Тарівердієв Мікаел Леонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тарівердієв Мікаел Леонович
вірм. Միքայել Թարիվերդիև
Основна інформація
Повне ім'ягруз. მიქაელ ტარივერდიევი
Дата народження15 серпня 1931(1931-08-15)[1][2][…]
Місце народженняТифліс, Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка, СРСР[4][5]
Дата смерті25 липня 1996(1996-07-25)[2][3][5] (64 роки)
Місце смертіСочі, Краснодарський край, Росія[5]
ПохованняВірменське кладовище (Москва)
Роки активностіз 1957
ГромадянствоСРСР і Росія
Національністьвірмени[4][5]
Професіїкомпозитор
ОсвітаРосійська академія музики імені Гнесіних (1957)[4]
ВчителіХачатурян Арам Ілліч і Shalva Mshvelidzed
Інструментиорган і фортепіано
Жанриопера[4] і сцена та екранd[4]
ЧленствоСпілка композиторів СРСР
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора
народний артист СРСР народний артист РРФСР заслужений діяч мистецтв РРФСР Державна премія СРСР Премія Ленінського комсомолу
tariverdiev.ru
CMNS: Файли у Вікісховищі

Мікае́л Лео́нович Таріверді́єв (вірм. Միքայել Լեոնի Թարիվերդիև; 15 серпня 1931, Тбілісі, Закавказька СФРР — 24 червня 1996, Сочі, Росія) — радянський і російський композитор вірменського походження, лауреат Державної премії СРСР (1977) і Премії Ленінського комсомолу (1977). Заслужений діяч мистецтв РРФСР (4.12.1979). Кавалер ордена Трудового Червоного Прапора (1982). Народний артист РРФСР (7.02.1986).

Життєпис

[ред. | ред. код]

У 1957 закінчив Музично-педагогічний інститут імені Гнесіних по класу композиції Арама Хачатуряна.

Найбільшої слави Тарівердієв досяг як композитор кіно. Він написав музику до 140 кінофільмів, серед яких — «Сімнадцять миттєвостей весни», «Іронія долі», «Мій молодший брат», «Король-олень», та інші.

Окрім того його творчий доробок включає 4 балети, три концерти для органа, 10 хоралів «Наслідування старим майстрам», монооперу Очікування, симфонію для органа «Чорнобиль» (1988), фортепіанного тріо, циклу п'єс для фортепіано «Настрою», близько 100 романсів.

У 1997 році вийшла в світ книга композитора «Я просто живу».

Досягнення Тарівердієва відзначені багатьма нагородами, зокрема Державною премію СРСР, Ленінського комсомолу (1977), трьох премій «Ніка».

Помер у сочинському санаторії «Актор», похований на Вірменському цвинтарі у Москві.

Музика до фільмів

[ред. | ред. код]

Автор музики до українських стрічок:

та інші.


Пам'ять

[ред. | ред. код]
  • Ім'я Мікаела Тарівердієва носить єдиний у Росії міжнародний конкурс органістів, що з 1999 році проводиться кожні два роки в Калінінграді.

Див. також

[ред. | ред. код]

Тріо Мерідіан

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]