Шнурки
| Шнурки | |
 | |
 Шнурки у Вікісховищі |
Шнуро́к[1] або шнурі́вка[2] — відрізок мотузки певної довжини, що протягується через спеціальні отвори — люверси — у взутті й слугує для утримання взуття на стопі. Сучасні шнурки, як правило, мають спеціальні наконечники — пістончики чи егле́ти (англ. aglet, aiglet від фр. aiguillette — «голочка»). У розв'язаному стані шнурки дозволяють вільно виймати ногу із взуття. Після затягування і зав'язування фіксують взуття на стопі людини.
Шнурки для черевиків здобули популярність лише в XX столітті[джерело?]. До цього в ходу було взуття з різними пряжками або ґудзиками як фіксуючими елементами.
Сучасною популярною альтернативою шнуркам є застібка-липучка.
Шнурки використовувалися з глибокої давнини, наприклад, щоб надійно утримати на нозі сандалі або у взутті типу мокасин. Шнурки для зав'язування постолів називалися волоками. Застосовувалися шнурки і для шнурування одягу.
У XV столітті Христофор Колумб успішно міняв мідні наконечники зі шнурків і самі шнурки на злитки із золота. Вважається, що перша згадка про шнурки сучасного вигляду датується 27 березня 1790, Англія. Це була середньої довжини мотузочка з металевими наконечниками на двох кінцях, що не давало їй розтріпати і сприяло легкому просилюванню шнурка в отвори на верхній частині взуття. До цього використовувалися пряжки для стягування стінок взуття та їх фіксації[3].
Шнурки роблять з різних видів лляного волокна, шкіри, бавовни, коноплі, джуту та інших матеріалів, застосовуваних при виготовленні мотузок. Зараз шнурки часто виготовляються з синтетичних волокон, що мають велику міцність і стійкість до стирання. Такі шнурки виглядають краще і служать довше, але частіше розв'язуються, будучи більш слизькими порівняно зі шнурками з традиційних матеріалів.
Існують шнурки з круглим і плоским перетином.
Кінці шнурків зазвичай обжимаються в спеціальні наконечники (частіше звані на виробництві «набалдашниками» або «ошнуровкою», інакше пістончиками, еглетами), металеві або пластикові, для того, щоб полегшити втягання шнурків у взуття і оберегти кінці шнурків від розплутування.
Шнурівка — послідовність, в якій шнурки просмикуються через отвори у взутті. Теоретично існує майже 2 трильйони можливих шнурівок для взуття з 12 парами отворів[4].
Найбільш поширений вид шнурівки «ялинкою» є одним з найефективніших. Існує також безліч декоративних шнурівок.
- ↑ шнуро́к // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ шнурі́вка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ ikiev.com.ua [Архівовано 11 листопада 2010 у Wayback Machine.] (укр.)
- ↑ Ian's Shoelace Site — 2 Trillion Lacing Methods? <! — Тема доданий ботом -> [Архівовано 9 листопада 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Способи зав'язування шнурків на сайті Ian's Shoelace site [Архівовано 9 листопада 2014 у Wayback Machine.] (англ.)