oficina de Riesgo Agropecuario. Архів оригіналу за 8 серпня 2019. Процитовано 11 червня 2015.
- ↑ Valores Medios de Temperature y Precipitación-Santa Fe: Sauce Viejo (Spanish) . Servicio Meteorológico Nacional. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 4 липня 2015.
- ↑ Datos bioclimáticos de 173 localidades argentinas. Atlas Bioclimáticos (Spanish) . Universidad Nacional de La Plata. Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 15 червня 2015.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 15 грудня 2020. Процитовано 19 грудня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 грудня 2010. Процитовано 19 грудня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 березня 2011. Процитовано 19 грудня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 квітня 2011. Процитовано 19 грудня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 березня 2012. Процитовано 19 грудня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2012-03-10 у Wayback Machine.] - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 квітня 2011. Процитовано 19 грудня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2011-04-06 у Wayback Machine.] - ↑ Hermanamientos de la ciudad de Santa Fe de la Vera Cruz y la Ciudad de Cuneo (Italia). Архів оригіналу за 23 липня 2014. Процитовано 19 грудня 2010. [Архівовано 2014-07-23 у Wayback Machine.]
| № | Назва | Провінція | Населення | № | Назва | Провінція | Населення | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
,_AA_2014.jpg) Буенос-Айрес .jpg) Кордова |
1 | Буенос-Айрес | самоврядне місто | 2 983 000 | 11 | Ресістенсія | Чако | 409 000 |  Росаріо  Мендоса |
| 2 | Кордова | Кордова | 1 519 000 | 12 | Сантьяго-дель-Естеро | Сантьяго-дель-Естеро | 406 000 | ||
| 3 | Росаріо | Санта-Фе | 1 429 000 | 13 | Коррієнтес | Коррієнтес | 383 000 | ||
| 4 | Мендоса | Мендоса | 1 082 000 | 14 | Посадас | Місьйонес | 355 000 | ||
| 5 | Тукуман | Тукуман | 868 000 | 15 | Жужуй | Жужуй | 338 000 | ||
| 6 | Ла-Плата | Буенос-Айрес | 836 000 | 16 | Неукен | Неукен | 309 000 | ||
| 7 | Мар-дель-Плата | Буенос-Айрес | 633 000 | 17 | Баїя-Бланка | Буенос-Айрес | 307 000 | ||
| 8 | Сальта | Сальта | 625 000 | 18 | Парана | Ентре-Ріос | 274 000 | ||
| 9 | Санта-Фе | Санта-Фе | 530 000 | 19 | Формоса | Формоса | 258 000 | ||
| 10 | Сан-Хуан | Сан-Хуан | 513 000 | 20 | Сан-Луїс | Сан-Луїс | 218 000 | ||