Перейти до вмісту

Сід Чарісс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сід Чарісс
англ. Cyd Charisse
Ім'я при народженніангл. Tula Ellice Finklea
Народилася8 березня 1922(1922-03-08)[1]
Амарилло, Техас, США
Померла17 червня 2008
Лос-Анджелес, Каліфорнія, США
·інфаркт міокарда[2]
ПохованняМеморіальний парк Гілсайдd
Країна США
Діяльністьакторка, балерина, акторка театру, телеакторка, кіноакторка
Alma materГоллівудська професійна школаd
Знання мованглійська
Роки активностіз 1939
Magnum opusThe Band Wagond і Співаючи під дощем
ПартіяРеспубліканська партія США
РодичіНана Візітор і Liv Lindelandd
У шлюбі зTony Martind
Нагороди
IMDbID 0001998

Сід Чарісс (англ. Cyd Charisse, справжнє ім'я Тула Елліс Фінклі (Tula Ellice Finklea); 8 березня 1921[3] — 17 червня 2008) — американська балерина, акторка театру та кіно, найбільш відома ролями у мюзиклах. Спочатку займаючись балетом, на початку 1940-х почала активно зніматися в голлівудських фільмах. Знімалася у мюзиклах з такими всесвітньо відомими партнерами, як Фред Астер, Джин Келлі, Ден Дейлі. Удостоєна зірки на Голлівудській алеї слави.

Біографія

[ред. | ред. код]

Елліс Фінклі, відома як Сід Чарісс, народилася в місті Амарілло (Техас) в родині ювеліра Ернста Фінклі та Ліли, до шлюбу Норвуд. У 8 років Елліс, перехворівши на поліомієліт, почала займатися балетом. Батько заохочував її заняття, встановив у її кімнаті балетну палицю і дзеркало в повен зріст. Незабаром сім'я переїхала до Голлівуду, де Елліс почала вчитися в Hollywood Professional School. З 12 років протягом року вона займалася в студії танцюриста Ніко Чарісса в Лос-Анджелесі. Пізніше серед її педагогів були Адольф Больм і Броніслава Ніжинська. У 1937 вступила в трупу «Російський балет Монте-Карло» і почала гастролювати з нею США. За традицією того часу виступала під «російськими» псевдонімами: спочатку як Наташа Тулаліс, потім як Фелія Сидорова та Марія Істоміна.

У 1939 році Елліс втратила батька, через що затрималася в США, тоді як вся трупа відпливала до Європи. У тому ж році в Європі вона одружилася з Ніко Чаріссом. З початком війни повернулася в США. Залишивши сцену, вирішила спробувати себе в Голлівуді. У 1941 році під псевдонімом Лілі Норвуд (Сід взяла дошлюбне прізвище своєї матері) вона почала зніматися в кіно — спочатку як танцюристка в епізодах. У 1942 році отримала першу роль, зазначену в титрах (Лілі в Something to Shout About), потім виконала роль балерини Галини Уланової в фільмі «Місія в Москву» (1943). У 1946 році студія MGM підписала з нею контракт. З цього моменту почала зніматися як Сід Чарісс, додавши до прізвища чоловіка прізвисько, дане їй в дитинстві братом, похідне від «Сіс» (від англ. Sister — «сестра»). Першою роллю, де Сід почала говорити, стала Дебора Ендрюс у фільмі «Дівчата Гарві [en]» (1946).

Справжню популярність акторці приніс фільм «Співаючі під дощем» (1952), де вона знялася в танцювальній сюїті «Бродвейська мелодія» як партнерка Джина Келлі. У тому ж році ноги Сід Чарісс були застраховані на 5 мільйонів доларів кожна (за даними Книги рекордів Гіннеса це була найвища страхова сума тих років). Тоді ж керівництво MGM вирішило зробити її партнеркою своєї головної танцювальної зірки — Фреда Астера. У 1953 році вони знялися разом у фільмі «Театральний фургон»: танцювальний епізод «Танцюючи в темряві» на музику однойменної пісні, поставлений Астером, став одним з найвідоміших танців в історії кіно. Астер дотепно назвав Чарріс «танцюючим динамітом».

Пізніше Чарісс знімалася як з Астером, так і з Джином Келлі. Час від часу вона також отримувала ролі «без танців» («Дівчина з вечірки», 1958; «Два тижні в чужому місті» і «Щось повинно трапитися», 1962). У 1958 році за роль комісарки Ніни Ющенко, посланої радянським міністерством у Париж (романтична комедія «Шовкові панчішки», 1957) була номінована на премію «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль у комедії або мюзиклі.

