Томилівка
село Томилівка | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Київська область | ||||
Район | Білоцерківський район | ||||
Тер. громада | Білоцерківська міська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA32020010150075468 | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1600 | ||||
Населення | 1123 | ||||
Площа | 19 км² | ||||
Густота населення | 59,11 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 09172 | ||||
Телефонний код | +380 4563 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 49°45′6″ пн. ш. 30°16′18″ сх. д. / 49.75167° пн. ш. 30.27167° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря |
152 м | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 09172, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Томилівка, вул. Центральна, 42 | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
|
Томи́лівка — село в Україні, у Білоцерківському районі Київської області. Входить до складу Білоцерківської міської громади. Населення становить 1123 осіб.
Село лежить на рівнині, тому течія р. Рось тут повільна. Внаслідок цього річка замулюється. стає мілководною. На водоймі селяться дикі качки. Річка багата на рибу. На полях і в лісах місцевості водяться куниці, тхори, зайці, лисиці, козулі, кабани.. Томилівка поділяється на частини-кутки: Голубівка, Валок, Савицьківка, Михайлюківка, Новоселиця. Більшість цих назв склалася історично і походить від прізвищ родин, які там проживали.
Про виникнення назви села Томилівка достовірних даних немає. Але відомо кілька переказів, що ґрунтуються на народній етимології, за якою назва Томилівка с похідною ви слова «ВТОМИТИСЯ». В одному " них йдеться про те. що в давні часи на місці нинішньої Томилівки стояло маленьке село. Одного дня сюди зайшов подорожній. Він був дуже стомлений і хотів відпочити та піти до найближчої оселі. Вся місцина, якою ішов подорожній, була вкрита пісками (судячи з опису, нинішня Голубівка). ноги подорожнього вгрузали. і він, нарешті, сів спочити зі словами: «Ох. так втомився! Це не село, а якась томилівка». Відтоді село і стало називатися Томилівка. Найбільш імовірно, що походження назви села пов'язане із поширенням у минулому в слов'янській антропології імен із суфіксом;— -ило: Томило (від Томислав). Можна припустити, що назва села походить віл імені господаря садиби хутора, на місці якої згодом утворилося значніше поселення.
Вперше документально Томилівка згадується в «Люстрації Білоцерківського староства 1622 р.» у переліку сіл та хуторів. що належали цьому староству: «…Остріцьки на Узені. Томилово. Сухоліси…» На загальній і регіональних картах України Гійома де Боплана, матеріали для якої він збирав під час своєї служби з 1630 р. по 1647 р. у військах Речі Посполитої, що дислокувалися на території України, нанесено поряд з навколишніми населеними пунктами і Томилівку.
Наступна згадка про село датована вже 1765 р. На той час, за люстрацією, у Томилівці налічувалося 36 господарств, які виплачували чинш у розмірі 262 злотих 2 гроші, подорощина — 24 злотих 24 гроші і ставчизна — 4 злотих 24 гроші. З 1774 р. у Томилівці розмішувався один з численних фільварків графа Браницького. На початку XIX ст. у селі налічувалося близько 50 дворів.
Напередодні 1861 р. село Блощинці та «деревні Томилівка і Чевелівка» були об'єднані в єдину Блощинецьку парафіяльну округу церкви Святого Миколая. Населення Томилівки становило 550 осіб. При парафії існувала церковнопарафіяльна школа. За даними 1913 р. у Томилівці було вже 152 садиби, проживати 520 селян.
У 1918—1919 рр., у період, який помилково називають громадянська війна, селяни змушені були сформувати збройну дружину для захисту свого села. У 1918 р. 100 озброєних томилян виступили проти німецьких військ, у 1920 р. — протистояли полякам. Тоді ж у селі створено сільську раду та комнезам. У 1922 р. в Томилівці налічувалося 328 господарств і проживали 1442 особи. У селі працювали сільськогосподарське та меліоративне товариства, споживчий кооператив, кооперативна та приватна крамниці, вітряк, драч, 2 олійні, 18 кустарно-ремісничих господарств. Діяли школа 1 ступеня та лікнеп. У 1930 р. в Томилівській школі І ступеня навчалися 196 учнів. Станом на 1928 р. селяни збирали по 8-10 ц/га зернових, по 90-100 ц/га цукрових буряків.
У 1923 р. створено Білоцерківську округу. Томилівка стала центром селищної ради Білоцерківської округи. У 1929 р. в селі розпочато колективізацію, створено артіль «Нове життя», у 1930 р. її реорганізовано в однойменний колгосп. У часи Голодомору 1932—1933 рр. померли 117 томилян. На честь загиблих у селі зведено курган «Жертвам Голодомору 1932—1933 рр.». Поруч з курганом у 2009 р. встановлено пам'ятник «Жертвам Голодомору 1932—1933 рр.» у вигляді скорботної жінки-матері.
