Учан-Су (водоспад)
Учан-Су | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
44°29′33″ пн. ш. 34°05′32″ сх. д. / 44.4925° пн. ш. 34.092222222222° сх. д. | ||||
Країна | Україна | |||
Розташування |
Україна, Крим | |||
Висота над р.м. | 390 м | |||
Повна висота | 98,5 м | |||
Середня витрата води | 50 л/с | |||
Русло | Учан-Су | |||
Учан-Су у Вікісховищі |
Уча́н-Су (крим. Uçan Suv, Учан Сув) — водоспад у Криму, на однойменній річці. Найвищий водоспад України[1]. Розташований на висоті 390 м над рівнем моря,[2] на південному схилі гори Ай-Петрі, за 6 км на північ від Ялти.
Висота водоспаду — 98,5 м[3]. Назва означає «вода, що летить» у перекладі з кримськотатарської мови (uçan — той, що летить, suv — вода). Відомі також інші назви водоспаду: грецька Кремасто-Неро (дав.-гр. Κρεμαστόν νερόν — «вода, що висить») і кримськотатарська Акар-Су (крим. Aqar Suv — «вода, що тече»).[4]
Водоспад Учан-Су найефектніше виглядає під час злив і сніготанення на яйлі. Влітку він майже повністю пересихає, в суворі зими іноді замерзає. Середньорічна витрата води, що скидається, становить 50 л/с. При падінні Учан-Су утворює два каскади: на другому каскаді розташована невелика споруда з водозабором і скульптурою орла на даху. Звідси вода надходить у Могабинське водосховище (300 тис. м³) і потім використовується для водопостачання Ялти.[5] У 1947 році водоспад Учан-Су був оголошений заповідним, з 1973 року — це територія Ялтинського державного гірсько-лісового природного заповідника.[6]
Над водоспадом Учан-Су по дорозі з Ялти на Ай-Петрі знаходиться Орлиний заліт — скеля з видовим майданчиком. Станом на 1.01.2021 року Учан-Су пересох.
Водоспад утворений річкою Учан-Су, яка бере початок під уступом Ай-Петринської яйли на значній висоті і тече вниз з дуже великим ухилом. У нижній течії річка утворює ще три невеликі водоспади. Учан-Су протікає через західну частину Ялти, впадаючи в море поряд з готелем «Ореанда». Довжина річки — 7 км, площа водозбірного басейну — 28,9 км².[7]
- ↑ Прусаков А. А., Козлов Е. Д. Крым: Книга рекордов, Симферополь: Сонат, 1999, с. 44
- ↑ Ена В. Г. Заповедные ландшафты Крыма, Симферополь «Таврия», 1989, с. 70
- ↑ Прусаков А. А., Козлов Е. Д., Крым: Книга рекордов, Симферополь: Сонат, 1999, с. 44
- ↑ Кеппен П. И., «О древностях Южного берега и гор Таврических», Спб., 1837, с. 187)
- ↑ Олиферов А. Н., Тимченко З. В., «Реки и озёра Крыма», Симферополь: Доля, 2005
- ↑ Тимченко З. В., «Водопады Крыма», Симферополь: Доля, 2005
- ↑ Олиферов А. Н., Тимченко З. В., «Реки и озёра Крыма», Симферополь: Доля, 2005
- Ена В. Г. Заповедные ландшафты Крыма. — Симферополь: Таврия, 1989.(рос.)
- Кеппен П. И. О древностях Южного берега и гор Таврических. — Спб., 1837.(рос.)
- Олиферов А. Н., Тимченко З. В. Реки и озёра Крыма. — Симферополь: Доля, 2005.(рос.)
- Прусаков А. А., Козлов Е. Д. Крым: Книга рекордов. — Симферополь: Сонат, 1999.(рос.)
- Тимченко З. В. Водопады Крыма. — Симферополь: Доля, 2005.(рос.)
- Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |