Перейти до вмісту

Темноспондили

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Темноспондили
Час існування: карбон (міссісіпій)—рання крейда (апт), 330–120 млн р. т. можливий нащадок Lissamphibia дожив до сучасності
Антракозавр Proterogyrinus
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Лопатепері (Sarcopterygii)
Чотириногі (Tetrapoda)
Клас: Земноводні (Amphibia)
Підклас: Лабіринтодонти (Labyrinthodontia)
Ряд: Темноспондили (Temnospondyli)
Zittel, 1888
Клади
Посилання
Вікісховище: Temnospondyli
Віківиди: Temnospondyli
EOL: 4358765
Fossilworks: 204050

Темноспондили (лат. Temnospondyli) — ряд амфібій підкласу лабіринтодонтів. З'явилися темноспондили на початку карбону, коли вони виявилися найбільш пристосованими до життя на суші тетраподами. Впродовж більшої частини карбону така ситуація зберігалася і темноспондили ставали усе більш сухопутними істотами, можливо, від темноспондилів в другій половині карбону пішли рептиліоморфи, що домінували в пізньому карбоні. У пермському періоді ситуація змінилась: на початку періоду темноспондили конкурували з синапсидами і котилозаврами на рівних (майже в усіх наземних екологічних нішах), але вже до середини періоду наземні форми майже зникли, хоча чисто водні різновиди темноспондильних продовжували процвітати. Вони пережили вимирання перм-тріас, були досить поширені в тріасі і зникли лише тоді, коли з'явилися крокодили.

Cherninia denvai — середній тріас Індії

Череп

[ред. | ред. код]

Більшість темноспондильних були хижими тваринами, тому мали велику голову, приблизно рівну по ширині тілу. При цьому череп був широким і низьким. Форма черепа від напівкруглої до параболічної; лише у рибоїдних форм, що полювали в товщі води, череп набував трикутної форми з сильно подовженими щелепами. В ході розвитку окремої особини проходила зміна форми черепа: на личинковій стадії череп був напівкруглим, а потім він витягувався, що було пов'язано з переходом до живлення рухливою здобиччю. Як правило, в даху черепа було п'ять отворів: широко розставленні ніздрі, також широко розставлені очні ямки (причому їх розташування давало хороший огляд вперед і вгору), а також отвір для тім'яного ока. Дах черепа і щелепи — єдині повністю костеніючі елементи скелета, оскільки мозкова коробка була хрящовою, хребетний стовбур костенів не повністю (це давало максимальну гнучкість для рухливості у воді), як і кістки кінцівок. І серед особливостей черепів темноспондильних треба відмітити скульптированність, тобто наявність різноманітних нерівностей на зовнішній стороні даху черепа і на нижній щелепі.

Темноспондили мали дрібні конічні зуби на верхніх і нижніх щелепах, а також різноманітні піднебінні зуби, при чому у деяких форм були великі ікла, а в інших — множинні дрібні піднебінні зуби або лускаті піднебінні закостеніння.

Хребет

[ред. | ред. код]

У хребті темноспондильних виділяються шийний, тулубовий, крижовий (найчастіше з єдиного хребця) і хвостовий відділи. При цьому у ранніх форм усі хребці були рахитомними (складалися з декількох розділених частин, до 4-х елементів у кожному хребці), а у пізніх рахитомність хребців спостерігалася у хвостовому відділі та в шийному відділі. Те, що хребці складалися з декількох елементів, могло збільшувати гнучкість хребта, що було важливо при пересуванні у воді, але одночасно це перешкоджало пересуванню по суші, де був потрібний міцний хребет. Щоб пересуватися по суші темноспондильним були потрібні додаткові пристосування, такі як високі спинні відростки хребців, ребра, що налягають один на одного, і тому подібне. Багато наземних форм йшли шляхом укорочення хребта, щоб понизити навантаження. Ребра короткі, по усьому тулубу. Мабуть, несли лиш захисну функцію. Відповідно дихальна функція передавалася глотковій мускулатурі, і це було однією з причин збереження великих розмірів голови. При цьому в личинковій стадії дихання було зябровим, і деякі форми зберігали зовнішні або внутрішні зябра в дорослому стані.

