Цитадель

Цитадель

Цитадель у Вікісховищі

Цитадель в Білгороді-Дністровському

Цитаде́ль, цитаде́ля (італ. citadella — «маленьке місто») — «споруда фортечного типу всередині давніх міст; найбільш укріплена частина фортеці, пристосована для самостійної оборони». «Найукріпленіша центральна частина фортеці або міста (у Стародавній Греції — акрополь, у Стародавньому Римі — капітолій, на Русі — дитинець)». Термін дитинець вживають у давньоруських текстах XII століття на позначення цитаделей у фортецях Палестини (Хождєніє ігумена Даниїла, переклад «Юдейської війни» Йосифа Флавія).

Розташування

У багатьох випадках цитадель містилася всередині населеного пункту, але інколи на лінії оборонної межі або поруч із селищем. Спочатку вміщувала палаци правителів (світські тереми), культові (монастирі) й адміністративні будівлі, згодом використовувалась для воїнського гарнізону.

На броньованих кораблях цитадель — захищений бронею простір, де були заховані механізми та артилерійські льохи.

Див. також

• Дитинець
• Донжон
• Редюїт
• Ретраншемент

Література для подальшого читання

• Світлини цитаделі у Львові
• Цитадель // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 209. — ISBN 978-966-7407-83-4.

Джерела

• Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — ISBN 966-96284-0-7.