Співочі тераси
| Співочі тераси Терасний сад Харитоненків | |
|---|---|
 | |
| 50°7′14.46″ пн. ш. 35°13′35.20″ сх. д. / 50.1206833° пн. ш. 35.2264444° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Місто | Городнє |
| Тип | Амфітеатр |
| Тип будівлі | амфітеатр |
| Поверхів | 5 |
| Матеріал | Цегла |
| Засновник | Харитоненко Павло Іванович |
| Дата заснування | кінець XIX століття |
| Статус | пам'ятка архітектури та містобудування місцевого значення № 7630-Ха |
| Стан | Поганий |
  Співочі тераси Співочі тераси (Україна) | |
 | |
«Співочі тераси» (Терасний сад Харитоненків[1]) — амфітеатр просто неба в Городнєму, Богодухівський район, Харківська область. Незвичайна споруда знаходиться на схилі між селищем і ставком. Використовувалася як фруктовий сад до 2021 року, зараз використовується як місце для концертів. Має статус пам'ятки архітектури та містобудування місцевого значення № 7630-Ха[2][3].
Співочі тераси побудовані наприкінці ХІХ століття на замовлення багатого власника цукрових заводів, мецената Павла Харитоненка. Споруда збудована для захисту від зсувів ґрунту та вирощування на терасах екзотичних рослин. Вони були пристосовані навіть для вирощування південних плодових дерев, а через свою форму та висоту, рослини отримували світло увесь день[4].
Амфітеатр являє собою 5 напівкруглих терас. Їхні права та ліва частини розділені сходами, що не вціліли. Стіни зроблені з цегли та каміння, укріплені зсередини глиняними брилами. Крізь стіни проведено вентиляційні трубки.
Із самого верху терас відкривається вигляд на ліс та ставок. Поруч є джерело — гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення.
Тераси виконують не лише садову функцію, а ще й акустичну[5]. Через дугоподібну форму створюється незвичайний ефект: звук посилюється у кілька разів, його чути з усіх сторін. Зверху можна почути звичайну розмову, не прислухаючись. Ця особливість використовувалась і використовується для концертів.
У Городнєму з 2015 року проходить Етнофестиваль «Співочі тераси»[6]. Тут відбувалися концерти відомих людей, збираються художники, музиканти, театри київських та харківських навчальних закладів. У 2021 році створено 3D-модель місцевості[7].
У серпні 2021 року вирубано всі яблуні на терасах, побудовано невелику сцену, зону відпочинку та дерев'яні сходи на схил амфітеатру. Зараз пам'ятка знаходиться у поганому стані, зруйнована частина стін, руйнується цегла.
-
Тераси з яблунями (2016) -
Стара цегла (2021) -
-
Зруйнована частина однієї з стін -
Співочі тераси з неба -
Сходи, побудовані у серпні 2021 року -
Вигляд згори
_07.jpg)
_11.jpg)
_04.jpg)
_(%D1%81._%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%94).jpg)
_08.jpg)
_-_3.jpg)
- ↑ Пасічник, Іван. Співочі тераси – архітектура, що мелодійно звучить. Про Україну (укр.). Процитовано 7 листопада 2022.
- ↑ Рішення Харківського обласного виконавчого комітету від 30.04.1980 №334.
- ↑ Рішення Харківського обласного виконавчого комітету від 05.03.1992 №61.
- ↑ “Співочі тераси” — дивозвучна архітектурна споруда на землях Слобожанщини (фото). Агенція новин Фіртка. Процитовано 2 травня 2023.
- ↑ Мандруй Харківщиною. discover.kh.ua (укр.). Архів оригіналу за 7 листопада 2022. Процитовано 7 листопада 2022. [Архівовано 2022-11-07 у Wayback Machine.]
- ↑ Співочі тераси / Singing Terraces. www.facebook.com (укр.). Процитовано 7 листопада 2022.
- ↑ Цифрові Співочі тераси. Pixelated Realities (укр.). Процитовано 7 листопада 2022.
|
Це незавершена стаття про Харківську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |