Талпакоті еквадорський
| Талпакоті еквадорський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Columbina buckleyi (Sclater, PL & Salvin, 1877) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Chamaepelia buckleyi Columbigallina buckleyi | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Талпако́ті еквадорський[2] (Columbina buckleyi) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Мешкає в Еквадорі і Перу.
Довжина птаха становить 18 см, вага 57 г. У самців лоб і обличчя сірувато-рожеві, груди і нижня частина тіла темно-сірувато-рожеві. Тім'я і шия сизувато-сірі, решта верхньої частини тіла переважно коричнювато-сіра. На крилах є ряд чорних плямок. Центральні стернові пера сірі, решта чорний, крайні стернові пера мають білі кінчики. Самиці мають більш коричнювате забарвлення, рожевий відтінок в їх оперенні менш виражений.
Виділяють чотири підвиди:[3]
- C. b. buckleyi (Sclater, PL & Salvin, 1877) — захід Еквадору і крайній північний захід Перу (Тумбес, П'юра);
- C. b. dorsti (Koepcke, 1962) — північний захід перу (долина Мараньйону в Кахамарці і Амасонасі).
Еквадорські талпакоті живуть в сухих і сезонно вологих широколистяних і вічнозелених тропічних лісах та у вторинних заростях, переважно на висоті до 900 м над рівнем моря, місцями на висоті до 2000 м над рівнем моря. Вони ведуть переважно наземний спосіб життя. Більшу частину часу вони проводять на землі, де живляться насінням. Гніздування у еквадорських талпакоті біло зафіксоване у лютому і березні. Гніздо робиться з гілочок, має чашоподібну форму. розміщується в чагарниках або на дереві, на висоті до 7 м над землею. В кладці 2 яйця. Інкубаційний період триває 14 днів, пташенята покидають гніздо через 12 днів після вилуплення.
- ↑ BirdLife International (2016). Columbina buckleyi: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 22 листопада 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 листопада 2022.
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
- David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |