Термодинамічна діаграма
| Частина серії статей на тему: |
| Термодинаміка |
|---|
 p-v та T-s діаграми термодинамічного циклу Брайтона |
 Шаблони •  Категорія •  Портал |
Термодинамі́чна діагра́ма (ста́ну) (англ. thermodynamic diagram) — графік (діаграма), на якому (якій) на осях системи декартових координат відкладають значення термодинамічних параметрів (тиску p, об'єму V і температури T) або однозначно пов'язаних з ними функцій стану термодинамічної системи; кожна точка на діаграмі відповідає певному рівноважному стану системи, а лінія відповідає термодинамічному процесу[1][2].
Співвідношення між термодинамічними параметрами системи називається термічним рівнянням стану даної маси і в координатах p, V, T є поверхнею, що носить назву «термодинамічна поверхня». Термодинамічна поверхня — це геометричне місце точок рівноважного стану системи.
Термодинамічна поверхня наочно показує зміну стану системи при зміні її параметрів, й тому є зручним інструментом аналізу термодинамічних процесів аж до термодинамічних циклів включно. Замість тривимірної діаграми зазвичай використовують одну з трьох двовимірних діаграм-розгорток. Лінія, яка зображує процес на площині, є проєкцією тривимірної кривої, тому один і той же процес на різних діаграмах може мати різний вигляд[3].
Найбільше застосування знайшли такі види термодинамічних діаграм:
- p-V-діаграма[d] (індикаторна діаграма) — термодинамічна діаграма стану, що описує залежність між тиском p і об'ємом V у ході термодинамічного процесу (циклу);
- T-s-діаграма (ентропійна діаграма) — діаграма стану термодинамічної системи, що використовується в термодинаміці для візуалізації зміни температури T і питомої ентропії s робочого тіла у ході термодинамічного процесу.
- ентальпійно-ентропійна діаграма (h-s-діаграма або діаграма Мольє) — діаграма теплофізичних властивостей рідини та газу (переважно води й водяної пари), що показує характер зміни питомої ентальпії при зміні питомої ентропії в умовах термодинамічного процесу.
- аерологічні діаграми — термодинамічні графіки, призначені для аналізу даних вертикального зондування атмосфери, визначення стратифікації її шарів, а також для розрахунку метеорологічних величин та характеристик[4].
- ↑ Яворський Б. М. та ін., 2001, с. 168.
- ↑ Термодинамика. Основные понятия. Терминология. Буквенные обозначения величин, 1984, с. 21—22.
- ↑ Буляндра О. Ф., 2001, с. 16-17.
- ↑ ДСТУ 3513-97 Метеорологія. Терміни та визначення основних понять.
- Яворський Б. М., Детлаф А. А., Лебедєв А. К. Довідник з фізики для інженерів та студентів вищих навчальних закладів / Переклад з 8-го переробл. і випр. видання. — Т. : Навчальна книга — Богдан, 2001. — 1040 с. — ISBN 966-692-818-3.
- Буляндра О. Ф. Технічна термодинаміка: Підручн. для студентів енерг. спец. вищ. навч. закладів. — К. : Техніка, 2001. — 320 с. — ISBN 966-575-103-4.
- Термодинамика. Основные понятия. Терминология. Буквенные обозначения величин / Отв. ред. И. И. Новиков. — АН СССР. Комитет научно-технической терминологии. Сборник определений. Вып. 103. — М. : Наука, 1984. — 40 с.
