Сотня
Сотня |
Со́тня — військова частина і заснована на ній адміністративно-територіальна одиниця.
За княжої доби сотнею називали військову частину народного ополчення, яка спершу нараховувала 100 осіб. У XVI ст. з'явилися сотні реєстрових козаків, як підрозділи козацьких полків. У козацькому реєстрі 1649 сотні іменувалися або за назвою місцевості, або за іменем сотника.
У Козацько-Гетьманській державі XVII-XVIII ст. та на Слобідській Україні, сотня становила адміністративно-територіальну, судову й військову одиницю у складі полку. Сотні йменувалися за назвою міст та містечок, у яких перебував сотенний уряд. Кількість сотень у полках була неоднакова (від 7 до 20) й не лишалася незмінною.
Деякі сотні (особливо полкові) ділилися у XVIII ст. на 2, 3, а навіть 4 (у Ніжинському полку) сотні, які мали відповідну нумерацію. Кількість козаків у сотні, як військовій одиниці, була від кількох десятків до кількох сот (здебільшого 200 — 250; у Слобідській Україні менше). На чолі сотні стояв сотник, підпорядкований полковому урядові. Сотні пов'язані з столицями Гетьманщини (Батуринська, Глухівська) або гетьманськими маєтками («на булаву») підлягали безпосередньо гетьманові. Сотні існували також в охотницьких (компанійських і сердюцьких) полках, але їх організація мала суто військовій характер,
На початку XX століття сотнями називалися підрозділи: у козацьких військах (Кубанському, Донському та ін.) Російської імперії й у козацьких державних формаціях 1918 — 20 (вони відповідали ескадронам і ротам регулярної армії); в Леґіоні Українських січових стрільців; в Армії УНР і УГА (вони ділилися на 2-3 чоти, в УГА — чота); в УПА і 1 дивізії Української Національної Армії.
Слід також згадати, що подібні військово-територіальна одиниці існували в різні часи і у різних народів — наприклад, центурія (лат. centuria — сотня), яка існувала ще за часів стародавнього Риму. Подібні одиниці існували також в Монгольській імперії та Золотій Орді. Цілком ймовірно, що обидві ці традиції вплинули на формування козацького устрою.
Під час Євромайдану поділ на сотні використовувався у Самообороні Майдану.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Сотня // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
- Сотня // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1811. — 1000 екз.
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |