Перейти до вмісту

Тимелія лучна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Тимелія лучна

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Суторові (Paradoxornithidae)
Рід: Золотиста тимелія (Chrysomma)
Вид: Тимелія лучна
Chrysomma altirostre
Jerdon, 1862[2]
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Moupinia altirostris
Pyctorhis altirostris
Pyctorhis griseigularis[3]
Timalia altirostris
Посилання
Вікісховище: Chrysomma altirostre
Віківиди: Chrysomma altirostre
EOL: 1052200
ITIS: 559245
МСОП: 22716326

Тиме́лія лучна[4] (Chrysomma altirostre) — вид горобцеподібних птахів родини суторових (Paradoxornithidae). Мешкає в Південній Азії[5].

Лучна тимелія
Лучна тимелія

Довжина птаха становить 16-17 см, враховуючи довгий, східчастий хвіст. Верхня частина тіла рудувато-коричнева, крила і хвіст яскраво-рудувато-коричневі, горло і груди сіруваті, решта нижньої частини тіла охриста. Очі карі, навколо очей зеленувато-жовті кільця, дзьоб і лапи рожевуваті. Виду не притаманний статевий диморфізм.

Підвиди

[ред. | ред. код]

Виділяють три підвиди:[6]

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Лучні тимелії мешкають в Пакистані, Індії, Непалі і М'янмі[8][9][10]. Вони живуть на заплавних луках в долинах річок, в заростях очерету, рогозу, Imperata cylindrica, Tripidium arundinaceum, Tripidium ravennae і Saccharum spontaneum, віддають перевагу місцевостям з густою, високою травою і уникають сухих луків. Зустрічаються парами або зграйками. Живляться кониками, жуками, мурахами та іншими комахами.

Поведінка

[ред. | ред. код]

МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція лучних тимелій становить від 3500 до 15000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Chrysomma altirostre.
  2. Jerdon, T. C. (1862). Notice of some New Species of Birds from Upper Burmah. Ibis. 4 (13): 19—23. doi:10.1111/j.1474-919X.1862.tb07470.x.
  3. Hume, A. O. (1877). Novelties?. Stray Feathers. Journal of Ornithology for India and Its Dependencies. 5: 100—117.
  4. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  5. Collar, N. J.; Robson, C.; Sharpe, C. J. (2019). Jerdon's Babbler (Chrysomma altirostre). У del Hoyo, J.; Elliott, A.; Sargatal, J.; Christie, D.; de Juana, E. (ред.). Handbook of the Birds of the World. Т. 2. Barcelona: Lynx Edicions.
  6. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Sylviid babblers, parrotbills, white-eyes. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 13 березня 2022.
  7. Rheindt, F.; Tizard, R.; Pwint, N.; Lin, N. (2014). The rediscovery of Myanmar's Jerdon's Babbler Chrysomma altirostre altirostre (PDF). BirdingASIA. 22: 13—15.
  8. Sawant, S. and Sudhagar, M. (2013). Notes on the newly discovered population of Sind Jerdon's Babbler Chrysomma altirostre scindicum in Harike Wildlife Sanctuary, Punjab, India. Journal of the Bombay Natural History Society. 110 (3): 187—192.
  9. Baral, H. S.; Inskipp, C. (2009). The Birds of Sukla Phanta Wildlife Reserve, Nepal. Our Nature. 7: 56—81. doi:10.3126/on.v7i1.2554.
  10. Bhardwaj, G. S.; Mohan, D. (2011). Record of Jerdon's Babbler Chrysomma altirostre from Dudhwa National Park, Uttar Pradesh, India. BirdingASIA. 16: 109.