З заходом ери кіно-мюзиклу почала зніматися в детективах в амплуа елегантної і самодостатньої «фатальної жінки». Ставши менш затребуваною в Голлівуді, почала виступати з другим чоловіком, Тоні Мартіном, який в 1963 році відкрив нічний клуб. Разом з ним гастролювала за кордоном. Також грала в драматичних постановках регіональних труп, проте дебютувала на Бродвеї лише в 1992, у віці 71 років, коли її запросили приєднатися до оновленого акторського складу мюзиклу «Гранд-готель», де вона замінила Ліліан Монтевеккі. В інтерв'ю журналу People Сід Чарісс сказала, що танцювати на Бродвеї було метою, яку їй не вдалося досягти — і це здорово нарешті бути там.

Померла в Лос-Анджелесі від серцевої недостатності.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

У 1939 році під час гастролей по Європі Елліс Фінклі одружилася зі своїм педагогом, власником лос-анджелеської танцювальної студії Ніко Чаріссом. У 1941 році вони з'явилася разом в танцювальному епізоді фільму Rumba Serenade. Народила сина Ніко «Нікі» Чарісса. У 1947 році пара розлучилася, після чого Сід залишила прізвище чоловіка.

У 1948 році пошлюбила голлівудського співака і актора португало-єврейського походження Тоні Мартіна. Щасливий шлюб тривав 60 років, до смерті акторки в 2008 році. В шлюбі Сід народила сина Тоні Мартіна-молодшого. Чоловік також усиновив її сина від першого шлюбу. У 1976 році подружжя видало спільну автобіографію The Two of Us.

Фільмографія

[ред. | ред. код]
  • 1941 — епізоди у фільмах Rumba Serenade, «Поема», «Я знав, що так буде», «Хто-небудь дзвонив?»
  • 1942 — епізоди у фільмах Магія Магнолії, Це моя любов
  • 1946 — Three Wise Fools
  • 1946 — танцюристка в мюзиклі «Роберта»
  • 1985 — телесеріал «Вона написала вбивство» (1-й епізод II сезону)
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1941 кф The Gay Parisian[en] The Gay Parisian
1943 ф Тисячі привітань Thousands Cheer
1943 ф Місія в Москву[en] Mission to Moscow балерина Галина Уланова
1943 ф Something to Shout About[en] Something to Shout About
1945 ф Ziegfeld Follies[en] Ziegfeld Follies
1946 ф Поки пливуть хмари Till the Clouds Roll By Танцівниця (партнер - Говер Чемпіон)
1946 ф Дівчата Харві[en] The Harvey Girls Дебора Ендрюс (перша роль зі словами)
1947 ф Фієста[en] Fiesta Танцівниця в сцені
1947 ф Незакінчений танець[en] The Unfinished Dance Аріан Буше
1948 ф Words and Music[en] Words and Music Марго Грант
1948 ф On an Island with You[en] On an Island with You
1948 ф The Kissing Bandit[en] The Kissing Bandit Танцівниця в сцені
1950 ф East Side, West Side[en] East Side, West Side
1950 ф Tension[en] Tension
1952 ф Співаючи під дощем Singin' in the Rain
1952 ф The Wild North[en] The Wild North Індійка
1953 ф Театральний фургон[en] The Band Wagon Габріель Жерар ( Тоні Хантер  — Фред Астер, хореографія Майкла Кідда)
1953 ф Easy to Love[en] Easy to Love камео
1953 ф Sombrero[en] Sombrero
1954 ф Бригадун Brigadoon
1954 ф Глибоко в моєму серці Deep in My Heart
1955 ф It's Always Fair Weather[en] It's Always Fair Weather
1956 ф Meet Me in Las Vegas[en] Meet Me in Las Vegas
1957 ф Шовкові панчохи[en] Silk Stockings
1958 ф Party Girl[en] Party Girl
1958 ф Twilight for the Gods[en] Twilight for the Gods
1961 ф Black Tights[en] Black Tights
1961 ф Five Golden Hours[en] Five Golden Hours
1962 ф Something's Got to Give[en] Something's Got to Give
1962 ф Two Weeks in Another Town[en] Two Weeks in Another Town
1965 ф Assassination in Rome[en] Assassination in Rome
1976 ф Won Ton Ton, the Dog Who Saved Hollywood[en] Won Ton Ton, the Dog Who Saved Hollywood
1978 ф Warlords of Atlantis[en] Warlords of Atlantis

В театрі

[ред. | ред. код]
Російський балет Монте-Карло
На Бродвеї

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. https://www.npr.org/templates/story/story.php?storyId=91620768
  3. The Oxford Dictionary of Dance
  4. Liz Sonneborn. A to Z of American Women in the Performing Arts. — 2001. — 840 с. — ISBN 9780403099924.

Посилання

[ред. | ред. код]