Строгонівка
село Строгонівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Регіон | Автономна Республіка Крим |
Район/міськрада | Сімферопольський район |
Рада | Трудівська сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA01160370080037828 |
Облікова картка | Строгонівка |
Основні дані | |
Населення | 3 099 |
Поштовий індекс | 97582 |
Телефонний код | +380 652 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 44°56′33″ пн. ш. 34°11′23″ сх. д. / 44.94250° пн. ш. 34.18972° сх. д. |
Місцева влада | |
Адреса ради | 97533, Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, село Трудове, вул. Обществена, 1-б |
Карта | |
Мапа | |
|
Стро́гонівка (до 1948 року — Мама́к, крим. Mamaq) — село Сімферопольського району Автономної Республіки Крим.
Село практично примикає до південно-східної околиці Сімферополя. Село розтяглося майже на 5 кілометрів уздовж зелених берегів річки Малий Салгир — правої притоки Салгира.[1] Навколо села знаходяться пагорби Кара-Оба, Мурун-Кир, Ак-Баїр та плато Тотай-Орман.
В селі діють 2 мечеті: «Мамак I джамісі» та «Мамак II джамісі», працює Республіканська психіатрична лікарня № 5.
У часи Кримського ханства Мамак входив до Єхари Ічкійського кадилика Акмететського каймаканства, перша документальна згадка села зустрічається в у Камеральному Описі Криму… 1784 року.[2]
Згідно зі Списком населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом 17 грудня 1926 року, в селі Мамак було 76 дворів, з них 73 селянських, населення становило 385 осіб, з них 225 росіян, 148 німців, 6 українців, 3 білоруси, 1 записано у графі «інші», діяла російська школа.[3]
До 1958 року на території нинішньої Строгонівки існувало три села: Верхня Строгонівка (до 1948 року — Верхний Мамак), Нижня Строгонівка (Нижній Мамак) та Середня Строгонівка (Середній Мамак).
У 1990-х роках нові мікрорайони села були компактно заселені кримськими татарами, що повернулися після сталінської депортації на історичну батьківщину.[4]
За даними сільради на 2009 рік, площа села складає 463,1 гектара, на якій у більш ніж 1000 дворах значилося 2714 мешканців.[5]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 3580 осіб[6].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:
Мова | Відсоток |
---|---|
кримськотатарська | 49,05 % |
російська | 40,14 % |
українська | 3,52 % |
вірменська | 0,10 % |
білоруська | 0,03 % |
молдовська | 0,03 % |
німецька | 0,03 % |
інші | 7,10 % |
- ↑ Крымское село под «тепловыми» децибелами. Крым.Реалии (рос.). 5 липня 2018. Процитовано 26 жовтня 2023.
- ↑ ДОКУМЕНТЫ->КРЫМ->КАМЕРАЛЬНОЕ ОПИСАНИЕ КРЫМА (1784)->ЧАСТЬ 4. www.vostlit.info. Процитовано 26 жовтня 2023.
- ↑ Список населенных пунктов Крымской АССР по всесоюзной переписи 17 декабря 1926 года. web.archive.org. 11 березня 2016. Архів оригіналу за 11 березня 2016. Процитовано 26 жовтня 2023. [Архівовано 2016-03-11 у Wayback Machine.]
- ↑ Растущие в терновнике. Прогулка по околицам села Строгоновка. Крым.Реалии (рос.). 14 травня 2020. Процитовано 26 жовтня 2023.
- ↑ Український видавничий портал - who-is-who.ua. who-is-who.ua. Процитовано 26 жовтня 2023.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Автономна Республіка Крим (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Це незавершена стаття з географії Криму. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |