Сорока Петро Іванович
Петро Іванович Сорока | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 6 січня 1956 село Грицівці, Збаразький район, Тернопільська область, Україна | |||
Помер | 5 червня 2018 (62 роки) Петриків, Тернопільський район, Тернопільська область, Україна | |||
Поховання | Петриків | |||
Громадянство | УРСР → Україна | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | письменник, літературознавець, редактор, видавець | |||
Alma mater | Кременецький медичний фаховий коледж імені Арсена Річинського | |||
Мова творів | українська | |||
Magnum opus | «Денники» | |||
Членство | Національна спілка письменників України | |||
Діти | Володимир Сорока. Тетяна Сорока | |||
Премії | «Слово України», «Тріумф» імені Миколи Гоголя, імені Володимира Сосюри, Всеукраїнська літературно-мистецька премія імені Братів Богдана та Левка Лепких, імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень», імені Романа Федоріва, імені Пантелеймона Куліша, імені Михайла Коцюбинського | |||
| ||||
Сорока Петро Іванович у Вікісховищі | ||||
Петро́ Іва́нович Сорока (6 січня 1956, с. Грицівці Збаразького району Тернопільської області — 5 червня 2018, с. Петрики Тернопільського району Тернопільської области[1]) — український письменник, літературознавець, редактор, видавець. Член Національної спілки письменників України (1994), міжнародного ПЕН-клубу (2002). Кандидат філологічних наук (1994). Секретар Тернопільської обласної організації НСПУ.
- Літературно-мистецька міжнародна премія «Слово України» (1994)
- Премія «Тріумф» ім. Миколи Гоголя (2002)
- Літературна премія імені Володимира Сосюри (2005)
- Всеукраїнська літературно-мистецька премія імені Братів Богдана та Левка Лепких (2005)
- Міжнародна літературна премія імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» (2009)
- Літературна премія імені Романа Федоріва (2010)
- Літературно-мистецька премія імені Пантелеймона Куліша (2011)
- Премія імені Іванни Блажкевич (2011)[2]
- Чернігівська обласна премія імені Михайла Коцюбинського (2012)
- Медаль Івана Мазепи (2016)[3]
Закінчив Кременецьке медичне училище (1975), філологічний факультет Тернопільського педагогічного інституту (1986, нині ТНПУ).
Працював у редакціях районної газети «Колгоспне життя» (1986—1990) і газети «Гомін» (1990—1993; обидві м. Збараж). Викладач, від 2001 — доцент кафедри теорії літератури і порівняльного літературознавства ТНПУ.
Голова правління обласного літературно-просвітницького товариства «Галицько-Волинське братство». Засновник і редактор просвітницько-видавничого товариства «Пегас» (обидва від 1990), приватного видавничого підприємства «СорокА» (від 2005), співзасновник (1999) і головний редактор журналу «Сова», редактор літературно-мистецького альманаху «Курінь» (від 1992), газети «Дзвони Лемківщини» (1994—1999).
- «Секрет довгожителя» (1988)
- «Горобці про літо мріють» (1989)
- «Я так люблю» (інтимна лірика, 1990)
- «Сповідь сатирика» (гумор і сатира, 1991)
- «Крона роду» (1994)
- «День чудес» (1995)
- «Чернігівська Січ» (1998)
- «Сповідь сльозою» (2000)
- «На ясні зорі Запорожжя» (повість, 2000)
- «Пам'яті навперейми» (2001)
- «Душа при свічці» (2001)
- «Рік подвійних райдуг» (2003)
- «Пригоди кота Патріка» (2005)
- «Янгол у шибці вагону»
- «Маленькі секрети щастя і успіху» (2010)
- «Таємниці краси та любові» (2010)
- «Ладан осені» (вірші, 2011)
- «Шедевр» (повість, оповідання, оддробини, 2014)[4]
- «Пам'яті навперейми» (2001)
- «Найкраще помирати в понеділок: денники 2001 р.» (2002)
- «Голос із притвору» (2004)
- «Денники 2004—2005» (2006)
- «Застиглий вогонь» (2007)
- «Знак серця: Денники 2008 року» (2009)
- «Натщесерце: денники 2009 року»
- «Дерево над водним потоком» (2012)
- «Дух і форма, або Іван Мердак» (2005)
- «Душа при свічці (Діяріюш Федора Жученка)» (2002)
- «Секрет вічності, або Ліра і терни: Десять етюдів про Бориса Демківа» 2000
Автор численних монографій, статей в українських і закордонних виданнях.
Член журі Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» (2016).[5]
- ↑ http://bukvoid.com.ua/events/sum/2018/06/05/091655.html
- ↑ Премія імені Іванни Блажкевич.
- ↑ «ЛітАкцент». «Оголошено імена письменників, нагороджених медаллю Івана Мазепи». 06.07.2016. Прочитано 10.07.2016
- ↑ Шовкошитний, В. «Шедевр» Петра Сороки: текст і надтекст / Володимир Шовкошитний // Літературна Україна. — 2015. — № 13 (26 бер.). — С. 12 — (Над прочитаним).
- ↑ Названо лауреатів Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» за 2016 рік. Жінка-УКРАЇНКА. 22 серпня 2016.
- Дем'янова І. Сорока Петро Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 315. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Народились 6 січня
- Народились 1956
- Померли 5 червня
- Померли 2018
- Померли в Тернопільському районі
- Випускники Кременецького медичного училища
- Члени НСПУ
- Українські видавці
- Українські письменники
- Члени ПЕН-клубу
- Автори відомих щоденників
- Літературні критики
- Уродженці Збаразького району
- Кандидати філологічних наук України
- Випускники філологічного факультету Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка
- Викладачі Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка
- Лауреати літературної премії імені Володимира Сосюри
- Лауреати літературної премії імені Григорія Сковороди
- Лауреати літературної премії імені Миколи Гоголя
- Лауреати Чернігівської обласної премії імені Михайла Коцюбинського
- Лауреати літературної премії імені Романа Федоріва
- Лауреати премії імені Богдана та Левка Лепких
- Лауреати премії імені Іванни Блажкевич
- Лауреати премії імені Пантелеймона Куліша
- Персоналії:Збараж
- Персоналії:Петриків (Тернопільський район)