Перейти до вмісту

Чехов Валерій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Валерій Олександрович Чехов
Оригінал імені рос. Валерий Александрович Чехов
Країна СРСР СРСР
Росія Росія
Народження 27 листопада 1955(1955-11-27) (69 років)
Москва
Титул Міжнародний майстер (1975), Гросмейстер (1984)
Рейтинг ФІДЕ 2457 (квітень 2018)
Піковий
рейтинг
2550 (січень 1992)

Валерій Павлович, ros. Валерій Олександрович Чехів (нар. 27 листопада 1955, Москва) – російський шахіст і шаховий тренер, гросмейстер від 1984 року.

Шахова кар'єра

[ред. | ред. код]

1975 року виборов титул чемпіона світу серед юніорів[1]. Був членом збірної Радянського Союзу, яка посіла 1-ше місце на командному чемпіонаті світу студентів 1976 року в Каракасі (здобув там само другу золоту медаль, в особистому заліку на 6-й шахівниці)[2]. У 1980, 1984 та 1991 роках тричі брав участь у фіналах чемпіонатів СРСР (най кращий результат: Львів 1984, 16-те місце). 1982 року виборов титул чемпіона РРФСР.

До інших успіхів Валерія Чехова належать перемоги або поділи 1-го місця, зокрема, в таких містах, як:

1990 року в складі клубу "Piast" Слупськ виграв срібну медаль клубного чемпіонату Польщі, тоді як в 1994 році – у складі клубу "Górnika" Забже – бронзову.

Найвищий рейтинг Ело в кар'єрі мав станом на 1 січня 1992 року, досягнувши 2550 очок ділив тоді 42-46-те місце серед радянських шахістів[3].

Є автором випущеної в 1994 році книги про варіант Свєшнікова в сицилійському захисті (німецькою мовою Sizilianisch, Sweschnikow-Variante richtig gespielt, ISBN 3-89168-044-9)[4].

Зміни рейтингу

[ред. | ред. код]
Зміни рейтингу Ело[5]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 14° Campeonato Mundial Juvenil 1975. Архів оригіналу за 1 листопада 2018. Процитовано 14 квітня 2018.
  2. OlimpBase. Архів оригіналу за 15 квітня 2018. Процитовано 14 квітня 2018.
  3. FIDE rating history :: Chekhov, Valery A. Архів оригіналу за 26 травня 2018. Процитовано 14 квітня 2018.
  4. Sizilianisch, Sweschnikow-Variante richtig gespielt. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 14 квітня 2018. [Архівовано 2016-03-09 у Wayback Machine.]
  5. Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]