Словаки в Хорватії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Словаки в Хорватії
Slovaci u Hrvatskoj
Slovenská menšina v Chorvátsku
Герб Словаччини
КількістьХорватія Хорватія: 4 753
Ареал
Расаєвропеоїди
Походженняколоністи зі Словаччини
Близькі дочехи, лужичани
Мовахорватська, словацька
Релігіяримокатолики, лютерани
Розселення словаків у східній Хорватії за даними перепису населення Хорватії 2011 року
Табличка Матиці словацької в Рієці

Словаки в Хорватії (хорв. Slovaci u Hrvatskoj, словац. Slovenská menšina v Chorvátsku) — одна з 22 офіційно визнаних національних меншин Хорватії, яка повністю інтегрована в хорватське суспільство.[1] За даними перепису 2011 року, у Хорватії налічувалося 4 753 словаки.[2]

Історія

[ред. | ред. код]
Хорватський філолог словацького походження Богослав Шулек (1861)

Словаки переселялися в Хорватію здебільшого в XIX столітті, і значно меншою мірою в XX столітті. Вони осідали переважно у Славонії та Барані, але словацькі поселення можна знайти і в інших куточках Хорватії, наприклад у Рієці, а в багатьох населених пунктах проживає лише кілька словацьких родин. Ці словаки походять здебільшого з гірських районів Північної Словаччини, які були перенаселеними та економічно відсталими. Чимало з них були селянами з бідного краю Кисуці на північному заході Словаччини.[3] До Славонії словаки потрапляли через південну Угорщину і потім Воєводину. Міграції полегшувалися тією обставиною, що всі території у межах переселення тоді входили до спільної Австро-Угорської монархії. Найбільше словаків прибуло наприкінці 1870-х років на запрошення графа Пеячевича з метою викорчування лісів і перетворення їх на родючі орні землі. Розвиваючи свої нові села, вони будували церкви, народні доми, засновували культурно-мистецькі товариства, футбольні клуби тощо. На початку війни за незалежність словаки цього краю стали на захист Хорватії, вступаючи в поліцію і 132-гу Нашицьку бригаду хорватської армії. Кілька добровольців боронили Вуковар. Подібним чином поводилися під час війни і представники словацької меншини в районі Джакова (Йосиповаць-Пунитовацький та Юр'єваць-Пунитовацький)

Словацьке походження мають кілька видатних хорватів, зокрема кардинал Юрай Гаулік, мовознавець Богослав Шулек і письменник Август Шеноа.

Словаки офіційно визнані автохтонною національною меншиною і як такі разом із хорватськими чехами обирають свого спеціального представника до парламенту Хорватії.[4]

Географічне представлення

[ред. | ред. код]

Більшість хорватських словаків проживає в області Славонія, причому здебільшого в Осієцько-Баранській та Вуковарсько-Сремській жупаніях.

Згідно з переписом 2001 року, значну словацьку меншину мали такі населені пункти:

Міста:

Громади:

Села:

Станом на 2009 словацька мова відповідно до Європейської хартії регіональних мов або мов меншин офіційно використовується в одній громаді та ще в одному населеному пункті Хорватії.[5]

Культурне життя

[ред. | ред. код]

1992 року засновано Союз словаків, який зосередився на збереженні словацької культури та мови, створивши свій часопис «Prameň» (Джерело). 1998 року створено Центральну бібліотеку словаків у Республіці Хорватія. В Ілоку існує Культурно-мистецьке товариство ім. Людевіта Штура (KUD Ljudevit Štur). На місцевому радіо в Нашицях, Ілоку і Джакові виходить в ефір щотижнева передача словацькою мовою.

Визначні особи

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Razgovor. Ján Petrík, izvanredni i opunomoćeni veleposlanik Slovačke Republike u RH: Želimo u EU, ali ne želimo izgubiti svoj identitet. Razgovarala Margareta Zouhar. str. 5, Hrvatsko slovo, Zagreb, petak, 7. ožujka 2003. (хор.)
  2. Popis stanovništva 2011. godine
  3. Vazanova, Jadranka. Ceremonial wedding tunes in the context of Slovak traditional culture. Proquest Information and Learning: Ann Arbor, 2008.
  4. Pravo pripadnika nacionalnih manjina u Republici Hrvatskoj na zastupljenost u Hrvatskom saboru. Zakon o izborima zastupnika u Hrvatski sabor (хорватською) . парламент Хорватії. Процитовано 26 вересня 2023.
  5. Europska povelja o regionalnim ili manjinskim jezicima (хорватською) . Міністерство юстиції Хорватії. 12 квітня 2011. Архів оригіналу за 27 грудня 2013. Процитовано 8 лютого 2012.

Посилання

[ред. | ред. код]