Кінцівки

[ред. | ред. код]

Кінцівки темноспондильних короткі, лише у деяких форм пристосовані до пересування по суші. У більшості ж спостерігається не повне закостеніння передніх і задніх кінцівок, а також дистальних частин кінцівок. З особливостей анатомії кінцівок варто зазначити чотирипалість передніх ніг і наявність грудного щита, що виник з ключиць і міжключиці. Тазовий пояс темноспондильних в цілому мав примітивну пластинчату будову і костенів повністю тільки у наземних форм. При цьому у водних форм розвивалася задня частина тазового пояса, в якій з'являлися спрямовані назад відростки, а у наземних форм більший розвиток отримувала передня частина тазу.

Шкіра

[ред. | ред. код]

Шкіра темноспондилів несе різні види кістяної луски або навіть кістяних пластинок на череві, але надалі луска була втрачена, можливо для інтенсифікації шкірного дихання і підвищення рухливості. (Хоча наземному напряму еволюції темноспондильних відповідає поява спинного панцира та інших захисних пристосувань.) Серед інших шкірних структур треба відмітити плавальні перетинки лап і хвостовий плавник, що був принаймні у деяких водних форм.

Відчуття

[ред. | ред. код]

З відчуттів темноспондили активно користувалися зором і нюхом. Також у них були розвинені органи бічної лінії, що заміняють у воді органи слуху. А ось звукові коливання в повітрі темноспондили відчували погано, оскільки відомо, що у більшості з них не було барабанної перетинки.

Систематика

[ред. | ред. код]
Edops
Zygosaurus
Sclerothorax
Dvinosaurus
Cyclotosaurus
Compsocerops
Aphaneramma

Клас Amphibia

Кладограма

[ред. | ред. код]
Temnospondyli 

Dendrerpeton

 Dissorophoidea 
 Amphibamidae 

Амфібамус

Doleserpeton

Eoscopus

Micropholis

Tersomius

 Trematopidae 

Fedexia

Anconastes

Tambachia

Phonerpeton

Acheloma

 Dissorophidae 

Ecolsonia

Dissorophus

Broiliellus

Aspidosaurus


Нижче наведено кладограму Schoch (2013):[1]

Temnospondyli

Edopoidea

Eutemnospondyli

"Dendrerpetontidae"

Rhachitomi

Dvinosauria

Zatracheidae

Dissorophoidea

Eryopiformes

Eryopidae

Stereospondylomorpha

Sclerocephalus

Glanochthon

Archegosaurus

Australerpeton

Stereospondyli

Rhinesuchidae

Lydekkerina

Capitosauria

Edingerella

Benthosuchus

Wetlugasaurus

Watsonisuchus

Capitosauroidea

Trematosauria

Brachyopoidea + Plagiosauridae

Trematosauroidea

Lyrocephaliscus

Peltostega

Trematosauridae

Metoposauridae


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Schoch, R. R. (2013). The evolution of major temnospondyl clades: An inclusive phylogenetic analysis. Journal of Systematic Palaeontology. 11: 673—705. doi:10.1080/14772019.2012.699006.

Література

[ред. | ред. код]
  • Кэрролл Р. Палеонтология и эволюция позвоночных. Т.1. — М.: «Мир». — 1992. — С. 205—213.
  • Черепанов Г. О., Иванов А. О. Палеозоология позвоночных. — М.: «Academia». — 2007. — С. 168—171.
  • Основы палеонтологии: Земноводные, пресмыкающиеся и птицы / под ред. А. К. Рождественского, Л. П. Татаринова. — М., 1964. — С. 66—122.

Посилання

[ред. | ред. код]