Очікує на перевірку

Сірий Сергій Антонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Антонович Сірий
Народився11 листопада 1959(1959-11-11)
м. Тернопіль
Помер4 грудня 2017(2017-12-04) (58 років)
там само
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Місце проживанням. Тернопіль
Діяльністьжурналіст, поет, громадський активіст
Alma materЛьвівський національний університет імені Івана Франка
Знання мовукраїнська
ЧленствоНаціональна спілка журналістів України
У шлюбі зГалина
Нагороди
Відзнака Тернопільської міської ради
Відзнака Тернопільської міської ради

Сергі́й Анто́нович Сі́рий (11 листопада 1959, м. Тернопіль — 4 грудня 2017, там само) — український поет-пісняр, журналіст, фахівець соціальної сфери, заслужений діяч естрадного мистецтва України (2011). Член НСЖУ, Асоціації діячів естрадного мистецтва України (обидві — 2006), член Спілки письменників словяністів (2019, посмертно), почесний громадянин міста Тернополя (2019 р., посмертно).

Життєпис

[ред. | ред. код]
Зустріч журналістів-ветеранів газети «Ровесник» у Тернопільському прес-клубі
Сергій Сірий із учасниками творчого проекту «Medialab», червень 2017

Сергій Антонович Сірий народився 11 листопада 1959 року в місті Тернополі.

Закінчив факультет журналістики Львівського державного університету (1984, нині національний університет).

Працював у Тернополі в редакціях обласних газет «Вільне життя» (1978—1981, 1984), «Ровесник» (1984—1985). Редактор тернопільських відомчих періодичних видань «Рідне село» (1990—1993), «Ринок праці» (2000—2002); з 2000 року — фахівець соціальної сфери.

Творчість

[ред. | ред. код]

Співавтори

[ред. | ред. код]

Автор слів до більше 200 пісень на музику Романа Рудого, Юрія Крохіна, Анатолія Мельника, Василя Дунця, Леоніда Попернацького, Леоніда Нечипорука, Віктора Морозова, Сергія Шкарапути, Юлії Шпинди-Малик, Юрія Батушана, Андрія Вішка, Дмитра Баннова, Сергія Степаніва, Мар'яни Нестайко, Володимира Прокопика, Левка Корженівського, Ольги Вішко-Драгомирецької, інших композиторів та власну.

Пісні на слова Сергія Сірого «Українська родина», «Пісенні Медобори», «Хотинський піснецвіт», «Ліра Гіппократа», створені у співдружності зі знаним композитором Леонідом Попернацьким, стали музичними візитівками однойменних всеукраїнських мистецьких фестивалів. А пісня «Доброго дня» — гімн благодійного фонду «Світ дітей», який є філією міжнародної благодійної організації в Канаді «Chalice», і текст її перекладено англійською мовою.

Рідному місту — «казці, в якій ми живем» —.присвятив чудову пісню «Наш Тернопіль» [Архівовано 3 лютого 2016 у Wayback Machine.] (музика Андрія Вішка), яка отримала широке народне визнання, стала однією з найупізнаваніших візитівок міста, хітом шкільних урочистостей, народним гімном, класикою музичної культури Тернополя. 17 листопада 2017 року в Міжнародний день студента студентка з Нігерії Сімеон Блессінг Абімбала.заспівала пісню «Наш Тернопіль» [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] для команди "Першого інтернет-телебачення Тернопільщини МедіаТОР".

У тандемі з відомим українським композитором, співаком і перекладачем серії романів про Гаррі Поттера Віктором Морозовим поет написав батярську пісню «Нема ліпше Тернопóля!»[1]. А 20 серпня 2017 року на YouTube була оприлюднена відеоверсія цієї пісні під назвою "Хто Тернопіль не шанує, най нас в дупу поцілує".

Однією із кращих пісень про героїв Небесної сотні інтернет-спільнотою визнаний твір поета-пісняра «Серце плакало» [Архівовано 5 квітня 2015 у Wayback Machine.] (музика і виконання Сергія Степаніва). А «Молитва за Україну» [Архівовано 3 травня 2020 у Wayback Machine.] Сергія Сірого — своєрідний величний гімн нашому народу, «одвічній правді на землі» — увійшла до репертуарів багатьох вокалістів.

Пісня «Я — убитий солдат» [Архівовано 8 червня 2016 у Wayback Machine.] (слова Сергія Сірого, музика Сергія Степаніва) листом Міністерства освіти і науки України від 13 серпня 2014 № 1/9-412 рекомендована для проведення з учнівською молоддю «Уроків мужності»[2].

Виконавці

[ред. | ред. код]

Пісні Сергія Сірого виконують українські співаки Ігор Гаврилюк, Едуард Романюта, Любов і Віктор Анісімови, Віктор Морозов, Наталя Бурмас, Мар'яна Нестайко, Софія Павліченко, Соломія Чорна, Юлія Шпинда-Малик, Максим Шпинда, Артем Монастирський, Віктор Вентура, Борис Репка, Олена Волович, Анатолій Мельник, Артем Крохін, Ірина Чорній, Аліна Овчіннікова, Сергій Степанів, «Великодні зернятка», Христина Князевич, Сакіна Халілова, Рустам Галєєв, серед яких більшість — із Тернополя.

Виконавці пісень на вірші поета здобували перемоги, ставали лауреатами чи дипломантами всеукраїнських та міжнародних пісенних фестивалів і конкурсів: «Співограй», «Пісня року», «Балатон. Мистецтво. Молодість», «Кришталевий жайвір», «Чорноморські ігри», «На хвилях Світязя», «Прем'єра пісні», «Київська весна», «Ялтинське літо», «Боромля», «Сім-сім», «Зірки, на сцену!», «Наша пісня» та інших[3].

Пісні

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
«Барви осінніх днів». Мар'яна Нестайко
«Батькові долоні». Софія Павліченко
«Божа ласка». Соломія Чорна
«Клен і тополя». Наталя Бурмас
«Кольори щастя». Мар'яна Нестайко
«Мамина пісня». Софія Павліченко
«Місячний човен». Марта Коцур
«Молитва за Україну» (Одвічна правда на землі). Борис Репка та Олена Волович
«На погонах». Ігор Гаврилюк
«Наш Тернопіль». Олена Волович
«Наш Тернопіль». Учасники студії «Оплески»
«Ніч прощання». Ігор Гаврилюк
«Пізні квіти». Василь Дунець
«Птах удачі». Наталка Бурмас
«Рідних сердець тепло». Наталія та Артем Крохіни
«Різдво у серці». Юлія Шпинда-Малик
«Рушники з України». Василь Дунець
«Серце плакало». «Великодні зернятка»
«Серце плакало». Гурт «Фіра»
«Сміх дощу». Олеся Мала
«Стежка додому». Наталія та Артем Крохіни
«Сльози ангела». Софія Павліченко
«Таємниця губ твоїх». Артем Монастирський
«Така любов». Сергій Степанів
«Так, ми українці». Василь Дунець
«Чарівне Різдво». Марта Коцур
«Художник-вітер». Ірина Чорній
«Читаю “Кобзар”». Сергій Сірий
«Я твоєю стала». Мар'яна Нестайко
«Я убитий солдат»

Збірки інтимної лірики

[ред. | ред. код]

Містична мелодрама

[ред. | ред. код]
  • «Йар навиворіт, або Кохання в чужому тілі» (Львів: ЛА «Піраміда», 2011)

Віршовані казки

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
Казка «Ліг поспати їжачок» на YouTube // SiriySergiy. — 2017. — 6 травня.
Казка «Горобець Микитка» на YouTube // SiriySergiy. — 2017. — 11 червня.
«Киця-цяця» на YouTube // SiriySergiy. — 2017. — 1 липня.
Казка «Білка-листоноша» на YouTube // SiriySergiy. — 2017. — 18 липня.
Казка «Слоненятко Роні» на YouTube // SiriySergiy. — 2017. — 29 жовтня.
  • «Ліг поспати їжачок» // Літературний Тернопіль (2016, № 3).
  • «Слоненятко Роні» // Літературний Тернопіль (2017, № 1).
  • «Білка-листоноша» // Літературний Тернопіль (2017, № 2).
  • «Горобець Микитка» // Літературний Тернопіль (2017, № 2).
  • "Слоненятко Роні" (Тернопіль: «Джура», 2018)

Відзнаки

[ред. | ред. код]
  • Переможець всеукраїнських конкурсів публікацій із проблем зайнятості та обмеження безробіття (2000, 2002, 2003).
  • Переможець другого і третього фотоконкурсів «Краєвиди Тернополя», проведених у 2009—2010 роках управлінням культури та туризму Тернопільської міськради.
  • Спеціальна відзнака «Коронації слова 2014» від народного вокально-хореографічного ансамблю «Зернятко» в номінації «Пісенна лірика для дітей» за текст пісні «Домовик-Домовичок»[5][6] 2014).
  • У 2015 році фоторобота Сергія Сірого «Надвечір'я над Тернопільським ставом» увійшла до 30 кращих конкурсних світлин про Тернопіль, з яких «Школа молодого реформатора», що діє при Тернопільській міськраді, сформувала пересувну фотовиставку «Мій Тернопіль».
  • Відзнака Тернопільської міської ради за вагомий внесок у розвиток культури і мистецтва та з нагоди 475-річчя Тернополя.(2015)[7].
  • Лауреат конкурсу «Коронація слова 2016» (твір «Бім і Кеті» — переможець у номінації «Пісенна лірика для дітей» як найкращий пісенний твір для дітей молодшого шкільного віку).[8]
  • Спеціальна відзнака конкурсу "Коронація слова 2018" http://koronatsiya.com/peremozhci/ [Архівовано 30 серпня 2017 у Wayback Machine.] (твір «Чорний ворон» — у номінації «Пісенна лірика».
  • Переможець конкурсу "Молода короНація 2018" http://koronatsiya.com/peremozhci-multimisteckogo-literaturnogo-konkursu-moloda-koronaciya-2018/ [Архівовано 24 лютого 2019 у Wayback Machine.] (твір «Бао-баобаб" - кращий пісенний твір (дорослі для дітей), там же і тоді ж 2 місце за іншу пісню.
  • Почесний громадянин міста Тернополя, посвідчення №7/2 (503), видане Тернопільською міською радою на підставі рішення міськради від 21 серпня 2019 р, №7/п37/2.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Сергій Сірий і перекладач «Гаррі Поттера» стверджують, що ліпше Тернополя міста немає [Архівовано 18 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Погляд. — 2016. — 27 серпня.
  2. Методичні рекомендації щодо організації та проведення циклу уроків мужності у навчальних закладах Київської області [Архівовано 28 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Управління освіти Миколаївської міської ради.
  3. Українські пісні. Сергій Сірий. Архів оригіналу за 4 січня 2014. Процитовано 4 січня 2014.
  4. Медична академія. — 2005. — № 22 (25 лист.). — С. 6. — (Фестиваль).
  5. Тернопільських літераторів відзначили на «Коронації слова» у Києві[недоступне посилання з липня 2019]
  6. «Коронація слова» назвала своїх переможців. Архів оригіналу за 26 червня 2014. Процитовано 14 червня 2014. [Архівовано 2014-06-26 у Wayback Machine.]
  7. Звання «Почесний громадянин Тернополя» посмертно присвоїли Героям АТО [Архівовано 24 грудня 2015 у Wayback Machine.] // Тернопільська міська рада, 18 серпня.
  8. Переможці «Коронація слова-2016» [Архівовано 23 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Коронація слова. — 2016.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Відеоканал Сергія Сірого [Архівовано 23 червня 2014 у Wayback Machine.]