У 1931 р. в колгоспі налічувалося 89 господарств, у 1933 р.-277. у 1940 р.-298 господарств. Було збудовано 3 тваринницькі ферми — конеферму. свиноферму та ферму великої рогатої худоби. Колгосп «Нове життя» У довоєнний період вважався одним з передових на Білоцерківщині.
Розвивалась і освіта в Томилівці. Восени 1932 р. в школі відкрито п'ятий клас, а у 1935 р. була вже семирічка. У роки Німецько-радянської війни з Томилівки мобілізовано до окупаційної регулярної армії 120 осіб. 270 томилян працювали на оборонних роботах. У боях відзначилися: Степан Кузьмич Михайлюк, що пройшов війну від солдата до підполковника; офіцери — брати Григорій Андрійович та Олександр Андрійович Архипенки, Василь Білобров та інші. 24 липня 1941 р. німці окупували село. Понад 60 томилян відправлено на примусові роботи до Німеччини. Відвоювання села відбулося 6 січня 1944 року. За активну боротьбу з німецько-нацистськими завойовниками та на трудовому фронті 95 жителів Томилівки нагороджено орденами та медалями. Відразу після відвоювання сталіністи відновили колгосп «Нове життя*. Вже у березні 1960 р. на базі колгоспу с. Заріччя та колгоспу „Нове життя“ створено радгосп „Білоцерківський“, відділком якого стала Томилівка.
У 1952 р. в школі відкрито восьмий клас, а в 1955 р. здійснено перший випуск. З 1953 р. по 1979 p. школою керував Макар Петрович Проценко. Педагогічний колектив працював під керівництвом директора, якому допомагав заступник директора Михайло Степанович Барабоха. Все своє життя працювали в школі: викладач російської мови і літератури Олексій Йосипович Чередніченко (з 1944 р.), викладачка української мови і літератури Галина Іванівна Логвиненко (з 1957 p.). вчитель англійської мови Петро Артемович Пащенко (з 1954 p.), вчитель математики Петро Якович Бердник (з 1949 p.).
Лише у 1950—1960 pp. почалося будівництво житла для селян. У середині 60-х років у Томилівці було понад 300 будинків. Тоді ж у селі почали працювати комбінований дитячий майданчик, сезонні літні дитячі ясла. ФАП. клуб, бібліотека, вже діяли поштове відділення, телеграф. До кінця 1960-х(!) років село було електрифіковано та радіофіковано. Станом на 1 січня 1963 р. у селі мешкали 1348 осіб.
У 1992 р. розпочалася газифікація села, яка завершилась через два роки.
На початку 1990 р. на базі відділу Томилівка» створено радгосп «Томилівський», який очолив С. П. Вахній. У 1994 р. радгосп реформовано в АФ «Томилівська».
З 1993 р. по 1995 р. місцевими силами зведено церкву Різдва Пресвятої Богородиці. Швидко розвивалася інфраструктура села. У березні 2000 р. агрофірму реформовано в ТОВ «Земля Томилівська». Згодом поряд з'явилося ФГ «Томилівське».
У 2002 р. до 100-річчя школи відкрито шкільний музей. У 2008 р. в Томилівці збудовано спортивний зал. Відкриття планується у 2013 р. В адміністративних межах Томлівської сільської ради з 2008 р. працює ТОВ «Білоцерківський молочний комбінат» з проектною потужністю — переробка 200 т сировини щодоби. Директор — В. О. Кравчук. ТОВ «Білоцерківський молочний комбінат» надає 286 робочих місць. Із 2015 року перейменований у ТОВ «Молочна компанія „МІЛК ЛАЙН“» (входить до Терра Фуд).[1][2]
Нині в селі діють ФАП, Будинок культури, бібліотека, мережа магазинів різних форм власності. Томилівське НВО «ЗОШ І-ІІІ ступенів — ДДЗ» відвідують 16 вихованців дитячого садка та 116 учнів. Дітей навчають 25 педагогів. У Томилівці діє самодіяльний хор, який є учасником усіх сільських і районних свят.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1097 | 97.69% |
російська | 24 | 2.14% |
болгарська | 1 | 0.09% |
інші/не вказали | 1 | 0.08% |
Усього | 1123 | 100% |
В селі народився Кириченко Микола Овксентійович (1925—2005) — український художник і мистецтвознавець.
- ↑ "МОЛОЧНА КОМПАНІЯ"МІЛК ЛАЙН" [Архівовано 11 травня 2018 у Wayback Machine.], youcontrol.com.ua
- ↑ ТОВ "МОЛОЧНА КОМПАНІЯ"МІЛК ЛАЙН" [Архівовано 11 травня 2018 у Wayback Machine.], Опендатабот
- Погода в селі Томилівка [Архівовано 15 червня 2017 у Wayback Machine.]
- Міста і села України. Київщина. Історико-краєзнавчі нариси. Стаття В. В. Гудзоватого село «Томилівка».[недоступне посилання з травня 2019]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |