Перейти до вмісту

Соханівський Михайло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Михайло Соханівський
Народився13 червня 1915(1915-06-13)
Жизномир, нині Бучацький район, Тернопільська область
Помер1999(1999)
Канада
ГромадянствоАвстро-Угорщина Австро-УгорщинаЗУНР ЗУНРПольща ПольщаКанада Канада
Національністьукраїнець
Діяльністьтеатральний актор, співак хору і диригент
Відомий завдякиактор Українського драматичного театру ім. Садовського, співак хору Дмитра Котка
У шлюбі зМарія Слюзарівна, актриса

Михайло Соханівський (13 червня 1915, Жизномир, нині Чортківського району Тернопільської області, Україна — 1999, Канада[джерело?]) — український актор, співак хору і диригент.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в селі Жизномир на Бучаччині.

Дебютував у Львівському театрі «Богема» Петра Сороки 1936 року, згодом працював у театрі ім. М. Садовського (керівник Панас Карабіневич).

У радянські роки працював в обласному театрі ім. І. Франка в Бережанах.

В еміграції працював у Національному театрі під проводом Ганни Совачевої в Зальцбургу (Австрія).

1949-го переїхав до Канади в Едмонтон, де продовжив діяльність актора й диригента. Очолював там драматичний гурток Спілки української молоді.

Побував на рідній землі як співак хору Дмитра Котка.

Був одружений з відомою актрисою Марією Слюзарівною.

Зіграв понад п'ятдесят ролей, зокрема:

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 771.
  • Соханівський Михайло і Марія // Український архів. — НТШ, 1972. — С. 771.
  • Соханівський Михайло. Український Національний Театр у Зальцбургу // Наш театр: книга діячів українського театрального мистецтва. 1915—1975. Т. 1 / за ред ред.: Г. Лужницького, Л. Полтави ; видав. колегія: Ю. Кононов, В. Сердюк, М. Івасівка. — Нью-Йорк ; Париж ; Сідней : ОМУС, 1975.
  • Станкевич М. Бучач та околиці: маленькі образки. — Львів : Спілка критиків та істориків мистецтва, 2010. — С. 233.

Посилання

[ред. | ред. код]