Спіральність частинки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Спіральність — характеристика стану елементарної частинки. Є проєкцією спіну частинки на напрям руху. Використовується для опису елементарних частинок, що рухаються зі швидкістю світла або близько до неї[1].

Розрізнюють:

  1. Негативну або «ліву» спіральність — спін спрямований проти напрямку руху частинки;
  2. Позитивну або «праву» спіральність — спін спрямований за напрямком руху частинки.

Спіральність частки h визначається нормованим скалярним добутком векторів спіну частинки та її імпульсу:

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. спиральность [Архівовано 9 лютого 2020 у Wayback Machine.](рос.)