Церква Архангела Михаїла (Туринське)

Церква Архангела Михаїла
Церква Архангела Михаїла
Церква Архангела Михаїла
	Світова спадщина
	Церква Архангела Михаїла
	49°22′9″ пн. ш. 22°7′44″ сх. д. / 49.36917° пн. ш. 22.12889° сх. д.
Країна	Польща
Тип	Культурний
Критерії	III, IV
Об'єкт №	1424
Регіон	Європа і Північна Америка
Зареєстровано:	2013 (37 сесія)
	; Церква Архангела Михаїла на мапі Польщі
	Церква Архангела Михаїла у Вікісховищі

Пам'ятка культури Підкарпатського воєводства: реєстраційний номер А-78 від 31 січня 1985 року.

Церква Архангела Михаїла — давній храм Перемишльсько-Новосончівської єпархії Православної церкви Польщі у селі Туринське Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства Польщі.

Належить до взірців лемківського зодчества.^[2] Внесена до списку об'єктів на «Шляху дерев'яної архітектури в Підкарпатському воєводстві». 2013 року храм оголосили об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО разом з іншими дерев'яними церквами в Польщі та Україні^[3].

Історичний огляд

Церква в Туринському спочатку була православна, а згодом греко-католицька, згадується ще в першій половині XVI століття. Сучасна будівля зведена греко-католиками в перші роки XIX століття (між 1801 і 1803 роками). Розширена 1836 року, добудовано ґанок. У 1896–1913 роках храм зазнав подальші ремонти, зокрема його накрили металевим дахом.

1947 року під час операції «Вісла» лемків переселили на західні території Польщі, а храм забрали в греко-католиків і передали римо-католицькій парафії. 1961 року церкву закрили. 1963 року споруду передали православній громаді.

Згідно із Законом від 17 грудня 2009 року про регулювання правового статусу церковного майна храм передали у власність Православно церкви Польщі.^[4]

Архітектура

Дерев'яна церква зведена у лемківському стилі, зрубної конструкції. Архітектурна структура храму розділена на три квадрати (тридільна): вівтар, нава і бабинець. З обох боків вівтаря побудовано захристії. Іконостас і вівтарі розміщені на невеличкому підвищенні з оздобленою сходинкою.

Усі зовнішні елементи церкви покрити ґонтом. Окремо височіє вежа. Кожна баня увінчана маківками з декоративними хрестами, а два бічних вівтаря — сиґнатурками. Маківки над головними частинами майже однакової висоти. Ґанок має плоский дах.

Перед церквою стоїть дзвіниця, яка збудована у 1817 чи 1827 році.

Інтер'єр

У церкві збереглися іконостас 1895 року і розписи кінця XIX — початку XX століть, трирядний, архітектонічний. Ікони малював у 1895 році Йосиф Буковчик. У ряді намісних ікон іконостаса залишилися тільки дві з них: Матір Божа з Дитятком і Христос-Учитель. Решта намісних ікон зміщено, у барокових бічних вівтарях: у лівому — св. Миколая, у правому — патрона церкви св. Архангела Михаїла. У бабинці знаходиться малюнок, що представляє Христа у лемківській хаті.

Церква Архангела Михаїла

Галерея

Церква після реставрації
Хрест і дзвіниця
Церква під час ремонту, 2021 рік
Церква під час ремонту, 2019 рік

Див. також

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Церква Архангела Михаїла (Туринське)

↑ * Назва в офіційному англомовному списку
↑ Тарас Я. М. Лемківська школа народного храмового будівництва // Збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції, присвяченої 65-річчю депортації українців з території Польщі на Східну Україну. — Луганськ, 2010. — С. 42-43
↑ Унікальні дерев'яні церкви Карпат було внесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Експерти ООН залишили за святинями оригінальну назву — tserkva. Архів оригіналу за 13 січня 2016. Процитовано 27 жовтня 2015.
↑ Ustawa z dnia 17 grudnia 2009 r. o uregulowaniu stanu prawnego niektórych nieruchomości pozostających we władaniu Polskiego Autokefalicznego Kościoła Prawosławnego. Архів оригіналу за 24 жовтня 2013. Процитовано 29 червня 2013.

Джерела

Гжесік В., Трачик Т. Низький Бескид. Від Команчі до Бортного: туристичний путівник / В.Гжесік, Т.Трачик / Пер. з пол. О.Сурмяк, У.Гусей. — Львів: СПОЛОМ, 2011. — С. 17—18.
Kutaś Paweł. Zabytki architektury drewnianej powiatu gorlickiego. Wydawnictwo PROMO, Zakrzów 2013.
Bieszczady. Przewodnik dla prawdziwego turysty / W.Krukar, P.Swianiewicz, T.A.Olszanski, P.Lubonski . — Wyd. 13-e. — Pruszkow: Oficyna Wydawnicza «Rewasz», 2012. — s. 375.

[1] * Назва в офіційному англомовному списку

[2] Тарас Я. М. Лемківська школа народного храмового будівництва // Збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції, присвяченої 65-річчю депортації українців з території Польщі на Східну Україну. — Луганськ, 2010. — С. 42-43

[3] Унікальні дерев'яні церкви Карпат було внесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Експерти ООН залишили за святинями оригінальну назву — tserkva. Архів оригіналу за 13 січня 2016. Процитовано 27 жовтня 2015.

[4] Ustawa z dnia 17 grudnia 2009 r. o uregulowaniu stanu prawnego niektórych nieruchomości pozostających we władaniu Polskiego Autokefalicznego Kościoła Prawosławnego. Архів оригіналу за 24 жовтня 2013. Процитовано 29 червня 2013.

[1]

[2]

[3]

[4]

п о р Світова спадщина ЮНЕСКО в Польщі
Культурні	Історичний центр Кракова Королівські соляні шахти Величка і Бохня Концтабір Аушвіц Історичний центр Варшави Старе місто Замостя Замок у Мальборку Старе місто Торуня Монастир Кальварія-Зебжидовська Церкви миру в містах Явор і Свідниця Дерев'яні церкви на півдні Малої Польщі Парк Мускау¹ Зала століття Дерев'яні церкви карпатського регіону Польщі та України (Брунари, Квятонь, Овчари, Поворозник, Радруж, Смільник, Туринське, Хотинець)² Неолітичний рудник кременю в Кшемьонках
Природні	Біловезька Пуща³ Букові праліси Карпат та інших регіонів Європи⁴
¹ — спільно з Німеччиною; ² — спільно з Україною; ³ — спільно з Білоруссю; ⁴ — спільно з 17 іншими країнами