Улоф Цельсій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Улоф Цельсій
швед. Olof Celsius
Народився19 липня 1670(1670-07-19)[1][2]
Уппсала[d], Швеція[2]
Помер24 червня 1756(1756-06-24)[1][2] (85 років)
Уппсала[d], Швеція[2]
Країна Швеція[3]
Діяльністьмовознавець, священник, історик, богослов, ботанік, викладач університету, орієнталіст, класичний філолог, runologist, філософ
Галузьбогослів'я, юдаїзм[4], ботаніка[4], рослини[4] і мохи[4]
Alma materУніверситет Уппсала
Відомі учніКарл Лінней
Знання мовшведська[2]
ЗакладУніверситет Уппсала[5]
ЧленствоШведська королівська академія наук
ПосадаRector of the University of Uppsalad, Rector of the University of Uppsalad, Rector of the University of Uppsalad, Rector of the University of Uppsalad, Rector of the University of Uppsalad, Rector of the University of Uppsalad, Rector of the University of Uppsalad, вікарій[6], вікарій[6] і cathedral provostd[6]
Конфесіялютеранство
БатькоMagnus Celsiusd[2][6]
МатиSara Edmundsdotter Figreliad
Брати, сестриJohan Celsiusd, Нільс Цельсійd і Barbro Celsiusd
ДітиOlof Celsiusd[7], Margareta Celsia Björckd і Magnus von Celsed

Улоф Цельсій (швед. Olof Celsius[9][10]; 19 липня 1670 — 24 червня 1756) — шведський ботанік[9][10], професор східних мов та історії[9], сходознавець та теолог[9][10]. Відомий також як Улоф Цельсій старший (Улоф Цельсій молодший — його син).

Біографія

[ред. | ред. код]

Улоф Цельсій народився 19 липня 1670 року.

Він був професором Уппсальського університету[10]: з 1715 року — професором сходознавства, з 1727 року — професором теології.

Улоф Цельсій — один з вчителів та покровителів видатного шведського вченого Карла Ліннея (1707—1778). У 1729 році Лінней поселився у будинку Цельсія та отримав доступ до його великої бібліотеки[11]. Згодом, вже після того, як Лінней закінчив університет, вони вели листування[10].

Улоф Цельсій займався об'єднанням відомостей про рослини згадані у Біблії; йому належить одна з перших праць, присвячених цій тематиці, Hierobotanicon, sive, De plantis sacrae Scripturae dissertationes breves, яка була видана у двох частинах в Уппсалі у 1745—1747 роках.

Улоф Цельсій помер 24 червня 1756 року в Уппсалі.

Улоф Цельсій — рідний дядько Андерса Цельсія (1701—1744), відомого астронома, геолога та метеоролога (на його честь названо градус Цельсія).

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

Карл Лінней назвав на його честь рід рослин Celsia родини Ранникові[12][13].

Окремі публікації

[ред. | ред. код]
  • Dissertatio philosophica de natura avium, etc. Uppsala, 1690.
  • Historia linguæ et eruditionis Arabum. Uppsala, 1694.
  • De runis helsingicis… Rom, 1698.
  • Runae medelpadicae ab importuna crisi breviter vindicatae. Uppsala, 1726.
  • Monumenta runica, in quibus mentio habetur Hierosolymae, ad Christianos sunt referenda. 1733.
  • Olof Cesius upgifwer tilökning på några örter, fundna u Upland, sedan Catalogus Plantarum Uplandicarum utgafs år 1732. Uppsala, 1740.
  • Hierobotanicon, sive, De plantis sacrae Scripturae dissertationes breves. Uppsala, 17451747.

Див. також

[ред. | ред. код]

Список ботаніків за скороченням

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в г д е ж Olof d.ä. Celsius — 1917.
  3. Catalog of the German National Library
  4. а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  5. Сорокин А. Н. История этноботанических исследований текстов библейского корпуса, The History of Ethnobotanical Studies of the Texts of the Biblical Corpus // Историко-биологические исследования — 2017. — Т. 9, вып. 3. — С. 7–28. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
  6. а б в г Upsala ärkestifts herdaminne — 1845. — Т. 3. — С. 260–263. — 580 с.
  7. Olof d.y. Celsius — 1917.
  8. IPNI,  Celsius
  9. а б в г DNB, Katalog der Deutschen Nationalbibliothek: Olof Celsius
  10. а б в г д Olof Celsius (1670 — 1756)
  11. Life of Linnaeaus «Життя Ліннея» на сайті Уппсальського університету [Архівовано 26 грудня 2010 у Wayback Machine.](англ.)
  12. Carl von Linné: Critica Botanica. Leiden 1737, S. 92
  13. Carl von Linné: Genera Plantarum. Leiden 1742, S. 298

Посилання

[ред. | ред. код]